Федрезерв США: Неочікуваний макроефект. І для України?

Федрезерв США: Неочікуваний макроефект. І для України?

Блоги
Укрінформ
Про вплив ключової ставки ФРС США на зростання економіки України

Останнім часом широкий резонанс мали «вербальні інтервенції» президента США Дональда Трампа на адресу Федеральної резервної системи. «Моя проблема — це ФРС. ФРС розійшлася, підвищує ставки, і це безглуздо», — нещодавно заявляв американський президент.

Цього року Федрезерв тричі підвищував ключову ставку, не приховуючи, що робить це з метою упередження перегріву економіки. Але Трамп інтерпретує це таким чином, що Федрезерв стримує зростання ВВП. «Кожен раз, коли ми робимо щось велике, він піднімає ставки», — заявив Трамп, додавши, що главі ФРС Дж. Пауеллу, «схоже, просто подобається піднімати ставки». Нагадаю, у другому кварталі приріст ВВП США в річному вимірі склав 4,2% (максимум з 2014 року), в третьому кварталі — 3,5%.

У підсумку, 28 листопада Пауелл заявив, що нинішній рівень ставок (вони перебувають у діапазоні 2—2,25%) близький до нейтрального. «Нейтральний» рівень той, який водночас не стримує, але й надмірно не розганяє економіку.

Але ФРС не тільки підвищує ставки, призводячи до зростання курсу долара внаслідок збільшення привабливості номінованих у ньому інструментів, а ще й скорочує свій баланс. Із жовтня 2017 року до кінця вересня цього року баланс ФРС скоротився на 270 млрд дол. Підвищення ставки і скорочення балансу Федрезерву має завданням «нормалізацію» кредитно-грошової політики, тобто створення ситуації, за якої фінансові ринки та економіка США можуть рухатися самостійно, без штучної підтримки від ФРС у вигляді програм QE. Поступово йдучи з ринку, ФРС нівелює ще й приводи для звинувачень у тому, що вона «роздуває» бульбашки на ринку активів.

Час для посилення монетарної політики в США вибрано вдало. Сильна динаміка ВВП, зростання обсягів промвиробництва, збільшення внутрішніх продажів підвищило здатність американських компаній генерувати грошовий потік самостійно, без «впорскування ліквідності» від ФРС. По суті, Федрезерв наражається на необхідність посилення монетарної політики — він змушений підвищувати ставки у відповідь на фіскальні стимули в межах податкової реформи, які підштовхнули дефіцит бюджету США до рівня в 5% ВВП. Відбувається це на піку економічного циклу, коли подібні фіскальні стимули можуть і завдати шкоди — економіка США близька до «перегріву», вона наближається до обмеження виробничих потужностей, безробіття перебуває на рівні піввікового мінімуму (3,9%).

Переходить до посилення політики і ЄЦБ — вихід із програми кількісного пом’якшення, яка була запущена в січні 2015 року, запланований на кінець цього року. Яким чином все це відобразиться на країнах, що розвиваються, до яких належить і Україна?

Перша проблема. За оцінками Банку міжнародних розрахунків, країни з ринками, що розвиваються, за останні десять років удвічі наростили свій номінований у доларах борг, довівши його до суми 7,2 трлн доларів. Тому країни, що розвиваються, дістають подвійний удар — з боку долара, який зміцнюється, і з боку кращих ставок. Наша країна в складному становищі — наприклад, наступного року Україна повинна виплатити близько 5,9 млрд доларів за зовнішнім боргом (погашення та обслуговування). Проблемою може бути не тільки зміцнення долара по відношенню до валют країн, що розвиваються, а й можливе подальше зростання ставок за запозиченнями внаслідок високої ставки ФРС.

Друга проблема. Екстремально низька ключова ставка ФРС визначала низький рівень відсоткових ставок в усьому світі, що було драйвером зростання української економіки з середини 2000-х до початку 2010-х років (із перервою на кризу 2008 року). Припинення дії цього чинника негативно позначилося на економічній динаміці України — країни з недиверсифікованим сировинним експортом та істотно звуженим в останні роки внутрішнім ринком. Якщо ставки продовжать залишатися на нинішньому порівняно високому рівні, то не буде зовнішнього імпульсу для зростання української економіки, який міг би сформуватися через профіцит дешевих грошей на світових ринках.

Третя проблема. Зростаючі ставки накладаються на уповільнення темпів зростання економіки Китаю. Наслідком може стати зниження експорту української несільськогосподарської продукції в Китай. А приклад Пакистану свідчить про те, що можуть виникнути й проблеми із залученням китайських інвестицій в українську економіку: нещодавно США звинуватили КНР у «дипломатії боргової пастки», маючи на увазі надання Китаєм позик країнам для того, щоб вони платили китайським компаніями за будівництво інфраструктури.

Загалом, Україна, як і більшість країн, що розвиваються, продовжить зазнавати труднощів через жорсткість монетарної політики ФРС, зростання відсоткових ставок у США і зміцнення долара — все це призводить до відтоку капіталу (або заборони притоку іноземних інвестицій) і ускладнює обслуговування зовнішнього боргу.

Поточний стан економіки України здатен зберігати стабільні темпи зростання, але не володіє достатнім потенціалом для додання йому прискорення. Які проблеми нам потрібно подолати, щоб з’явилися можливості для прискорення економічного зростання?

Перша — низький рівень іноземних інвестицій. Для подолання цього потрібні сильніші гарантії прав власності та правового захисту інвестицій — після 2014 року ситуація покращилася, але все одно є над чим працювати, а також комплексні преференції для іноземних інвесторів.

Друга — низька норма внутрішніх заощаджень. У нас вважають за краще спожити якомога більше сьогодні, а не відкладати кошти на майбутнє, а те, що не вдається спожити, деякі підприємці намагаються вивести на закордонні рахунки, тому що є сумніви у стабільності політичної та юридичної системи, в ефективному захисті прав власності. Тому й внутрішні інвестиції теж обмежені.

Третя — дефіцит зовнішніх та внутрішніх інвестицій разом з невпевненістю в ефективному захисті прав власності не дозволяє підприємцям будувати довгострокові плани і формувати довгі виробничі ланцюжки.

Четверта — низька диверсифікація економіки і переважна підтримка великого бізнесу призводить до зростання економіки за рахунок концентрації виробництва, а не за рахунок конкуренції великої кількості виробників. Таке зростання створює передумови для інфляції. Вона, у свою чергу, стримує іноземні та внутрішні інвестиції.

П’ята — низька продуктивність праці, в тому числі внаслідок того, що частка використання у промисловості сучасних технологій невелика.

Шоста — неякісна структура нашої економіки, яка повинна являти собою щось більш різноманітне, аніж експорт урожаїв сільськогосподарських культур, гірничо-видобувна промисловість і металургія «низьких переділів».

Безперечно, це не повний перелік причин, через які економіка України так сильно залежить від дій основних акторів світової фінансової системи. Але якщо ми не почнемо успішніше вирішувати весь перелік зазначених питань, це дозволить економіці розвиватися гнучко — так, щоб ресурси, які використовуються неефективно, переходили до тих, у кого є більший потенціал в їхньому використанні.

До речі, хороший приклад гнучкості, причому щодо ставки ФРС, продемонстрував президент США Трамп. За каденції Б.Обами він критикував тодішню політику ФРС із підтримки рекордно низьких ставок. Трамп говорив, що сам особисто як девелопер завжди віддавав перевагу низьким ставкам, тому що вони дозволяють залучати позикові кошти для розвитку бізнесу під невисокий відсоток. Однак «з точки зору всієї країни я не впевнений, що нульові ставки є доброю справою, тому що вони створюють кредитну бульбашку», — стверджував пан Трамп 2015 року. Обґрунтовував свою думку він тим, що низькі ставки, які на той час зберігала ФРС, можуть привести до прискорення інфляції, зростання держборгу і втрати робочих місць. Однак, як відомо, цього не сталося. А тепер Трамп критикує ФРС за збільшення її ключової ставки...

Богдан Данилишин
День

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-