“Коньяк” і “шампанське” – до побачення. “Віскі” – ласкаво просимо!

“Коньяк” і “шампанське” – до побачення. “Віскі” – ласкаво просимо!

Аналітика
Укрінформ
Український парламент унормував поняття "віскі". Про законодавчу ініціативу – з гумором і без

Зміни до Податкового кодексу із так званого “бюджетного пакета-2019” оприлюднено на сайті Верховної Ради і в газеті "Голос України". У тій частині, що стосується акцизів на алкоголь, зокрема, йдеться і про визначення поняття “віскі”. У соцмережах одразу ж взяли нововведення на кпини: мовляв, надзвичайно корисна ініціатива! Яких тільки “незлих теплих” слів на адресу народних обранців не знаходимо. “Ось тепер заживемо!”. “В країні настільки все добре, що можна і такими дрібницями зайнятися!”. “Найважливіший закон в цьому році!”. “Та це просто якесь свято!”. І це – лише невелика частина єхидних коментарів, що супроводжували новину.

Спочатку і ми з колегами спробували пожартувати на тему, так само гаряче обговорюючи інформаційне повідомлення. Але, спробувавши розібратись, з‘ясували, що насправді не все так “смішно” і, як виявилося, аж ніяк “не грішно”...

До особливого напою і ставлення особливе

Відтепер в Україні законом визнано, що “віскі – це алкогольний напій, міцністю від 35 до 45 відсотків об'ємних одиниць з характерним ароматом, виготовлений за коньячною технологією з витриманого в обвуглених всередині дубових бочках (ємностях з обвугленою дубовою клепкою) зернового дистиляту”. Крім того, розмежовано поняття "спирт етиловий денатурований" і "спирт етиловий неденатурований".

Економічні експерти особливих приводів для кепкування з цієї законодавчої новації не бачать. Адже йдеться про цілком серйозні речі – виконання положень Угоди про Зону вільної торгівлі Україна-Євросоюз у частині уніфікації і заміни найменувань продукції. Причому, такому кроку передували доволі непрості переговори із європейськими партнерами та вітчизняними виноробами і виробниками інших видів алкогольної продукції. Про остаточні домовленості наприкінці жовтня повідомив генеральний директор корпорації "Укрвинпром" Володимир Кучеренко.

Володимир Кучеренко
Володимир Кучеренко

"Українські винороби готові виконати всі вимоги, які передбачені в рамках Угоди про асоціацію, та перейти на нові найменування продукції після завершення перехідного періоду", – наголосив посадовець. Насамперед, йдеться про перейменування "шампанського" і "коньяку" – як того вимагає Франція. Адже ці терміни походять від географічних назв французьких територій – провінції Шампань і міста Коньяк. Відповідно, "шампанське" в Україні має бути винятково "ігристим вином", а "коньяк" – "бренді". Можливі й інші варіанти – залежно від фантазії виробника.

Водночас Володимир Кучеренко наголосив, що і до підписання Угоди про ЗВТ жодне українське підприємство не постачало свою продукцію на експорт під назвами «коньяк» чи «шампанське». Використовуючи натомість назви “ігристе вино” та “бренді”. При цьому керівник профільної корпорації вважає, що наші виробники мають повне право і надалі використовувати “автентичні” найменування для внутрішнього ринку і ринку третіх країн, обмеження ж повинні стосуватися лише експорту до країн Євросоюзу.

Також у корпорації "Укрвинпром" нагадали, що відповідно до угоди про вільну торгівлю, Україна має 10 років, аби змінити назви «шампанське» і «коньяк». І упродовж перехідного періоду “коньяк” називатимуть “коньяком України”.

1 копійка – мрія, а не акциз!

При цьому, за словами гендиректора корпорації, виробники готові “терпіти” тимчасові збитки, які виникатимуть в цей період. Але натомість хочуть поступок від держави – насамперед, запровадження своєрідного “мораторію” на підвищення податків і акцизів на спиртовмісну продукцію. Володимир Кучеренко також звернув увагу на іще один нюанс: "Декларуючи адаптацію українського законодавства до європейського, потрібно і в питаннях акцизної політики наближатися до європейських стандартів. Адже в країнах ЄС столове вино – це продукт харчування, акцизний податок на нього дорівнює нулю". До речі, Верховна Рада частково врахувала цю пропозицію. І у згаданому вже “пакеті податкових змін” передбачила зменшення акцизу на таку продукцію на два порядки – із 1,06 грн. до 1 копійки. Нововведення стосується тільки зброджених напоїв, отриманих винятково у результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних і фруктово-ягідних соків.

Українські виробники також скаржаться, що європейська сторона на разі не поспішає виконувати свою частину домовленостей. Адже Євросоюз брав зобов’язання надати технічну допомогу нашій виноробній галузі. Як це свого часу зробили у Болгарії та Румунії, де діють європейські програми технічного переоснащення виробництва і лабораторій, які відповідають за якість та безпеку продукції. До України ж у відповідних європейських структур “руки поки що не доходять”.

Що ж до “віскі”, то, за словами директора Інституту соціально-економічної трансформації Іллі Несходовського, на відміну від “коньяку” і “шампанського”, використання цієї назви в Україні взагалі не заборонятимуть. Йдеться лише про виробництво цього напою винятково за визнаною у світі рецептурою.

“І ухвалені Верховною Радою законодавчі зміни важливі для узгодження позицій. Адже, підписавши Угоду про Асоціацію, Україна взяла й зобов’язання щодо дотримання прав інтелектуальної власності, дія яких поширюється і на назви харчової продукції. Це стосується не лише спиртних напоїв, а й, приміром, деяких видів сирів: у Європі чітко визначено, які саме продукти можуть мати ту чи іншу назву. Щодо віскі, то дотепер в Україні активно випускали під його назвою продукцію, яка не відповідала класичному рецепту цього напою. Зараз же питання врегулювали. І це, погодьтеся, важливо не лише для міжнародного іміджу нашої країни, а й для безпеки та захисту інтересів внутрішнього споживача”, – пояснив Ілля Несходовський.

І “на закуску”: кілька цікавих фактів про “віскі”

  • Змішування віскі з льодом або з будь-яким іншим напоєм призводить до знищення аромату дубової бочки і результату найтоншого процесу дозрівання напою (до уваги тих, хто віддає перевагу розбавленому віскі, приміром, із колою).
  • Закрита пляшка віскі може зберігатися понад 100 років. Причому, напій залишатиметься таким же смачним і придатним до вживання.
  • Солодовий віскі містить ефективний антиоксидант – еллагову кислоту, яка здатна запобігати серцевим захворюванням і розвитку ракових клітин.
  • Найбільшим у світі виробником і споживачем віскі є, не Шотландія, Ірландія чи США, як може здаватися, а Індія.
  • В часи "сухого закону" у США віскі Laphroaig легально продавали в американських аптеках як ліки.
  • Найдорожчий у світі віскі Isabella’s Islay. Його виробляють у двох варіантах: “дешевому” – вартістю $740 тисяч (пляшка виготовлена з білого золота, а написи прикрашені діамантами) і “елітному” – за $6,2 мільйона (ємність для благородного напою із білого золота, кришталю, більш ніж 300 рубінів і 8500 маленьких діамантів). 
  • Найдорожчим “серійним” віскі вважають "The Macallan" 1926 року. У 2000-му пляшку такого напою продали на аукціоні Christie's за $54 000. А у 2010 році на аукціоні Sotheby's в Нью-Йорку пляшку The Macallan в унікальній кришталевій посудині продали за $460 000.

А ви кажете: закон “про віскі” неважливий. Певно, навіть деяким українським депутатам такий напій буде не по кишені...

Підготував Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-