Долари на чорний день, або Чому гривня скоро «відвоює» втрачене
Піддавшись панічним настроям на валютному ринку, які активно роздмухують доморощені спекулянти і дочірні компанії російських банківських структур, наші співвітчизники знову наступають на «старі граблі», даючи заробити на своїх страхах усіляким ділкам. При цьому втрачають не лише ті, хто, піддавшись психологічному тиску, кинувся за будь-яку ціну скуповувати євро і долари, а й усі українці. Адже Нацбанк за таких умов змушений буде частіше виходити на ринок з інтервенціями, витрачаючи з такими зусиллями накопичені золотовалютні резерви країни для згладжування пікових коливань.
Нумо, пограємо в нашу улюблену валютну гру
Упродовж понеділка ділкам вдалося «нагнати» курс долара на «чорному» ринку майже на гривню. Зокрема, за даними аналітиків сайту “Мінфін ”серед тих, хто розхитував “гойдалки” був помічений банк ВТБ — дочірня структура російського ВТБ (що якраз перебуває на порозі банкрутства — Ред.). Під вечір до цієї «гри» долучилися й інші банківські установи і агентські пункти обміну валют.
На думку аналітиків, на руку спекулянтам зіграла затримка зі схваленням парламентом Указу Президента про впровадження воєнного стану аж до пізнього вечора. При цьому до запевнень, що запропонований особливий режим максимально пом’якшать, ризиків для економіки не буде, параметри банківської системи збережуться, а надання Україні міжнародної допомоги не припиниться, мало хто з пересічних громадян прислухався. Більше вірили усіляким «народним прогнозистам» із соцмереж та підпільним міняйлам, що промишляють біля офіційних «обмінників».
Тож упродовж понеділка покажчики вартості валют в банках і пунктах обміну переписували кілька разів, що чинило додатковий психологічних тиск. Подекуди долар продавали по 29 гривень, зберігши набагато скромніший курс купівлі валюти. Таким чином, забезпечуючи собі доволі пристойну маржу у 50-60 копійок, а подекуди і гривню, на кожному «зеленому».
Проте, на міжбанку зростання не було настільки суттєвим. І в результаті НБУ довелося знизити офіційний курс лише на 10 копійок, зберігши його нижче психологічної позначки у 28 гривень за долар – а саме 27,89 коп.
Утім, заведена напередодні спекулятивна «пружина» далася взнаки на початку торгів у вівторок, коли долар торгувався по 28,09 – 28,12 грн. Дилери орієнтували клієнтів на верхній показник цінового коридору у 28,25. Котирування на «чорному» ринку на ранок збереглися на позначках 28,50 - 29,00. Але вже до обіду відбувся суттєвий «відкат» - до 28,2 – 28,6 грн/долар.
Нічого, окрім спекуляцій і нервів…
«Така ситуація і відповідна реакція на неї наших співвітчизників цілком прогнозовані, - пояснює економічний експерт Олексій Кущ, - незважаючи на те, що війна триває майже 5 років, Україна ще не жила в умовах воєнного стану. І ми не маємо чітких відповідей на запитання: як краще до цього пристосуватися? Отже, починає діяти стандартна поведінкова модель бізнесу і населення (а за даними досліджень, саме поведінкові моделі стають визначальними при формуванні тих чи інших економічних тенденцій)», - каже економіст.
Він пояснює, що у випадку макроекономічної й політичної дестабілізації, якихось загроз та ризиків, населення і бізнес різко скорочують споживання, перестають витрачати гроші на так би мовити «поточні потреби» і починають накопичувати ресурси «на чорний день». За таких умов спекулятивних коливань курсу не уникнути.
«До того ж, валютний курс в Україні доволі волатильний – тобто, суттєво реагує на будь-які зміни попиту й пропозиції. Це пов’язано із обмеженістю обсягів нашого валютного ринку, тому зміна балансу попиту-пропозиції на сотні-другій мільйонів «зелених» може докорінно змінити курсову тенденцію – на жаль, не лише на короткострокову, а й на середньострокову перспективу», - наголошує Олексій Кущ.
При цьому експерт звертає увагу на те, що регулятор теж обмежений в ресурсах, тому виходитиме на ринок лише у випадку загрозливих тенденцій, обмежуючись незначним згладжуванням «валютних стрибків».
А за прогнозами виконавчого директора Економічного дискусійного клубу Олега Пендзина, найближчим часом ситуація заспокоїться сама собою – без втручання Нацбанку. Адже йдеться про чергову курсову «мильну бульку», сформовану винятково настроями і спекуляціями.
«Одна із ознак цього – відносний спокій на міжбанку, де котирування суттєво не змінилися, - каже економіст. - Натомість події на готівковому ринку - яскравий приклад того, що можуть зробити з валютним курсом панічні настої населення і гра тих, хто традиційно цим користується. Жодних економічних підстав для девальвації гривні, окрім хвилювання і паніки, немає. Люди починають потихеньку це розуміти. Відповідно, готівковий курс американської валюти щогодини знижується», - нагадує Олег Пендзин. І в найближчі два-три дні, за його прогнозами, курсові показники повернуться до попередніх значень.
Перед Новим роком оптимізму і гривні більше, а доларів навпаки
Проте, на кінець року певного падіння національної валюти нам таки не уникнути. Зазвичай, на цей період припадають значні обсяги бюджетних розрахунків із контрагентами, у яких з’являються вільні кошти, зокрема, і для можливої конвертації, нагадує економіст Олег Пенздин. Наприкінці минулого тижня почалося активне відшкодування ПДВ вітчизняним експортерам - щодня Держказначейство переказує їм від 1 до 2 мільярдів гривень. Таким чином, бізнес отримує додаткові обігові кошти, які й витрачає на поточні потреби, намагаючись «притримати» валюту, яку за інших умов змушений був би потихеньку розпродувати. Отже, пропозиція долара і євро на міжбанку скорочуватиметься.
Також наприкінці місяця, зазвичай, зростає попит на валюту з боку імпортерів, які закривають зовнішньоекономічні контракти. Тим паче, що нині йдеться про період так званої «чорної п’ятниці» і наступних вихідних, які ознаменувалися суттєвим збільшенням обсягів продажів. Тож нині великі рітейлери електроніки, побутової техніки, взуття та одягу спрямовують левову частку отриманої гривні на придбання валюти для розрахунків з іноземними постачальниками.
А ще - на тлі здешевлення вуглеводнів на міжнародних ринках і з настанням холодів активізуються енерго-імпортери. Вони збільшують закупівлі. А отже – потребують більше валюти.
Олексій Кущ говорить про два ймовірні сценарії розвитку ситуації. Традиційно – оптимістичний і песимістичний.
На його думку, за сприятливих умов (якщо не буде подальшої ескалації у відносинах із Росією, збережеться політична стабільність всередині країни, вдасться уникнути обмежень громадянських свобод і тиску на бізнес під приводом воєнного стану), ситуація доволі швидко заспокоїться. «Хоча як свідчить практика, в Україні падіння національної валюти буває значно глибшим, аніж зворотна курсова тенденція. Тобто, курс може й не повернутися до позначок, з яких він розпочав падіння», - застерігає Олексій Кущ.
А негативний сценарій, за його прогнозами, пов'язаний з ескалацією відносин із державою-агресором, внутрішніми суперечками й міжусобицями, погіршенням бізнес-клімату. За таких умов існує загроза повного розбалансування вітчизняної економічної системи. Адже, з-поміж іншого, нині ми як ніколи вразливі для негативного впливу зовнішніх чинників.
«Приміром, зараз у Європі суттєво впали фондові індекси (як реакція на ескалацію торговельної війни між США і Китаєм). І, що справді небезпечно, найбільше знецінились акції рудних компаній. Це тривожна тенденція для України, левова частка експорту якої пов’язана з металургією і гірничо-видобувною сировиною. Накладаючись на внутрішні проблеми, викликані можливими «перегинами» у використанні інструментів воєнного стану, це може дестабілізувати загальну ситуацію», - вважає Олексій Кущ. І застерігає, що за такого сценарію Нацбанк не зможе впоратися з деструктивним тенденціями на валютному ринку. Адже немає достатніх валютних резервів, аби підтримувати його ринковими методами.
Та все ж експерти вірять у втілення поміркованого сценарію, за якого значних збурень у вітчизняній економіці до кінця 2018-го не станеться, а гривня, хоча й девальвує, та несуттєво. Тим паче, що на кінець року, зазвичай, припадає період масових розпродажів. А отже, населення, заспокоївшись після нинішньої паніки, охочіше розлучатиметься із валютними заощадженнями для придбання різдвяних та новорічних подарунків. Банки і фінансові компанії активно продаватимуть викуплену у громадян валюту, аби мати кошти для наступних операцій. Це призведе до збільшення пропозиції валюти, що й оберігатиме гривню від девальвації.
Владислав Обух, Київ
