Про що сигналять фондові ринки або Як підвищити стійкість при кризі

Про що сигналять фондові ринки або Як підвищити стійкість при кризі

Блоги
1022
Ukrinform
Чи є привід чекати подальшого зниження фондових ринків і початку економічної кризи в світі?

У жовтні світові фондові ринки втратили більше 5 трлн доларів. За минулий місяць американський індекс S&P знизився на 7%, японський Nikkei впав на 10%, а загальносвітовий індекс MSCI All-Country World втратив 8% (для нього це найгірший результат за останні 6,5 року). 

Від своїх максимальних рівнів у 2018 році найбільш сильно втратили фондові ринки Китаю (на 27%), Туреччини (на 25%), Італії (на 24%), Філіппін і Південної Кореї (на 22%). Ринки цінних паперів багатьох країн продемонстрували мінімуми за 2-3 роки.

Якщо взяти країни з капіталізацією фондового ринку в 100 млрд доларів і більше – їх в світі 39 – на кінець жовтня вище річних мінімумів були фондові індекси лише 9 держав (Бразилія, Індія, Ізраїль, Норвегія, РФ, Саудівська Аравія, США, Швейцарія, Японія). 

У чому причини цього? Побоювання наслідків торгових воєн, у зв’язку з чим очікується уповільнення економічного зростання в Китаї, ймовірність гальмування економіки США внаслідок можливого подальшого підвищення ставки ФРС.

Є ще дві вагомі причини. Перша – після рясних програм кількісного пом'якшення основні світові Центробанки, насамперед Федрезерв, переходять до скорочення своїх балансів, а динаміка капіталізації світових фондових ринків зазвичай корелює з динамікою балансів провідних ЦБ. Друга – останні пару років основним драйвером покупок цінних паперів був «зворотний викуп» акцій (buy back). Його здійснювали топ-менеджмент корпорацій і інвестори, які таким чином реінвестували отримані дивіденди. І цей драйвер до другої половини 2018 року «видихався». 

Впадати в паніку не варто. Менше, але в цілому подібне за масштабом зниження на фондових ринках було в 2012 і в 2015 роках. З іншого боку, реальний сектор економіки США сильно залежить від ситуації на ринку цінних паперів – як правило, якщо зниження на фондовому ринку наближається до 30%, настає рецесія.

Президент США Д.Трамп критикує главу ФРС Дж.Пауела, мабуть, вважаючи, що наслідком підвищення ставки Федрезерву може бути обвал фондового ринку, що загрожує повномасштабною кризою. Історія промовляє сама за себе: в 2001 році «бульбашка» на ринку доткомів була «проколота» через зростання ставки ФРС, в 2008 році «бульбашка» на ринку нерухомості «лопнула» також після підвищення ставки Федрезерву. Я не стверджую, що ФРС навмисно сприяла падінню фондового ринку, ймовірно, вона в обох випадках намагалася не допустити надмірного «перегріву» економіки, але ринок акцій обвалюється. 

У колах аналітиків вважається, що індекс Shiller P/E володіє досить високим прогнозними потенціалом. Індекс є відношенням поточної ціни акції до середнього прибутку за останні 10 років, скоригованої на споживчу інфляцію. Використовується він для оцінки середньої вартості компаній з індексу S&P 500 і показує – переоцінений або недооцінений фондовий ринок. Зараз індекс Shiller P/E становить 29,3 і знаходиться на рівні 1929 року. А в 1929 році фондовий ринок США обвалився в 6 разів, після чого почалася «велика депресія». Тобто варто чекати сильної кризи? Не обов'язково, та й не факт, що найближчим часом – наприклад, в грудні 1999 року індекс Shiller P/E був на рівні 44, а криза почалася рік з невеликим потому. 

Тривожний сигнал подає і ринок корпоративних облігацій США – за 9 місяців цього року обсяги розміщень знизилися на 15%. Зниження відбулося вперше за 10 років, навіть в кризовому 2008 році корпоративний борг в облігаціях в Штатах зріс. 

Непроста ситуація й у Китаї. На тлі втрат від американських імпортних тарифів і мит, загострюється ситуація з внутрішнім боргом. Про це попередило рейтингове агентство Standard & Poor's. Тривалий час китайські муніципалітети не могли самостійно виходити на боргові ринки, для цього вони були змушені створювати спеціальні організації, які залучали кошти для фінансування численних інфраструктурних проектів (їх реалізація значною мірою дозволяла Китаю демонструвати потужні темпи зростання). До початку 2018 року борг таких компаній досяг 60% ВВП КНР. У Standard & Poor's вважають, що подальше нарощування запозичень призведе до дефолту цих фінустанов. Пікантності проблеми додає те, що значна частина таких боргів «захована» на позабалансових рахунках, тобто в реальності розміри боргу можуть значно перевищувати офіційні цифри. Так, за оцінками рейтингового агентства Moody's, на початок вересня борг фінансових організацій, створених китайськими муніципалітетами, перевищував 8,5 трлн. доларів. Основними їх кредиторами є середні за розміром регіональні банки. Перші тривожні дзвінки вже чутно - компанія Xinjiang Production Construction 6th Shi, що належить одному з китайських муніципалітетів, в серпні допустила дефолт за короткостроковими борговими зобов'язаннями на 73 млн. доларів. Якщо такі випадки почастішають, чи буде уряд КНР підтримувати ці організації? 

Виведення капіталів з ринків країн, що розвиваються, який може бути передвісником кризи, прискорюється – за розрахунками Інституту міжнародних фінансів в жовтні він склав 17,1 млрд. доларів. Це максимальний місячний показник за останні 5 років. 

Якщо припустити, що на світових фондових ринках продовжиться падіння, ситуація в економіках США та КНР ускладниться, то логічно очікувати турбулентності в світовій економіці. Це, зачепить більшість країн, і Україна не буде винятком. Якщо погіршиться ситуація в економіках країн - основних наших торгових партнерах, та ще й знизяться ціни на сировинні товари, як це буває при кризі, проблем не уникнути. У більшості периферійних країн, до яких належить Україна, можуть початися серйозні складнощі, тому що розвиток цих країн був опосередкованим розвитком світових економічних центрів - США, Китаю, ЄС. Чи продовжить Китай купувати українську сільгосппродукцію в нинішніх обсягах в разі світової економічної кризи, чи обваляться ціни не агропродукцію? Чи буде український метал користуватися попитом на сьогоднішньому рівні і чи не знизяться ціни на нього? Передумови для побоювань є. Звичайно, можливим є і профіт у вигляді падіння цін на енергоносії (нафта зазвичай падає паралельно з фондовими індексами, з невеликим лагом), які складають значну частину в українському імпорті і через вартість палива впливають на оптові та роздрібні ціни в нашій країні. Але це слабка втіха. 

Ситуація в світовій економіці може ускладнитися. У глобальних економічних кризах сильніше за інших страждають периферійні країни і держави з сировинною економікою, в 1998 і 2008 роках Україна це відчула. Відбувається це тому, що ми не приділяємо необхідної уваги двом ключовим питанням: відходу економіки від експортно-сировинної орієнтації і підвищенню продуктивності праці, перш за все у промисловості. А потім дивуємося – якщо трапляється світова економічна криза, чому це сильно б'є по нашій країні. Але ж саме підвищення продуктивності у виробництві товарів і послуг та перехід до високотехнологічного розвитку носять вирішальний характер як для поліпшення макроекономічних показників, так і для підвищення стійкості економіки до зовнішніх шоків.

Світові кризи б'ють і по державах з високотехнологічною економікою, але їх стійкість до зовнішніх шоків незрівнянно вища, ніж у країн з сировинною орієнтацією. Якщо ж врахувати зрослі темпи прискорення міжнародної конкуренції, на що накладається перехід провідних світових гравців до політики економічного протекціонізму, стає ясно – часу на розгойдування немає, міняти структуру української економіки потрібно було починати ще вчора.

Богдан Данилишин
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-