Десь на 20% будуть підвищені пенсії у березні. Чи всім?
Формула, за якою робитимуть перерахунок, начебто доволі проста. Вона враховує відсоток збільшення Фонду оплати праці (розміру середньої заробітної плати в країні) та рівень інфляції за попередній рік (себто, у 2019-ому – за нинішній, у 2020-ому – за 2019-ий і так далі). Аби визначити коефіцієнт підвищення пенсій, показник інфляції та відсоток збільшення зарплат плюсуватимуть і ділитимуть на два.
Нагадаю, рівень інфляції в Україні цього року, за прогнозами, становитиме 12%. А очікуване зростання Фонду оплати праці - 30%. Отже:
(12+30):2 = 21…
Тобто, з 1 березня 2019-ого пенсія середньостатистичного українця має зрости на 21%. Але це – лише попередні розрахунки. Остаточно про коефіцієнт підвищення (вже з огляду на реальні показники) повідомлять у лютому, - наголосив міністр соціальної політики Андрій Рева. Поки що у відомстві, за його словами, розраховують на 20-відсоткову індексацію.
«Якщо інфляція цього року буде 12%, як прогнозується, то до розрахунку береться 6%. Фонд оплати праці зріс за вісім місяців на 25%, тобто до розрахунку беремо 12,5%. У сумі це 18,5%. Це означає, що зростання пенсій відбудеться в межах 20% від розмірів пенсій, які є зараз», – пояснив урядовець.
Але розраховувати на підвищення можуть не всі. Адже, як ідеться в роз’ясненнях Пенсійного фонду України, дія цієї норми не поширюється на осіб, яким призначено пенсію відповідно до Законів України “Про державну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”. За винятком тих з них, хто напишуть заяви про призначення пенсій на загальних засадах. При цьому йдеться про громадян, які вийшли на пенсію до 1 жовтня 2017-ого року. Адже, починаючи із цієї дати, розмір пенсійних виплат цим категоріям громадян визначається на загальних підставах.
Також в Мінсоцполітики нагадали, що майбутня індексація жодним чином не позначатиметься на інших можливих рішеннях щодо підвищення пенсій. Адже процес перегляду соціальних нормативів в Україні постійно триває. У рамках бюджетного процесу парламент щорічно затверджує розмір прожиткового мінімуму на наступний рік – з урахуванням його підвищення чи то поквартально, чи за підсумками шести місяців. І це автоматично призводить до підвищення пенсій частині громадян, котрі мають невеликий страховий стаж та отримували невисоку зарплату, яким держава «доплачує» до рівня прожиткового мінімуму. А ще уряд може ініціювати підвищення пенсійних виплат (як загальне, так і для окремих категорій громадян) у зв’язку із поліпшенням економічних показників.
Юрист Центру соціальних і трудових досліджень Віталій Дудін нагадує, що до внесення змін чинний Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав жодних механізмів суттєвого і регулярного підвищення пенсійних виплат (лише на кілька десятків гривень деяким категоріям громадян – при перегляді розміру прожиткового мінімуму). А ось після початку пенсійної реформи для майже шести мільйонів українців розмір виплат збільшився.
«Звісно ж, не всіх задовольнили результати перерахунку – адже 2,5 мільйона пенсіонерів отримали доплати, що не перевищують 500 гривень, - каже Віталій Дудін, - Але ж більш ніж мільйону громадян «донарахували» по тисячі гривень на місяць та більше. А це вже непогано. Окрім того, передбачений і згаданий уже додатковий механізм індексації пенсійних виплат», - нагадує юрист. Водночас, на його думку, втіленню задумів може завадити проблема з фінансуванням. Адже для забезпечення підвищених виплат додатково знадобиться, за різними оцінками, від 70 до 100 мільярдів гривень.
«Навіть, якщо такі кошти будуть повністю передбачені у бюджеті-2019, за умови перебування значної частини вітчизняної економіки «у тіні» і з урахуванням того, що наступний рік припадає пік розрахунків України за зовнішніми запозиченнями, під кінець року із виконанням законодавчої норми можуть виникнути проблеми», - вважає Віталій Дудін.
Натомість, на думку голови експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Бориса Кушнірука, на найближчі роки Україна ще має певний «запас міцності»: наповненню Пенсійного фонду сприятимуть зростання (навіть, інфляційне) економіки і підвищення заробітних плат, яке означатиме збільшення податків, що сплачуються роботодавцями і працівниками.
«Але у середньостроковій перспективі цей тягар стане для держави непосильним, - вважає Кушнірук, - чим гіршим буде співвідношення кількості пенсіонерів до числа працюючих, тим більші розриви виникатимуть у можливостях і потребах Пенсійного фонду. І, зрештою, виникне ситуація, за якої необхідних сум для додаткових вливань із бюджету не знайдеться. Тож, вважаю, рано чи пізно держава змушена буде визнати, що вона не спроможна дати громадянам нічого, окрім мінімуму. А решту маємо накопичувати самі упродовж життя. Причому, держава, на мою думку, не повинна змушувати до цього людей, «заганяючи» всіх до участі у накопичувальних пенсійних програмах. Її роль - створювати передумови для добровільного накопичення і стимулювати його. Та, звісно ж, гарантувати збереження накопичень», - підсумував Борис Кушнірук.
Владислав Обух. Київ
