А посадити агрорейдера не пробували?..

Понеділок, 15 жовтня. Черговий випадок агрорейдерства в Україні. Цього разу – у Шепетівці на Хмельниччині. Поліція затримала майже три десятки молодиків, котрі намагалися захопити сільськогосподарське підприємство "Сварог". Для участі у рейдерській операції найняли групу «тітушок» із Києва. Кожному з бойовиків «роботодавці» платили по 60 доларів на день. Серед підозрюваних – адвокат, який супроводжував рейдерів. «Усі зловмисники затримані поліцією і найближчі дні проведуть у в'язниці», – повідомив, інформуючи про це на своїй сторінці у соцмережі, глава МВС Арсен Аваков.

Ось якраз оце словосполучення «найближчі дні», а не «кілька років» чи принаймні, «кілька місяців» знову насторожує. Бо й справді більшість учасників подібних нападів, зазвичай, обходяться «легким переляком» – когось відпускають одразу ж після затримання, провівши «профілактичну бесіду», когось притягують до адмінвідповідальності, штрафують чи засуджують до громадських робіт. А до «реальних» термінів справа так і не доходить.

Причини, за оцінками експертів, – поверховість слідчих дій, корумпованість судової системи, спротив з боку місцевих еліт, представники яких дуже часто «стоять» за рейдерськими атаками. А головне – брак політичної наполегливості у Києві, аби раз і назавжди «відбити бажання» і в організаторів таких злочинів, і у виконавців, зазіхати на зроблене та вирощене чужими руками…

«Історія» сільськогосподарського рейдерства

За словами президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Івана Томича, випадки рейдерства в аграрній сфері траплялися і раніше – паралельно із силовими захопленнями промислових активів. Але масовим це явище стало наприкінці 2016 – початку 2017 року. Тоді від рейдерів постраждали понад 7 тисяч агропідприємств. Подекуди зловмисники намагалися захопити увесь майновий комплекс господарств. Робили це, зазвичай, поєднуючи юридичні (підробка документів «зацікавленими» адвокатами, нотаріусами і реєстраторами) та силові («тітушки», приватні охоронні компанії) зусилля. У більшості ж випадків рейдери обходилися «віджиманням» частини вирощеного врожаю – завдяки суто силовим методам.

Цього року рейдерських атак поменшало. За даними Всеукраїнської аграрної ради, йдеться про приблизно півтисячі випадків. Поліпшення ситуації частково пояснюють змінами до законодавства, які унеможливили несанкціоноване втручання в електронні майнові реєстри, частково – активізацією правоохоронців, котрі стали більш рішуче протистояти спробам рейдерських атак, частково – відновленням роботи антирейдерських аграрних штабів, а також самоорганізацією фермерів, які об’єднуються для протистояння силовим захопленням.

Щоправда, є цьому й інше пояснення: відсутність покараних за минулі злочини позначається на довірі до правоохоронців, тож люди не завжди повідомляють про незначні інциденти, воліючи втратити кілька десятків чи й сотень тисяч гривень, аніж роками щось доводити, судитися, витрачаючи час і зусилля. І лише «серйозні» рейдерські атаки із великою кількістю учасників та використанням зброї набувають розголосу…

Кілька таких резонансних випадків сталися в Україні лише минулого місяця.

11 вересня. Стріляниною закінчився конфлікт через елеватор у селі Занки Зміївського району Харківської області. За уточненими даними, поранено сімох людей, серед них – поліцейський.

15 вересня. Група із 40 озброєних молодиків спортивної статури захопила поле у селі Сидори Білоцерківського району на Київщині. Зловмисники завели техніку й обмолотили близько 30 гектарів соняшнику та викрали врожай вартістю 1,5 мільйона гривень. Причому, йдеться про землю, яку обробляє чеський агрохолдинг "Ресілієнт". Тобто, українське рейдерство вже так би мовити «вийшло на міжнародний рівень». Відсутність результатів розслідування у цій справі і належного покарання винних, безумовно, негативно позначиться на бажанні іноземних інвесторів працювати у нашій країні.

19 вересня. На Кіровоградщині невідомі намагалися зібрати врожай на полі одного з агропідприємств. Правоохоронці діяли оперативно і затримали 27 людей. Розслідування триває.

Проблема №1. Різна кваліфікація «однакових» злочинів

Щоправда, не завжди правоохоронці належним чином кваліфікують такі злочини. Зазвичай, ідеться про спроби пом’якшити відповідальність учасників рейдерських атак.

Приклад – «відлуння» минулорічного захоплення агропідприємства «Нива-2010» на Кіровоградщині, яке нагадувало сцени бойовика – із бійками «стінка на стінку» і стріляниною. Тоді затримали понад три десятки рейдерів – здебільшого, співробітників приватного охоронного підприємства. Лише кільком із них загрожує відповідальність – причому, за відносно «м’якою» статтею «хуліганство» (а не «розбій», «бандитизм» тощо).

Ще 25 фігурантам, яких одразу ж після затримання відпустили під заставу, спочатку інкримінували замах на злочин і протиправне заволодіння майном, що карається позбавленням волі терміном від трьох до п'яти років. Але у підсумку справу передали до суду з обвинувальним висновком за статтею «самоправство»… Максимальне покарання – арешт до трьох місяців (причому, з великою вірогідністю – умовно).

Проблема №2. «Несерйозні» покарання для «крючкотворів»

Доволі «умовно» покарали й нотаріуса та реєстратора, які, змовившись із організаторами захоплення, незаконно переоформили згадане підприємство у Кіровоградській області. В нотаріуса відібрали свідоцтво на право нотаріальної діяльності. При цьому він продовжує активно оскаржувати це рішення. Реєстраторові ж анулювали доступ до реєстру і звільнили з роботи (навіть, без жодних штрафних санкцій).

«І це ще добре. Бо в більшості випадків реєстратори, чиї дії заподіяли людям мільйонних збитків, взагалі не несуть жодної відповідальності. Іноді «відбуваючись» копійчаними штрафами, неспівмірними із сумами «гонорарів», отриманих від організаторів незаконних оборудок, – розповів у коментарі Укрінформу заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук. – Тож, аби запобігти рейдерським захопленням через несанкціоноване внесення державними чи комунальними реєстраторами змін до системи держреєстрів, ми вимагаємо пришвидшити розгляд законопроекту №8121, який вже пройшов перше читання в парламенті. Документ посилює відповідальність за дії реєстраторів: якщо доведуть факт свідомого внесення до системи реєстрів неправдивої інформації, винного буде покарано. Йдеться і про суттєве збільшення штрафів, і про позбавлення права займатися реєстраційною діяльністю упродовж тривалих термінів – аж до довічного. Це, звісно ж, не панацея, але принаймні, змусить реєстраторів замислитися, перш, ніж вдаватися до протиправних дій», – вважає експерт.

Проблема №3. Відсутність активного громадського спротиву рейдерству

Денис Марчук також сподівається на активний громадський спротив спробам рейдерських захоплень. Адже суспільний резонанс змушує і правоохоронців діяти більш активно (на відміну від попередніх років, коли поліцейські часто-густо були сторонніми спостерігачами при рейдерських «розбірках», нині вони оперативно реагують на ситуацію, особливо, при загрозі життю та здоров’ю людей), і суддів, які під тиском громадськості ухвалюватимуть справедливі рішення.

Як приклад заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради навів події, що сталися минулого місяця під час згаданої уже спроби рейдерського захоплення елеватора на Харківщині. Тоді з вимогою негайно відреагувати на захоплення підприємства невідомими до правоохоронців звернулися кілька аграрних об’єднань і асоціацій. Поліцейський спецпідрозділ оперативно знешкодив зловмисників. Затримали 55 учасників рейдерської атаки. Щоправда, про підозру повідомили лише 22-ом із них. Нині молодики перебувають під двомісячним арештом. При цьому адвокати підозрюваних не полишають спроб домогтися їх звільнення під невеликі застави.

«Сподіватимемося, судді не піддадуться на цей тиск. А правоохоронці підготують обґрунтовані обвинувальні акти щодо усіх причетних до злочину, – каже президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич, – думаю, час українській Феміді нарешті продемонструвати принциповість, так би мовити «по повній» покаравши учасників бодай кількох рейдерських захоплень, аби раз і назавжди відбити у наших співвітчизників бажання заробляти у такий спосіб. Тим самим, підтвердивши монополію держави на застосування сили».

Проблема №4. Небажання виконувати закон

До речі, Іван Томич вважає, що вітчизняне законодавство передбачає реальні можливості для покарання як організаторів подібних злочинів, так і їх безпосередніх виконавців – від «командирів» організованих злочинних груп до «рядових тітушок»:

«Справа – лише в доказовій базі, яку правоохоронці на місцях часто-густо «розвалюють», і в адекватності судових ухвал. Адже не секрет, що до кримінальної відповідальності за такі злочини притягують дуже рідко. Та й то йдеться, зазвичай, про покарання «цапів-відбувайлів». Справжніх же організаторів – а часто це місцеві чиновники – виявити так і не вдається. Зараз маємо шанс змінити ситуацію», – говорить він.

Можливо, показовим у цьому стане судовий процес проти групи осіб, звинувачених у рейдерському захопленні сільськогосподарського підприємства в Городищенському районі Черкаської області. Обвинувальний акт у цій справі нещодавно скерували до суду. У справі троє підозрюваних. Зловмисники підробили установчі документи підприємства, внесли зміни до реєстрів і незаконно привласнили майно, а також отримали право на урожай 2018 року. Заподіяну зловмисниками шкоду оцінили у 119 мільйонів гривень. Також доведено причетність одного із учасників групи до шахрайського заволодіння майном іншого аграрного підприємства – у Жашківському районі.

Чекатимемо і на завершення розслідування та передачі до суду обвинувального акта у справі про згадане вже рейдерське захоплення зі стріляниною на Харківщині. Поки що інцидент розслідують за чотирма статтями Кримінального кодексу, що передбачають доволі суворе покарання – від 3 до 7 років. Щоправда, 3 і 7 – як-то кажуть, також «велика різниця». Але сподіватимемося на справедливість Феміди – принаймні, при оголошенні вироків організаторам рейдерської атаки і тим, хто стріляв у селян і правоохоронців.

Проблема №5. Неефективність роботи антирейдерських штабів

«Загалом підрахувати кількість подібних випадків по всій країні доволі складно, – пояснює відсутність точної статистики заступник голови Всеукраїнської аграрної Ради Денис Марчук, – адже в Єдиному реєстрі досудових розслідувань такі випадки за окремим видом злочину не класифікуються. Їх, як правило, фіксують як «бандитизм», «розбій», «хуліганство». Тому й складається враження, що їх не так багато. Насправді ж суперечки довкола власності на майнові комплекси підприємств, землю чи врожай виникають ледь не щодня», – констатує експерт.

Тому поряд із активізацією дій правоохоронців і судової системи країни він закликає підвищити ефективність діяльності антирейдерських аграрних штабів при обладміністраціях. Вони мають більш оперативно реагувати на ситуацію. Бо іноді розгляд майнових суперечок починається лише за кілька тижнів після рейдерських атак. Тим часом добросовісні підприємці зазнають суттєвих збитків. А рейдери мають можливість приховати сліди злочину, аби у майбутньому уникнути покарання.

Владислав Обух, Київ