Глобальна криза не «за горами». Чи витримає економіка України?

Глобальна криза не «за горами». Чи витримає економіка України?

Аналітика
928
Ukrinform
Експерти говорять про відсутність чинників, на кшталт тих, що посилили вплив кризи-2008. Але є ризики, пов’язані із зовнішнім боргом

Аналітики Міжнародного валютного фонду попередили про зростання ймовірності виникнення чергової глобальної фінансової кризи. Серед основних деструктивних чинників глава МВФ Крістін Лагард, яку цитує агентство Bloomberg, назвала протекціоністську риторику, що призводить до виникнення додаткових торговельних бар'єрів, і посилений тиск на ринки, що розвиваються, викликаний зміцненням американського долара та жорсткістю грошово-кредитної політики США. Тож, аби запобігти кризі, Лагард закликала політичних лідерів якомога швидше залагодити торгові протиріччя, доки вони не призвели до незворотних процесів. Найбільші ризики у цій царині, звісно ж, пов’язані із «митним» протистоянням двох найбільших економік світу – Сполучених Штатів Америки і Китаю.

Особливістю сучасних світових криз є те, що їх наслідки (при більших, здавалося б, масштабах) менш болісні для стабільних економічних систем, які мають певні амортизаційні можливості для згладжування падіння. До того ж, такі економіки швидко відновлюються після кризи, очищаючись і отримуючи нові імпульси для розвитку. Натомість для деяких економік, що розвиваються, такі удари можуть виявитися «смертельними».

У «зоні ризику» і економіка України, яка лише «відштовхнулася від дна» після падіння, викликаного російською агресією та низкою «внутрішніх» деструктивних явищ. Чи ж є рецепт порятунку і чи встигне країна напрацювати запас міцності у разі, якщо криза «вдарить» наступного року чи на початку 2020-х?

Україна і криза 20…«енного» року

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень Кейс-Україна Володимир Дубровський вважає, що наслідки майбутньої кризи для нашої країни будуть доволі значними, утім, не «смертельними» і, навіть, не такими болісними як у 2008-му. Адже тоді на загальне тло негативних тенденцій у світовій економіці накладалися ще й внутрішні проблеми, пов’язані з перекосами на вітчизняному ринку. Мова, зокрема, про проблеми банківського сектору і сфери нерухомості.

Володимир Дубровський
Володимир Дубровський

«Пам’ятаєте, якими популярними у середині 2000-х були так звані «валютні» кредити? Їх було видано десятки тисяч. Причому, більшість – без належного забезпечення, – нагадує економіст, – І рано чи пізно штучні «бульбашки» мали «луснути». Тож криза лише прискорила цей процес».

Зараз же банківська система країни оздоровилася. І подібних загроз, на думку Володимира Дубровського, немає. Також, як і у 2008-му, «згладжуванню» негативних явищ, пов’язаних із глобальною кризою, зокрема, уникненню банкрутств підприємств, сприятиме відсутність в Україні повноцінного фондового ринку. Як кажуть у народі, «не було б щастя, так нещастя допоможе»…

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський додає:

«Нинішня ситуація позитивно відрізняється від часів, що передували двом останнім глобальним кризам (1997-1998-го і 2008 років) тим, що Національний банк України став справді незалежним регулятором, який втілює самостійну політику, ринковими методами стримуючи девальвацію національної валюти, встановлюючи обґрунтовану облікову ставку і зменшуючи ліквідність комерційних банків. А це сприяє мінімізації спекулятивних настроїв. Крім цього, на відміну від попередніх років, гнучкий валютний курс дозволяє уникнути так званого ефекту «стиснутої пружини», – каже економіст.

І як приклад нагадує про ситуацію 2008-го року, коли курс гривні доволі довго утримували штучно. А восени стався обвал, бо регулятор не мав золотовалютних резервів, які б допомогли задовольнити спекулятивний попит і стримати панічні настрої населення. Це й викликало курсові «стрибки» із 5 аж до 12 гривень за долар.

«Також в Україні зараз практично відсутній іноземний спекулятивний капітал, – продовжує Ілля Несходовський, – більшість спекулянтів залишили ринок після початку російської військової агресії – у 2014-2016 роках. Таким чином, спекулятивні операції на українському валютному банківському ринку вдалося мінімізувати. Загалом це й стане запорукою мінімальних наслідків для української економіки у порівнянні із попередніми кризовими періодами».

Ілля Несходовський
Ілля Несходовський

Натомість посилити вплив кризи може відсутність співпраці з Міжнародним валютним фондом, – вважає Ілля Несходовський, який закликає владу країни зробити усе для того, щоб якомога швидше підписати меморандум про співробітництво із Фондом. Інакше НБУ, у розпорядженні якого нині – лише мінімально необхідні валютні резерви, – не зможе впливати на ситуацію у разі виникнення суттєвих коливань курсу національної валюти.

Саме зі стрімкою девальвацією гривні під час ймовірної кризи експерт пов’язує основні ризики для так би мовити «звичайного» українця. Бо якщо до курсу 30 гривень за долар ми психологічно готові, то більш суттєві стрибки – до 40 гривень за «зелений» – можуть доволі болісно вдарити по реальних доходах і витратах громадян. Адже це призведе до подорожчання основних товарів, в тому числі, і до чергового підвищення вартості комунальних послуг.

Криза означатиме погіршення світової кон’юнктури і, відповідно, зниження цін на сировинні товари, які є основою вітчизняного експорту, – прогнозує економіст Володимир Дубровський. Він нагадує, що саме це є основним джерелом валютних надходжень і підтримання дефіциту зовнішньої торгівлі на більш-менш прийнятному рівні.

«Проблема в тому, що у кризові періоди сировинний експорт найбільш чутливий: кожне сповільнення економічних процесів призводить до зниження попиту, а отже, стрімкого падіння цін на сировину. Окрім того, оскільки майбутня криза, за прогнозами аналітиків, найдошкульніше вдарить по ЄС, можуть постраждати наші заробітчани на європейських теренах, масово потрапивши під звільнення», – вважає Володимир Дубровський. А це - іще один ризик для надходження в країну валюти. І викликана цими деструктивними процесами девальвація не лише призведе до зростання внутрішніх цін, а й позначиться на виконанні Україною боргових зобов’язань. Адже наш зовнішній борг, в основному, номінований у «твердій» валюті. Тож у разі падіння курсу гривні обсяги заборгованості зростуть, до того ж, подорожчає її обслуговування. Колосальний зовнішній борг – найбільш негативний фактор, який був відсутній у «сумнозвісному» 2008-му

«На жаль, вплинути на зовнішні чинники Україна не в змозі. Як не вдасться повністю уникнути кризових явищ у світових масштабах. Зате наближення кризи може стимулювати стратегічну переорієнтацію вітчизняної економіки із масового продажу на зовнішніх ринках сировини на експорт інтелектуальних послуг, інновацій. Йдеться про пожвавлення так званого «постіндустріального експорту», який не такий чутливий до криз як промисловий. Але це - стратегічне завдання, яке неможливо виконати за рік чи за два. Тож, об’єктивно, до настання чергової глобальної кризи суттєвого прогресу у цій сфері ми не досягнемо. Але намагатися треба», – вважає Володимир Дубровський.

Також, за його словами, аби мінімізувати вплив глобальної кризи, в Україні потрібно втілювати ощадливу політику, скорочувати державні видатки. Це за будь-яких обставин піде країні на користь.

«Незалежно від того, коли настане криза (і чи настане вона у найближчі роки взагалі), це дозволить створити фінансовий резерв, за допомогою якого можна буде розраховуватися із кредиторами, не «вимиваючи» коштів із реальної економіки», – підсумовує Володимир Дубровський.

Владислав Обух, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>