Частка коштів НБУ у зобов'язаннях банків є найнижчою за 10 років - Данилишин

Про це повідомив голова Ради НБУ Богдан Данилишин у Facebook за результатами засідання Ради Національного банку України 26 вересня 2018 року.

"Частка коштів НБУ в зобов'язаннях банків скоротилась до найнижчого рівня за останні 10 років та становить 1%", - йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що пікове значення такої частки коштів НБУ було зафіксовано в грудні 2014 року та становило 9,2%

Окрім того, повідомляється, що серед зобов'язань корпоративного сектору переважають кошти на вимогу (74%) та короткострокові депозити, а в коштах населення частка депозитів з терміном погашення до трьох місяців перевищує 60%. 

"Кошти фізичних осіб та бізнесу залишаються основним джерелом ресурсів для банківської системи. Їх частка в порівнянні з кінцем другого кварталу 2017 року практично не змінилась та перебуває на рівні 80%. За своєю строковою структурою ці зобов'язання є короткостроковими, що збільшує ризик ліквідності. Ще близько 13% припадає на міжбанківську заборгованість та заборгованість перед МФО", - повідомляє Рада НБУ.

У Раді відзначають, що нарощення депозитного портфелю уповільнюється. Темпи його зростання відстають від рівня споживчої інфляції, внаслідок чого реальна вартість депозитного портфелю зменшується. Портфель банківських депозитів залишається високо доларизованим. У його структурі збільшується частка коротких та «над-коротких» ресурсів.

"Зокрема, загальний депозитний портфель у ІІ півріччі 2017 року зріс на 7% до 923 млрд грн, а у 2018 році зростання склало 1% або до рівня 929 млрд грн. З початку року кошти в національній валюті зросли на 7% проти майже нульової динаміки коштів в іноземній валюті в доларовому еквіваленті. У результаті частка гривневих депозитів зросла з 54% до 57%", - йдеться у повідомленні.

У той же час, наголошують в Раді НБУ, брак довіри до банківської системи через закриття банків, а також наявність ризиків та невизначеностей економічної кон'юнктури, зумовлюють те, що вкладники надають перевагу короткостроковим вкладам. Так, за підсумками січня-липня 2018 року частка короткострокових депозитів банків зросла з 79% до 82%, що може генерувати серйозні строкові розриви між активами та пасивами банків та створювати дефіцит довгострокових коштів. Переважаюча короткостроковість пасивів банків продовжувала бути додатковим фактором, що зумовлював банки вкладати кошти в короткострокові інструменти, зокрема депозитні сертифікати Національного банку та державні цінні папери.

Крім того, Рада НБУ вважає, що цикл більш жорсткої монетарної політики, що був розпочатий Національним банком в жовтні 2017 року та вже складається з п'яти етапів підвищення облікової ставки (з 12,5% до 18%), не мав суттєвого впливу на вартість ресурсів для банків. 

"Ставки за гривневими депозитами припинили зменшуватися з вересня 2017 року та перебувають на рівні 14%. Вартість гривневих депозитів практично не диверсифікується в залежності від строку (ринок сегментований на депозити до 3-х місяців та депозити на інший термін). Ознакою неналежного функціонування цього сегменту ринку банківських послуг також є те, що з початку року ставки за 6-місячними депозитами вдвічі перевищували ставки за 12-місячними депозитами", - йдеться у повідомленні.

Причинами такої ситуації, на переконання Ради НБУ, може бути неможливість дострокового вилучення строкових депозитів (норма чинна з червня 2016 року) в умовах низького рівня довіри населення до банківської системи. Через низькі темпи відновлення корпоративного кредитування попит банків на валютне фондування залишався низьким. Відсоткові ставки за валютними депозитами досі перебувають на історичних мінімумах і коливаються в межах 2,8% - 3,3% річних за 6-12-місячними депозитами відповідно.