Україна позичила 10 мільярдів гривень. У кого – наразі невідомо
“За результатами проведення розміщень облігацій внутрішньої державної позики 7 серпня 2018 року, до державного бюджету залучено понад 10 млрд гривень (за офіційним курсом НБУ)».
Це лаконічне повідомлення з’явилось напередодні на офіційному сайті головного фінансового відомства країни. Інформація про те, хто придбав державні цінні папери, поки що відсутня. То кого ж зацікавили українські ОВДП, наскільки вигідне для держави нинішнє розміщення облігацій і як будуть використані залучені кошти? – намагалися з’ясувати журналісти «Укрінформу».
Спочатку деякі цифри: за даними Мінфіну, гривневі запозичення склали 2 мільярди 795 мільйонів гривень. А за «валютні» облігації вдалося виручити понад 7 мільярдів гривень (в еквіваленті). Ставки за запозиченнями у гривні коливаються від 16, 8% річних (за цінні папери із терміном погашення 672 дні) до 18% (за тримісячними і шестимісячними ОДВП). Дохідність «доларових» паперів – від 5,52% річних (із терміном обігу 105 днів) до 5,89% (203 дні), облігацій, номінованих у євро, – 4,39% (терміном погашення 77 днів). Отже, більшість розміщених під час останніх торгів ОВДП Мінфін зобов’язався викупити упродовж найближчих шести місяців – тобто, до першої декади лютого 2018-го.
«Умови, на яких вдалося залучити ці кошти, цілком прийнятні для України. Ставки, за якими Мінфін розмістив цінні папери, повністю відповідають ринковому рівню», – наголошує інвестиційний банкір Сергій Фурса. Він нагадав, що аукціони із розміщення ОВДП відбуваються практично щотижня. Але нинішні торги справді стали найбільшими за останні роки.
«Утім, ця сума (10 мільярдів гривень) не настільки велика, аби розв'язати усі фінансові проблеми країни. Йдеться лише про тимчасове «латання дірок» – подолання проблем і казначейськими розривами і поточним фінансуванням дефіциту державного бюджету. Глобальна ж ситуація залежить від відновлення повноцінної співпраці України з Міжнародним валютним фондом», – вважає Сергій Фурса.
Погоджується із цим і виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. Такий успіх нинішнього аукціону він пояснює тим, що довіра суспільства до українських банків усе ще не відновилася. Натомість держава зарекомендувала себе як надійний партнер і гарантує повернення вкладених коштів. Тож банки, які брали участь в аукціоні, здебільшого, діяли в інтересах своїх клієнтів.
У тому, що більшість новоспечених власників українських ОВДП – вітчизняні банки, – переконаний і Сергій Фурса. Він вважає, що нинішня ситуація відрізняється від аукціонів, проведених Мінфіном у січні-лютому, коли в Україну масово прийшли міжнародні спекулянти. Адже умови, що нині склалися, не такі сприятливі і «цікаві» для інвесторів:
«На початку року гривня перебувала на локальному мінімумі. При цьому потенційним покупцям запропонували доволі високі ставки. Тепер же гривня девальвує. І цей процес, вочевидь, триватиме. Що ж до «валютних» паперів, то за єврооблігаціями можна отримати більший прибуток, аніж пропонує український Мінфін. Навіть, за умови, що європейські цінні папери мають суттєвіші терміни обігу, з огляду на низку об’єктивних і суб’єктивних обставин, вони залишаються більш вигідними і надійними», – каже Сергій Фурса.
Іншої думки Олег Пендзин. Він не відкидає ймовірності того, що серед покупців українських ОВДП є і нерезиденти:
«Загалом вони непогано заробили на цінних паперах попередніх емісій. То чому б не зробити це і тепер? Нехай прибутковість буде і не такою високою, та все ж доволі непоганою. Тож багато хто міг (чи захоче найближчим часом) знову спробувати «зняти вершки» в ситуації, пов'язаній з українською специфікою курсоутворення, на яке так впливають сезонні фактори», – вважає експерт.
При цьому Олег Пендзин, як і Сергій Фурса, вважає розміщення ОВДП на таких умовах і на доволі «пристойну» суму – вдалим кроком вітчизняного Міністерства фінансів.
Владислав Обух, Київ
