Якою є поточна динаміка обмінного курсу гривні в Україні
ЯК ФОРМУЄТЬСЯ ОБМІННИЙ КУРС ГРИВНІ?
Відповідно до Стратегії монетарної політики Національного банку України та Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу (окрім іншого визначають особливості валютної політики Національного банку України) Національний банк має дотримуватися режиму плаваючого обмінного курсу. Тобто монетарна політика не має спрямовуватися на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу гривні (її основною ціллю є низька та стабільна інфляція).
Таким чином обмінний курс залежить насамперед від попиту та пропозиції іноземної валюти на валютному ринку, тобто від ринкових чинників. Однак це не значить, що Національний банк повністю «пішов» з ринку. Стратегією та Засадами передбачено, що Національний банк використовуватиме валютні інтервенції з метою:
- накопичення міжнародних резервів;
- упередження різких змін обмінного курсу гривні (як це було минулого тижня, коли Національний банк здійснював інтервенції з продажу іноземної валюти);
- підтримання трансмісії ключової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики.
Що стосується попиту та пропозиції на іноземну валюту, то в даному контексті доречно розмежовувати готівковий та безготівковий сегменти валютного ринку. Обмінний курс гривні залежить більшою мірою від безготівкового сегменту оскільки:
- обсяг операцій на безготівковому сегменті в рази більший, ніж на готівковому. Зокрема в червні обсяг продажу банками безготівкової іноземної валюти перевищував відповідний показник по готівковій валюті в 6 разів, обсяг купівлі в 4.3 раза;
- упродовж останніх років на готівковому сегменті пропозиція іноземної валюти перевищує попит на неї. Тобто населення продає більше іноземної валюти, ніж купує, що має зумовлювати укріплення гривні.
Отже, визначальним у курсоутворенні гривні є кон’юнктура міжбанківського валютного ринку України.
Попит та пропозиція іноземної валюти по суті відображають стан економіки країни та її фінансової системи.
Так, в України спостерігається дефіцит певних товарів внутрішнього виробництва, який покривається за рахунок купівлі імпортної продукції. Це зумовлює зростання імпорту та відповідно відплив іноземної валюти з країни, що має покриватися надходженнями від експорту. В іншому випадку дефіцит іноземної валюти має покриватися за рахунок припливу іноземної валюти через фінансові операції. Що відображаються в фінансовому рахунку платіжного балансу.
У поточному році зовнішньоекономічна кон’юнктура залишалася сприятливою, оскільки світові ціни на українську експортну продукцію високі. Це зумовлювало збільшення експорту товарів (на 11.8 відсотка за січень – травень 2018 року порівняно з відповідним періодом минулого року – до 17.8 млрд дол. США) та відповідно приплив іноземної валюти в Україну. Однак зростання світових цін на нафту призвело до збільшення вартісних обсягів імпорту нафтопродуктів та природного газу. Пожвавлення внутрішнього споживчого попиту зумовило зростання імпорту продукції машинобудування.
Як наслідок, імпорт товарів за січень – травень 2018 року зріс на 14.3 відсотка до 21.1 млрд дол. США. Як наслідок, сальдо поточного рахунку платіжного балансу за січень – травень 2018 року було від’ємним (-415 млн. дол. США, у відповідному періоді минулого року -308 млн дол. США), однак покривалося з надлишком надходженнями за фінансовим рахунком, які за цей період становили 701 млн дол. США.
Таким чином дефіцит поточного рахунку покривається надходженнями за фінансових рахунком платіжного балансу.
Наразі також багато обговорень щодо відпливу капіталу з країн, що розвиваються у зв’язку з пожорсткішанням глобальних монетарних умов та посиленням ризиків торгових війн. Очевидно, що звуження світової торгівлі в трвиалій перспективі відобразиться на економіці та валютному ринку України. Що стосується відпливу капіталу з України, то в останні роки наша країна не мала інвестиційного буму, що зумовлює її меншу вразливість до відтоку капіталу та зовнішніх шоків. Підприємства та організації в Україні наразі фінансують капітальні інвестиції переважно за рахунок власних коштів. Так у І кварталі 2018 року частка власних коштів підприємств та організацій у загальному обсязі освоєних (використаних) капітальних інвестицій склала 76.2%, натомість коштів іноземних інвесторів – лише 0.3%. Що стосується вкладів нерезидентів у державні цінні папери, то станом на кінець липня 2018 року обсяг таких вкладень становить 8.8 млрд. грн. в еквіваленті, що складає лише 1.2% від загального обсягу ОВДП, що перебувають в обігу (за сумою основного боргу).
Також необхідно відзначити, що суттєвим джерелом надходження іноземної валюти в Україну залишаються перерахування мігрантів.
ДИНАМІКА ОБМІННОГО КУРСУ ГРИВНІ В ЛИПНІ 2018 РОКУ ТА ЧИННИКИ, ЩО ЇЇ ЗУМОВЛЮВАЛИ
У липні офіційний обмінний курс гривні щодо долара США знецінився майже на 50 копійок. Це породило хвилю публікацій та репортажів на цю тему, що знаходить відголоски в розмовах пересічних громадян. При цьому рідко згадують про те, що ще в двадцятих числах січня поточного року курс гривні сягав майже 29 грн. за долар США і в подальші декілька місяців курс укріпився більше, ніж на дві з половиною гривні, після чого стабілізувався. Такі розміри коливань фіксувалися і в минулому році. Хоча до таких коливань ми ще не звикли, однак це нові реалії функціонування валютного ринку.
Аналіз курсової динаміки гривні свідчить про, те що її певне знецінення напередодні осені було характерних і в минулі роки, зокрема в 2014 та 2016 роках, хоча й відбувалося дещо пізніше, ніж зараз.
ЯКІ Ж ОСНОВНІ ФАКТОРИ ЗУМОВЛЮВАЛИ ЗНЕЦІНЕННЯ ГРИВНІ В ЛИПНІ?
Насамперед хочу відзначити, що посилення попиту на іноземну валюту певним чином стимулювало активне розповсюдження інформації щодо девальвації гривні, у тому числі невтішних прогнозів. Такі прогнози розповсюджуються щороку і в більшості випадків не реалізовуються. Тому перейдемо до аналізу фінансово-економічних чинників.
Знецінення гривні в липні зумовлювало насамперед посилення попиту на іноземну валюту на безготівковому ринку. З однієї сторони попит зумовлювали імпортери, купуючи іноземну валюту. З іншої – додатковий попит стимулювала гривня, яка надійшла на ринок через відшкодування ПДВ та виплати нерезидентам за гривневими ОВДП. При цьому відшкодування ПДВ має двоякий вплив на валютний ринок. Адже ці кошти частково спрямовуються на купівлю іноземної валюти експортерами. Крім того, вони використовуються експортерами як обігові кошти, що знижує необхідність «заведення» виручки в іноземній валюті в Україну.
Отже, знецінення гривні в липні відбувалося через посилення попиту на іноземну валюту, зумовлене впливом короткострокових чинників. Однак, з метою упередження різких змін обмінного курсу гривні Національний банк готовий і виходить на валютний ринок України з інтервенціями з продажу іноземної валюти, що й робив минулого тижня.
Богдан Данилишин
FB
реклама