Підвищення облікової ставки: в НБУ ознайомили з деталями такого рішення

Про це йдеться в оприлюдненому Нацбанком протоколі засідання Комітету. 

"Під час обговорення більшість членів КМП (8 з 9) висловилися за підвищення облікової ставки. Аргументуючи свою позицію члени КМП відзначили фактори, дія яких може призвести до недостатньо швидкого зниження інфляції в подальшому та поставити під загрозу її наближення до цілі у 2019 році. Увага приділялась проінфляційним факторам, які мають бути компенсовані за допомогою  інструментів монетарної політики Національного банку", - йдеться у протоколі.

Зазначається, що зазначене засідання відбувалося 11 липня 2018 року. У ході дискусії члени КМП, зокрема,  констатували низку факторів, які стали ключовими у прийнятті рішення щодо підвищення ставки. А саме, що: споживчий попит в середині країни, який спричинили зростання реальних заробітних плат і переказів від трудових мігрантів, перевищив попередні прогнози Національного банку; інтерес інвесторів до активів країн, ринки яких розвиваються, знизився внаслідок переходу до більш жорсткої монетарної політики провідними центральними банками світу; затримка реалізації умов програми співпраці з МВФ, ще більше звузила вікно можливостей у залученні боргових ресурсів від офіційних кредиторів і на міжнародних ринках капіталу, необхідних для здійснення пікових виплат за державним боргом у 2018-2020 роках, високі інфляційні очікування, попри досить жорсткі монетарні умови, залишилися вищими за ціль щодо інфляції на 2019 рік.

При цьому, п’ять членів КМП поділяли думку щодо доцільності підвищення облікової ставки до 18,0%. Три члени КМП виступили за підвищення облікової ставки до 17,5%.

Разом з цим позиція членів КМП щодо підвищення облікової ставки не була одностайною. Один член КМП висловився на користь незмінної облікової ставки.

В якості аргументів щодо незмінності облікової ставки було зазначено, що інфляційний тренд є наразі низхідним, а основні інфляційні чинники другої половини 2018 року, зокрема підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, лежать поза межами впливу монетарної політики. У такому випадку, навіть якщо інфляційна ціль не буде досягнута у 2019 році, тренд на зниження інфляції, згенерований жорсткою монетарною політикою, забезпечить належний рівень довіри до дій НБУ. При цьому більш пізнє досягнення інфляційних цілей дозволить досягти кращого балансу між різними цілями монетарної політики.

Аргументуючи свою позицію, цей член КМП також зазначив, що вплив трудової міграції, зокрема, на зростання заробітних плат, є довгостроковим структурним фактором. Відповідно, такі ефекти не мають коригуватися лише за рахунок жорсткої монетарної політики. Навпаки, за більш жорстких умов кредитування бізнес може не встигати нарощувати продуктивність виробництва так само швидко, як зростають зарплати. Це може негативно вплинути на конкурентоспроможність вітчизняного виробника. Крім того, проінфляційний ефект від активної трудової міграції частково компенсується за рахунок ревальваційного впливу переказів від мігрантів на обмінний курс гривні.

Окрім того, він висловив впевненість, що збереження облікової ставки на незмінному рівні буде послідовним з огляду на попередні комунікації НБУ: оскільки Національний банк не деталізував ризиків, за яких він може підвищити облікову ставку, наразі доцільно утриматись від такого кроку.

Як відомо, Комітет з монетарної політики (КМП) є консультативним внутрішнім органом НБУ, створеним з метою обміну інформацією та поглядами щодо формулювання й реалізації монетарної політики для забезпечення цінової стабільності. До складу КМП входить голова НБУ, інші члени Правління НБУ, а також директори департаментів монетарної політики та економічного аналізу, відкритих ринків, фінансової стабільності, статистики та звітності. Засідання КМП відбуваються напередодні засідань Правління НБУ з питань монетарної політики. Рішення з монетарної політики приймаються Правлінням НБУ, тому це рішення може не співпадати з розподілом думок членів КМП.

Як повідомляв Укрінформ, Національний банк України 12 липня 2018 року оголосив про підвищення облікової ставки з 17% до 17,5%.

За словами голови Нацбанку Якова Смолія, рішення було ухвалене з метою повернути інфляцію у межі цільового діапазону у 2019 році. Він наголосив, що зниження інфляції до цілі може опинитися під загрозою через дію низки чинників - подальше пожвавлення внутрішнього попиту, активну трудову міграцію, посилення ризиків щодо отримання чергового траншу МВФ.