Причини гальмування експорту фруктів та овочів з України дослідили ООН та ЄБРР

Причини гальмування експорту фруктів та овочів з України дослідили ООН та ЄБРР

993
Ukrinform
Україна залишається нетто-імпортером, а потреби плодоовочевого ринку в країні з початку року задовольняються в значній мірі за рахунок імпорту. Причина такої ситуації полягає в поганій якості української продукції, застарілих технологіях та інфраструктурі.

Про це йдеться в дослідженні експортного потенціалу плодоовочевого сектору України, проведеного в рамках спільного проекту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (FAO) та ЄБРР "Покращення доступу українського агробізнесу до експортних ринків", яке є у розпорядженні Укрінформу.

"Теоретично, Україна може в повній мірі самостійно задовольнити потреби внутрішнього ринку за рахунок власної продукції навіть у другій половині сезону, та суттєво наростити експортні поставки по низці позицій. Фактично ж, по більшості видів сезонних овочів та деяких фруктах та ягодах  Україна так і залишається нетто-імпортером, а потреби ринку після нового року по більшій мірі задовольняються за рахунок імпорту. Така картина в галузі пояснюється доволі невисокою якістю української продукції", - йдеться у дослідженні. 

Зазначається, що по факту, наразі в країні більше 80% виробництва овочів, фруктів та ягід зосереджене в господарствах населення чи в дрібних господарствах. Як результат, ці обсяги не враховують статистичні данні і подекуди реальний валовий збір може в рази перевищувати ті показники, що фіксує Укрстат. У таких господарствах продукція здебільшого вирощується без особливого дотримання фітосанітарних норм, що унеможливлює експорт виробленої ними продукції. Крім того, строк реалізації в даному випадку досить обмежений, враховуючи невисоку якість овочів та фруктів, а також той факт, що господарства населення та дрібні фермери зазвичай не мають обладнаних сховищ для довгострокового зберігання.

"Як результат, вони вимушені реалізовувати весь врожай в першій половині сезону, а більшість з них навіть збувають основні обсяги безпосередньо з поля за ціною, яка зазвичай нижче, ніж в середньому на ринку. Тож, такі продажі неможливо назвати системними, що має досить негативний вплив на розвиток ринку в цілому. Навіть якщо брати до уваги лише ті данні, що наводить Укрстат, частка експорту у більшості випадків залишається досить несуттєвою, що знову ж таки пояснюється недостатньо розвинутими технологіями виробництва навіть у комерційних господарствах, що вкрай негативно впливає на якісні характеристики продукції", - наголошується в дослідженні.

Читайте також: Уряд затвердив інвестиційний Меморандум між Україною і Саудівською Аравією

Щодо великих гравців ринку, в дослідженні зазначається, що вони не прагнуть здобувати нових знань з провідних технологій вирощування, передпродажної доробки, пакування тощо. Крім того, вони не прагнуть вивчати потенційні зовнішні ринки збуту та змінювати структуру виробництва відповідно до них (переглядати сортову структуру виробництва, змінювати культуру та таке інше). Про це свідчить і той факт, що наразі в Україні лічені господарства вже отримали сертифікати на кшталт GLOBALG.A.P.

"Так, ці сертифікати по факту не є обов’язковими задля експорту, наприклад в країни ЄС. В той же час вони є невід’ємною вимогою більшості європейських роздрібних мереж та оптових компаній. Як результат, список потенційних країн-імпортерів, на ринку яких би українська продукція була конкурентною в плані якості, доволі обмежений, та включає в себе здебільшого країни колишнього Радянського Союзу", - йдеться у дослідженні.

Ще один фактор, що гальмує розвиток українського експорту, є практично повна відсутність необхідної інфраструктури для успішної міжнародної торгівлі плодоовочевою продукцією, а також небажання виробників робити певні кроки у цьому напрямку.

Крім того, значна частина плодоовочевого бізнесу наразі так і залишається «в тіні». 

"Яскравим прикладом цього може слугувати ситуація з волоським горіхом. Так, згідно з офіційними даними, у 2016 році Україна експортувала лущеного та нелущеного волоського горіху  майже у 40 разів більше, ніж було зібрано у комерційних господарствах", - стверджується в дослідженні.

Наголошується, що в таких умовах Україні варто вирішити питання, чи доцільно робити акцент саме на збільшенні обсягів виробництва овочів та фруктів.

"Більш суттєво розширити географію експорту по більшості видів плодоовочевої продукції Україна поки що, на жаль, не в змозі. Поточний стан плодоовочевої галузі наявно свідчить про те, що Україна не нарощує свою присутність на  міжнародній арені в тому числі через те, що більшість українських виробників поки що не готові до експорту. Як показує практика, вони не прагнуть заключати довгострокові контракти з іноземними партнерами, оскільки бояться втратити можливість продати за вищою ціною на внутрішньому ринку, віддаючи перевагу одноразовому прибутку. Фермери не готові кооперуватися задля того, щоб гарантувати стабільні обсяги експорту продовж певного періоду, тоді як більшість господарств самотужки не здатні відвантажити такі обсяги. Отже, питання, чи варто Україні вирощувати більше овочів та фруктів поки що можна вважати риторичним. Тоді як для задля реалізації експортного потенціалу країни виробникам потрібно ще зробити чималу роботу", - зазначається в дослідженні. 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-