Щодо ризиків інфляції та збереження облікової ставки на рівні 17%

Щодо ризиків інфляції та збереження облікової ставки на рівні 17%

1158
Ukrinform
Найнеобхіднішим на даному етапі є посилення координації монетарної та бюджетної політики

24 травня 2018 року Правління Національного банку України прийняло рішення не змінювати облікову ставку, залишивши її на рівні 17%. Проведення Національним банком жорсткої монетарної політики зумовлено високим фундаментальним інфляційним тиском, а також ризиками інфляції.

Про високий фундаментальний інфляційний тиск зокрема свідчить збереження річної базової інфляції в квітні на рівні 9.4%, тоді як загалом споживча інфляція у квітні майже не змінилася і становила 13.1% у річному вимірі.

Згідно з оцінками Національного банку збереження облікової ставки на зазначеному рівні зумовлює достатньо жорсткі монетарні умови для сповільнення інфляції та досягнення нею цільового рівня в середньостроковій перспективі з урахуванням наявних інфляційних ризиків. Серед останніх зокрема доцільно виділити такі.

Посилення споживчого попиту та виробничих витрат

Драйвером пожвавлення споживчого попиту наразі є збільшення доходів населення внаслідок підвищення соціальних стандартів. Згідно з прогнозами Національного банку економічне зростання має досягти свого потенційного рівня вже в другому кварталі. Очікується, що завдяки сприятливим умовам торгівлі, пожвавленню споживчого та інвестиційного попиту до кінця року зберігатиметься додатний розрив ВВП. Це свідчить про надмірний споживчий попит, що має тиснути на ціни.

З іншої сторони, підвищення соціальних стандартів генерує інфляцію пропозиції, адже зумовлює зростання виробничих витрат, зокрема на оплату праці. За таких умов виробники змушені підвищувати ціни на свої товари та послуги. У зв’язку з цим зокрема очікується не лише подорожчання товарів та послуг, що входять до базового ІСЦ, а й цін та тарифів, що регулюються адміністративно. Чинниками підвищення останніх також розглядається подальше підвищення акцизів на алкогольну та тютюнову продукцію, цін на вантажні та пасажирські перевезення, а також дорожчі енергоресурси.

Сезонні: погіршення інфляційних очікувань

Так, якщо влітку традиційно очікується сповільнення інфляції на тлі розширення пропозиції вітчизняних овочів та фруктів, то осінньо-зимовий період характеризується погіршенням курсових очікувань, що виступає чинником прискорення інфляції. Водночас для таких періодів характерним є сезонне зниження надходжень торговельної виручки в іноземній валюті в окремих галузях економіки. Це супроводжується підвищенням попиту на іноземну валюту з подальшим тиском на гривню та прискоренням споживчої інфляції.

Розширення пропозиції гривні в кінці року через збільшення бюджетних видатків

У кінці року традиційно суттєво збільшуються бюджетні видатки, що розширює пропозицію гривні. Зокрема, у грудні минулого року залишок коштів на єдиному казначейському рахунку зменшився майже на 50 млрд. грн. Частка гривневої ліквідності перетікає на валютний сегмент грошово-кредитного ринку. Це стимулює додатковий попит на іноземну валюту, що зумовлює тиск на гривню, який зберігається в кінці та на початку року. Курсові ефекти знецінення гривні переносяться на споживчі ціни в наступні місяці.

Електоральний процес

Вплив інфляційних ризиків може бути підсилений через перебіг електорального процесу в країні, який традиційно супроводжується погіршенням курсових очікувань та посиленням коливань обмінного курсу гривні. Такі ефекти можуть бути значними в разі проведення більш м’якої фіскальної політики.

Зовнішньоекономічні ризики

У зовнішньому середовищі суттєво посилилися ризики торговельних війн, які можуть призвести до сповільнення економічного зростання у світі. Ефект цього ризику може бути підсилений з огляду на ймовірність укріплення долару через жорсткіші монетарні умови. Причинами для пожорсткішання монетарної політики в США наразі вбачається наближення базової інфляції до цільового рівня та зниження безробіття при тому, що ще не в повній мірі реалізувався вплив на інфляцію від зниження податків та збільшення бюджетних видатків. При цьому укріплення долару традиційно призводить до звуження торгівлі між країнами, що особливо відчувається в країнах, що розвиваються.

Сповільнення світового економічного зростання несе ризики зниження попиту на українську продукцію та відповідно надходжень іноземної валюти до країни, що генеруватиме тиск на гривню.

Крім того, зовнішніми драйверами інфляції в України можуть бути вищі ціни на енергоресурси та продовольство.

Ураховуючи високий фундаментальний інфляційний тиск та наявні інфляційні ризики Національний банк проводить жорстку монетарну політику, вплив якої ще не реалізувався в повній мірі з огляду на часовий лаг. Жорстка монетарна політика стримуватиме посилення інфляційного тиску в майбутньому.

Водночас наразі є ризики повільного впровадження структурних реформ, що може відтермінувати отримання коштів від міжнародних кредиторів України, зокрема МВФ, та відповідно посилити інфляційні ризики. За таких умов Національний банк буде змушений підвищувати облікову ставку для забезпечення більш жорстких монетарних умов, що дадуть змогу знизити інфляцію.

Ураховуючи значні інфляційні ризики та ймовірність співпадіння їх реалізації в часі, особливо актуальним наразі є оцінка кумулятивного впливу реалізації таких ризиків та взаємозалежностей між динамікою цін на різні компоненти ІСЦ. З огляду на ретроспективу, кумулятивний ефект на споживчу інфляцію може бути значно більшим, ніж очікується, що зумовлюватиме необхідність суттєвішої та більш ранньої корекції монетарної політики.

Проте, необхідно враховувати ризики, що виникають для економічного зростання внаслідок жорсткої монетарної політики, яку вимушений проводити Національний банк для зниження інфляції. Зокрема, підвищення облікової ставки у січні та березні транслювалося в ціни виробників та споживчі ціни. Однак, уповільнення споживчої інфляції та нульове зростання цін виробників у квітні, свідчать про поступове послаблення сили такого впливу, що могло б сформувати певні передумови для росту економіки у майбутньому. Разом із тим, індекси промислової продукції в лютому-квітні коливалися у вузькому діапазоні, не демонструючи сталої тенденції до зростання. Індекс сільськогосподарської продукції у поточному році має низхідний тренд (що негативно впливає на споживчу інфляцію внаслідок зменшення пропозиції). Корекція монетарної політики в бік посилення, що виглядає доцільним, може стримувати темпи економічного зростання. 

Водночас для ефективної нейтралізації впливу зазначених ризиків необхідним є посилення координації монетарної та бюджетної політики.

Богдан Данилишин
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-