Якщо ти справжній українець, #прикрути!
Ну все, Нафтогаз добровільно відключив свій центральний офіс у Києві від опалення. Висловлюючи таким чином повну довіру Гідрометцентру, зберігаючи спокій, гроші та газ, зазначається у офіційних повідомленнях компанії в соціальних мережах. Приклад Нафтогазу наслідували великі й маленькі українські міста. У Миколаєві вимкнули централізоване опалення, проте залишили тепло у дитячих садках, лікарнях та пологових будинках. Також вже не опалюють домівки у Херсоні, Кривому Розі та зупинили подачу тепла у Львові. Вже до кінця тижня завершити опалювальний сезон готуються і у Запоріжжі. Усе – через стрімке потепління, а також для економії енергоресурсів та грошей споживачів.
У столиці опалювальний сезон завершать протягом цього тижня. Відповідне розпорядження київський міський голова Віталій Кличко вже підписав. Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв зазначив, що КДМА отримали майже три тисячі звернень від киян, які просили трохи раніше вимкнути опалення, оскільки вартість цієї послуги надзвичайно висока. “Цього року опалювальний сезон завершиться ще раніше порівняно з попереднім роком", – зазначив він (традиційно сезон триває до 14-15 квітня).
Зима, вважай, скінчилася. Час дихнути весняним повітрям!
Загалом, опалювальний сезон-2017/18 Україна завершила без ексцесів. І притому з великою моральною перевагою та матеріальною перемогою над Газпромом. На початку березня цього року Газпром, образившись за програш в Стокгольмському арбітражі, який у спорі з Нафтогазом присудив сплатити $2,6 млрд на користь України, одразу на 20% знизив тиск у газопроводах на своєму боці системи. Наступний за цим допис Нафтогазу у Фейсбук, де йшлося про підступність Газпрому та прохання до українських споживачів зменшити температуру в приміщенні на 1-2 градуси вдень і вночі заради економії, зібрав майже 10 тисяч “лайків”, більше 10 тисяч перепостів та тисячу коментарів. Не всі оцінили креатив Нафтогазу, але як не дивно, заклик спрацював – в результаті Україна скоротила витрати газу у перші дні березня на 14%.
Після цього хештег #прикрути пішов “гуляти” не лише українським, а й російськомовним сегментом соціальних мереж, не даючи спокою усіляким “ольгінцям” та так званими журналістам, пропагандистам Путіна. Українському флешмобові було присвячено десятки російських телеефірів, радіопередач та статей з найбезглуздішими заголовками. Відтепер просте українське слово “прикрути” стало незмінно “червоною ганчіркою” для тамтешніх ЗМІ та газпромівців, а також символом енергетичної незалежності та європейських цінностей для українців. Але боротьба триває.
Москва може скільки завгодно робити вигляд, що рішення Стокгольмського арбітражу, це ще не факт і "будєм посмотрєть", але уникнути виплат не вдасться. Інакше б Газпром, скриплячи зубами, не зарезервував ці кошти у своєму бюджеті на 2018 рік.
Наша енергетична незалежність, звісно, стає росіянам кісткою в горлі. Окрім диверсифікації джерел закупки імпортного газу з Словаччині, Польщі, Угорщини, в Україні поступово нарощується власний видобуток голубого палива. За оцінками виконавчого директора компанії Укргазвидобування Олександра Романюка, Україна взагалі посідає друге місце в Європі і перше місце у Східній Європі за запасами газу. “Попереду лише Норвегія", – заявив Романюк в інтерв'ю програми "Перша Шпальта". Мається на увазі, за сукупними запасами природнього газу, зокрема на шельфі Чорного моря, а також сланцевого газу та метану з вугільних шахт.
Показово, що в 2017 році державна компанія “Укргазвидобування” наростила щорічні обсяги видобутку власного газу вже до 15 млрд куб.м. До запланованих 20 млрд кубометрів у 2020 році не так вже й далеко залишилось. Враховуючи, що для опалення в зимовий період, в залежності від погодних умов, і енергогенерації Україні потрібно близько 17-18 млрд кубів газу, у нас є всі шанси незабаром вийти на рівень, коли забезпечення власних опалювальних і енергетичних потреб буде здійснюватися за рахунок власного ж видобутку.
В цілому ж побутові та промислові споживачі газу в Україні потребують до 30-33 млрд кубометрів газу щорічно. І для промислового виробництва, зокрема, хімічного, газова війна не пройшла безслідно. Наприклад, обсяги виробництва мінеральних добрив в Україні впали майже вдвічі – з майже 8 млн тонн у 2012 році до 3,65 млн – у 2016-му.
Загалом нинішня залежність України від імпорту енергоносіїв оцінюється у 40% потреби. Зокрема, українська енергетика споживає в середньому 24 мільйони тонн вугілля на рік. Донедавна 9 мільйонів з цієї кількості становив антрацит, заблокований нині на окупованих територіях. Тому його частка у енергетиці стрімко зменшується, зокрема, за рахунок нарощування видобутку в Україні вугілля інших марок. Частину антрациту доводиться також імпортувати з інших країн. Однак, якщо врахувати активну модернізацію вітчизняної теплогенерації, яка поступово позбувається залежності від антрацитового вугілля, то очевидно, що наступні опалювальні сезони українці переживатимуть не менш впевнено.
Марина Нечипоренко, Київ
