Україна як локомотив промислових трендів світу

Україна як локомотив промислових трендів світу

2474
Ukrinform
Сьогодні сільське господарство є однією з найперспективніших галузей в Україні. 

Архаїчна форма відносин за принципом «Україна – житниця Європи» уже в минулому. Аграрна промисловість здійснила стрімкий технологічний стрибок, перейшовши від «кількості» до «якості». І цьому не завадили ні економічні кризи, ні два «майдани». Єдине, що має вплив на розвиток,  – це примхливість природи, але вона незалежна від економіки та людей. Тож можна стверджувати, що сільське господарство в Україні – це галузь, яка є передумовою національної економічної стабілізації. Великі підприємства почали переходити на відновлювані джерела енергетики, використовуючи силу вітру та сонця; на полях  з’являються дрони, а програмне забезпечення дає змогу отримувати високі врожаї навіть на «піску». Ця сфера промисловості стала настільки перспективною, що закордонні інвестори готові вкладати в сільське господарство великі гроші, а обдарована молодь створює перспективні стартапи, які з успіхом втілюються у життя.

Згідно з офіційними даними в Україні за рахунок сільського господарства забезпечується 11% ВВП, з яких 7,7% припадає на продукцію рослинництва. З 2010 року додана вартість, що виробляється в агросекторі, збільшилася  в 1,63 рази і вже у 2016 р. становила 13,7% ВВП. Воодночас тенденції світового ринку продовольства говорять про збільшення попиту на здорові продукти харчування. Найпопулярнішим продуктом, серед доступних для мас-маркету, є птахівництво та овочі.

Місце АПК в системі вітчизняного господарства.  Джерело: Держстат.
Місце АПК в системі вітчизняного господарства. Джерело: Держстат.

Крім того, прогнози свідчать про те, що до 2035 року найперспективнішою галуззю на світовому ринку буде саме птахівництво. Тож  відповідно до цієї світової динаміки основою національного виробництва у різних галузях стає продукція вітчизняного сільського господарства, а у харчовій промисловості вона становить її основу.

Завдяки тому, що в МХП вчасно зрозуміли, як важливо охопити декілька етапів виробництва товарів: від вирощування власних зернових до виробництва комбікормів для харчування птиці  - ми сьогодні говоримо про успішну історію компанії МХП.

У 2009 році почала роботу Миронівська птахофабрика, а вже у 2012-му було збудовано і введено у експлуатацію першу чергу Вінницької птахофабрики. Сьогодні Вінницька птахофабрика є найбільшим підприємством такого профілю в Європі. МХП охоплює всі стадії процесу виробництва курятини – від інкубаційного яйця до продажу фінальної продукції. А загалом МХП виготовив у 2017 році понад 600 тисяч тонн курятини.

Минулого року МХП поставила перед собою нову амбітну ціль – протягом п’яти років стати енергонезалежною від споживання газу. І перші важливі кроки у цьому напрямі вже зроблено. Наразі в Ладижині (Вінницька область) ми реалізуємо абмітний проект – біогазовий комплекс з переробки курячого посліду на газ та виготовлення 40 МВт «зеленої енергії». Однак це далеко не «перша ластівка» компанії МХП – у 2013-му ми почали експлуатацію першого біогазового заводу на птахофабриці «Оріль-Лідер» у Дніпропетровській області, потужність якого становить 5 МВт/год. Цей біогазовий комплекс, який працює на курячому посліді, став першим у Європі за рівнем потужності та інноваційністю технологій.

Окрім того, МХП підкорює енергію сонця та вітру. У 2018 році МХП планує почати будівництво  сонячних станцій  потужністю 35 МВт на пташниках Вінницької птахофабрики.

2017 рік можна назвати знаменником, який підвів риску під ще одним важливим етапом розвитку, на якому компанія МХП утвердилася в ролі фундаментального інвестора у національну економіку. МХП не лише використовує, а й розвиває виробничо-господарський потенціал нашої країни, створює робочі місця майже для 30 тисяч українців.

Звісно, такий успіх породжує прискіпливе ставлення до нас. Чимало розмов точилось навколо теми бюджетних дотацій, значну суму яких МХП отримала у 2017 році. Галузь тваринництва завжди мала підтримку від державних програм. Якщо заглибитись у тему, то стає зрозуміло, що бюджетна дотація 2017 року виконувала роль перехідної програми, у якій сплачене виробником тваринництва ПДВ поверталось до бюджету – до 60-70% суми від сплаченого за попередній місяць податку. Враховуючи те, що МХП є лідером ринку з часткою понад 50%, то саме її підприємствами і було найбільше сплачено ПДВ до бюджету. Тож абсурдно вважати, що є підприємства, здатні впливати на механізми та суми підтримки різних держпрограм. Тим більше, що напередодні їхнього прийняття, ці держпрограми публічно й відкрито обговорюються не лише депутатами та урядовцями, а й науковцями та фахівцями різноманітних асоціацій.

Тож  роздмухування цієї теми можна вважати хіба що брудним піаром. Особливо, зважаючи на те, що компанія МХП, завдяки залученню міжнародних та вітчизняних фінансових ресурсів, є самодостатньою, а отже, необхідність у будь-яких податкових чи галузевих пільгах є риторичною!

Високим є і рівень соціальної відповідальності МХП. У 2017 році обсяги сплачених нами податків та зборів становили 4,2 мільярди гривень, з яких до місцевих бюджетів сплачено 1,1 мільярд. За деякими територіями  суми податків, сплачені підприємствами МХП, перевищують 80% і є бюджетоутворюючими. Такі підприємства МХП, як ТОВ «Вінницька птахофабрика» та ПрАТ «Миронівська птахофабрика» посідають впевнену позицію в рейтингу ТОП-100 найбільших платників податків України, а в сфері сільськогосподарських товаровиробників – очолюють цей список.

Однак відповідальність компанії МХП не обмежується податковими зобов’язаннями. У сфері корпоративної соціальної відповідальності МХП важливими є благодійна допомога людям, ремонт закладів освіти, підтримка медицини та культури, а також закупівля техніки та предметів першої необхідності для військовослужбовців у зоні проведення АТО тощо.

Компанія постійно інвестує у соціальний розвиток міст і сіл, де здійснює свою діяльність, та успішно дотримується і впроваджує світові екологічні стандарти та підходи у виробництві, чим задає високий рівень для вітчизняних підприємств. Крім інвестицій в розвиток територій, МХП займається і благодійними проектами та здійснює цільову фінансову допомогу. Загалом за 2017 рік на соціальні та благодійні проекти ми спрямували понад 100 млн. гривень.

Враховуючи нинішню політичну ситуацію,  МХП повністю відмовилась від постачання продукції до країни-агресора та переорієнтувалась на нові ринки  - Європи, Азії та Африки, а також інвестує в м’ясопереробні підприємства у Нідерландах та Польщі. МХП сміливо можна назвати визнаною у світовому вимірі як інноваційно орієнтованого інвестора, адже Європейський банк реконструкції та розвитку прийняв рішення виділити кредит у розмірі 25 мільйонів євро на будівництво вищезгаданого біогазового комплексу у Вінницькій області.

Останні статистичні дані міжнародних дослідницьких центрів свідчать про те, що зростання населення Землі відбувається швидшими темпами, аніж очікувалось. Так, до 2030 року його кількість може зрости до 8,5 мільярдів, а в 2050 році ця цифра становитиме 9,7 мільярдів. Вимальовується ситуація, коли темпи зростання населення випереджають темпи виробництва сільськогосподарської продукції, що призводить до нестачі харчових продуктів. Відповідно, що у цьому ключі гостро постає питання вирішення майбутньої продовольчої кризи, яка й нині у країнах Азії та Африки вже дається взнаки.

За даними ООН, у світі відчувають брак їжі близько 1 мільярда людей. Однак не менш гострою є не лише проблема нестачі їжі, а і її якість. Тваринний білок – це найважливіша складова повноцінного раціону. Основними джерелами його є молоко, яйця, м'ясо та риба, а серед рослинних джерел – бобові та зернові культури.

Для нормального існування у помірному кліматі організму необхідно отримувати на 1 кг маси людини 1 г білка на добу. Однак  дві третини населення планети за день вживає менше 15 г білка тваринного походження.  Нестача їжі вкрай негативно впливає на дитячі організми – близько 300 мільйонів дітей у в країнах Азії, Африки та навіть Латинської Америки через недоїдання мають відсталість у фізичному та розумовому розвитку. Ще одна страшна статистика «кричить» про те, що кожного дня від голоду помирає близько 12 тисяч людей!

Таким чином, невтішна тенденція примушує мобілізовуватися країни, чий сільськогосподарський ресурс вищий, аніж у інших. Найперспективніша сфера - це тваринництво, а точніше птахівництво м’ясного і яєчного напрямів. Україна з її можливостями  вже зараз є однією з провідних країн-постачальників продуктів птахівництва на міжнародний продовольчий ринок. З кожним роком обсяги експортованої МХП продукції зростають, що дає змогу не лише покращити внутрішній економічний розвиток країни, а й суттєво вплинути на вирішення загальної світової продовольчої кризи.

Юрій Косюк, голова Правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт»


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-