«Чорна діра» Європи закривається – спільними зусиллями Молдови та України

«Чорна діра» Європи закривається – спільними зусиллями Молдови та України

Укрінформ
Спільні КПП України та Молдови сприятимуть викоріненню контрабанди та корупції на кордоні

Кілька років тому дані офіційної статистики щодо ситуації на молдавсько-українському кордоні не викликали особливого оптимізму. Щорічний обсяг контрабанди сигарет і алкоголю через центральну (Придністровську) ділянку кордону між двома країнами сягав чотирьох з половиною мільйонів доларів на рік.

При цьому близько 90% цієї контрабанди легко і без особливих проблем провозилися через контрольно-пропускні пункти непідконтрольної офіційній молдавській владі придністровської ділянки кордону.

Це тільки дані офіційної статистики, оприлюднені свого часу Місією Європейського союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). Можливо, саме ці «тверезі» цифри і дали привід молдавським і зарубіжним експертам, як і ЗМІ, називати цю ділянку кордону «чорною дірою» Європи.

ДІЛКИ ЧОРНОГО БІЗНЕСУ

Якими були насправді реальні показники обсягу контрабанди, уявити не важко – якщо майже кожного дня українські та молдавські прикордонники «то тут, то там» виявляли підпільні алкопроводи по дну річки Дністер, через які контрабандний алкоголь «качався» з Молдови в Україну і навпаки. А мобільні бригади Митної служби Молдови раз у раз затримували вантажівки, набиті пластмасовими бутлями з етиловим спиртом і контрабандними сигаретами, які призначалися для реалізації на території Молдови.

Розмахнулися виробники контрафактного товару, як кажуть, «по-багатому», а якщо врахувати, що загальна протяжність непідконтрольної Кишиневу молдавсько-української ділянки кордону становить трохи менше тисячі кілометрів, навіть дуже по-багатому – качаючи мільйони у приватні кишені повз бюджети обох країн. Іншими словами, «ділки чорного бізнесу» почувалися немов риба у воді.

Якийсь час здавалося, що ситуація безвихідна, а тодішнім керівникам країни нічого не залишалося, як безнадійно розводити руками, так як у Кишинева не було важелів впливу і контролю над цією ділянкою кордону.

КОРДОН НА ЗАМКУ...

Але відомо також, що «скільки мотузочці не витися, а кінець буде». Через понад два десятиліття після проголошення незалежності, завдяки підписаній між урядами Молдови та України Угоді про відкриття спільних контрольно-пропускних пунктів на молдавсько-українському кордоні (документ був підписаний у Кишиневі 6 жовтня 2017 року), Молдова отримала можливість встановити реальний контроль за всім периметром молдавсько-українського кордону, включаючи придністровську його ділянку. Кишинів, до речі, документ вже ратифікував, а днями Угода була затверджена і урядом України. Слово тепер – за Верховною Радою.

Тим часом, вже повноцінно працюють сім (з 20 діючих) спільних КПП на молдавсько-українському кордоні. Доречно зауважити, що тільки через два такі митно-прикордонні пункти – «Кучургани-Первомайськ» (центральна ділянка кордону) та «Рені-Джурджулешти» на півдні щороку кордон перетинають близько трьох мільйонів чоловік і майже мільйон автомобілів. За офіційними статистичними даними, ці два КПП – найбільш завантажені на кордоні Молдови з Україною. (Відео про відкриття спільного КПП на молдавсько-українському кордоні).

Прем'єр-міністр Молдови Павло Філіп у своєму недавньому звіті про діяльність уряду за останні два роки особливо підкреслив, що відкриття спільних з Україною КПП стало одним з головних досягнень керованого ним Кабінету міністрів у сфері зовнішньої політики.

Проте відкриття спільних КПП – це тільки перший етап такого масштабного та амбітного молдавсько-українського проекту. Молдова та Україна за фінансової допомоги Європейського союзу приступають до реалізації другого етапу проекту, представлення якого відбулося у Кишиневі.

Йдеться про вдосконалення інтегрованого управління кордонами. Простіше кажучи, проект, розрахований на два з половиною роки та спрямований на модернізацію прикордонної інфраструктури, фінансуватиметься Євросоюзом, який виділить на ці цілі 4,7 мільйона євро. Практичною його реалізацією, крім Молдови та України, займеться і Міжнародна організація з міграції, і Місія ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). Глава Митної служби Молдови Віталіє Врабіє зазначив, що модернізація інфраструктури на КПП «Джурджулешти-Рені» і «Кучургани-Первомайськ» – один з найбільш ефективних механізмів забезпечення безпеки та впорядкування транспортного потоку на кордоні. І не тільки. Суттєво менше коштів знадобиться і на утримання обслуговуючого персоналу КПП.

Представник адміністрації Прикордонної служби та Управління міжнародного співробітництва України Вадим Івко в ексклюзивному коментарі Укрінформу заявив, що основна мета проекту полягає не тільки у підвищенні ефективності контролю за пересуванням товарів на кордоні, але і у створенні комфортних умов для людей, які будуть перетинати кордон.

Однак основною метою проекту залишається якщо не повна ліквідація, то суттєве скорочення потоку контрабанди та рівня корупції на пропускних пунктах. А гроші, які раніше поповнювали кишені контрабандистів, відтепер будуть надходити до бюджетів Молдови та України.

Зазнає зміни не тільки сама процедура перетину кордону, відповідно до стандартів ЄС, але і технічне оснащення таких КПП сучасною технікою, що дозволить молдавським та українським прикордонникам і митникам оперативно обмінюватися інформацією щодо транспортних засобів та їхніх власників.

КІЛЬЦЕ ЗВУЖУЄТЬСЯ

Не менш значущою на думку директора молдавського Інституту ефективних політик, доктора історії Віталія Андрієвського є і те, що спільні контрольно-пропускні пункти будуть сприяти якщо не повному викоріненню контрабанди та корупції, то істотному її зменшенню, політично працюючи на підтримку прагнень Молдови до відновлення своєї територіальної цілісності.

прикордонник
прикордонник

Старт, як кажуть, даний. Але попереду дуже складна і кропітка робота щодо встановлення спільного контролю на перетині кордону через інші контрольно-пропускні пункти на всій протяжності молдавсько-українського кордону.

Але не можна не відзначити, що реалізація проекту здійснюється досить оперативно. Наступним кроком з модернізації прикордонної інфраструктури буде, за словами першого заступника начальника регіонального управління, начальника штабу Південного регіонального управління Державної Прикордонної служби України Віктора Бабюка, створення спільного КПП у пункті пропуску «Платонове» (центральна ділянка кордону).

Як говориться, «кільце» для ділків контрабандного бізнесу стрімко звужується.

Зінаїда Гурська, Кишинів.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-