Навіщо потрібен всеукраїнський Громадський бюджет

Навіщо потрібен всеукраїнський Громадський бюджет

Блоги
2190
Ukrinform
У чому причини феноменального успіху цього явища?

Заступник Київського міського голови - секретар Київради Володимир Прокопів під час публічної лекції «Public Talks. Київ – місто майбутнього» запропонував створити всеукраїнську платформу Громадського бюджету (бюджету участі). За його словами, «Громадський бюджет змінив на краще не одне українське місто. Прийшов час виходити на загальнодержавний рівень. Найближчим часом плануємо зібрати «круглий стіл», де обговоримо з членами уряду та парламенту можливість створення Всеукраїнської платформи бюджету участі».

Отже, якщо політичне рішення ініціювати всеукраїнський бюджет участі прийнято, давайте розпочнемо експертну дискусію на цю тему.

На сьогодні бюджет участі в Україні запроваджено у 91 органі місцевого самоврядування, 14 об'єднаних територіальних громадах, 1 облраді та 1 райраді. Вони реалізовують ті проекти громадян, які мешканці підтримують своїми голосами. Обсяг бюджету участі визначають місцеві депутати. Загальний розмір усіх Громадських бюджетів у нашій державі становить приблизно 684 млн грн.

Що потрібно для того, щоб всеукраїнський бюджет участі став реальністю?

Насамперед у Державному бюджеті потрібно буде закріпити суму, яка розподілятиметься на всеукраїнський бюджет участі. Крім того, необхідно забезпечити одночасне проведення електронного голосування по всій країні.

Чи реально це при наявності політичної волі та досвіду проведення місцевих бюджетів участі? Однозначно – так.

На мою думку, нічого кращого за громадський бюджет у місцевому самоврядуванні за весь час незалежної України придумано не було.

У чому ж причини феноменального успіху цього явища?

По-перше, це дуже ефективний інструмент долучення людей до розподілу бюджету: адже самі громадяни вирішують, на що витрачаються кошти. По-друге, проведення бюджету участі сприяє неймовірному розвитку громадської активності, IT та інформаційної грамотності не лише учасників процесу, а й усіх мешканців.

Чому потрібно йти далі і запускати ще й загальнодержавний бюджет участі?

Почнемо з найбільш очевидних відповідей.

Ініціювання всеукраїнського бюджету участі сприятиме підтримці фінансової децентралізації та розбудові спільнот активних громадян у регіонах.

Крім того, він дозволить почути про проблеми, які найбільше турбують українців.

Також це допоможе визначити, наскільки ефективними є місцеві органи влади у реалізації проектів.

Чому саме київська команда зараз заговорила про це?

Нічого дивного. Ця команда, в якій активно співпрацює влада і громадськість під ефективним контролем Громадської бюджетної комісії та Центру розвитку інновацій, має досвід проведення найбільшого бюджету участі в Україні на суму 150 млн грн. А також хороші контакти з Верховною Радою, центральними органами виконавчої влади, організаціями-донорами і, найголовніше, з активістами бюджету участі по всій країні.

Які саме етапи треба пройти для реалізації всеукраїнського бюджету участі?

На вже анонсованому «круглому столі» з усіма зацікавленими сторонами необхідно узгодити концепцію реалізації всеукраїнського бюджету участі з врахуванням необхідних задач. Після цього слід розпочати опрацювання проектів нормативних документів із юристами. А далі – подання і прийняття відповідного законопроекту у Верховній Раді.

Що потрібно, щоб цей амбітний план швидше став реальністю?

По-перше, потрібен експертний ресурс для комплексного опрацювання законопроекту. По-друге, має бути єдиний комунікативний майданчик для обговорень і залучення всіх зацікавлених. І головне – адвокація законопроекту серед депутатів.

На кого орієнтуватися?

На сьогодні досвід загальнодержавного бюджету участі, по суті, має лише Португалія. Але весь їхній загальнодержавний бюджет участі менший за сумою виділених коштів, ніж громадські бюджети, наприклад, Києва – 3 мільйони євро!

Що буде після реалізації?

Лише уявіть собі, скільки інноваційних ідей буде знайдено та реалізовано, якщо дійти з цим до кожного українця?

P.S. Що читати, якщо зацікавила ця тема?

Для глибшого вивчення теми порекомендую два дослідження – про реалізацію бюджету участі на загальнодержавному рівні від Офісу з фінансового та економічного аналізу у ВРУ та про механізми участі громадян у процесі прийняття рішень від CEDOS.

Цікаві для мене висновки першого дослідження – до основних переваг бюджету участі належать:

- розширення участі громадян у вирішенні питань розподілу коштів державного та місцевого бюджетів;

- зростання рівня довіри мешканців до органів влади, уникнення соціальних конфліктів;

- збільшення довіри до місцевих органів влади;

- ефективне управління бюджетом;

- вирішення проблем, які найбільше хвилюють жителів міста, регіону чи країни.

Цікаві для мене висновки другого дослідження: перевагами бюджету участі є те, що він дозволяє мешканцям міста пропонувати та обирати проекти, які будуть профінансовані з бюджету, він заохочує мешканців співпрацювати й об’єднуватися. Обрані в результаті голосування проекти обов’язково підлягають реалізації, автори проектів можуть здійснювати контроль за їхньою реалізацією та погоджувати проектну документацію, виконавці проектів зобов’язані щомісяця і щороку звітувати про їхню реалізацію. Механізм дає можливість взаємодії громадських активістів та представників органів міської влади та має в тому числі освітню мету – автори проектів отримують досвідне знання щодо механізмів роботи влади.

Артем Стельмашов

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-