Міністр визнав, що зі скасуванням держрегуляції цін на продукти поспішили

Про це заявив екс-міністр економіки, голова Ради Національного банку Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook.

"Аналізуючи наслідки рішення уряду про скасування регулювання (фактично - декларування) цін на продукти харчування, вважаю його передчасним, оскільки в умовах монополізованої економіки України воно призвело до підвищення темпів інфляції. Вважаю за доцільне відновлення роботи Державної цінової адміністрації, яка на етапі переходу економіки України від рецесії до зростання здійснювала б контроль за ціноутворенням, на яке в даний час ринок має дуже односторонній специфічний вплив, та зростанням споживчих цін", - підкреслив Данилишин.

Він зазначив, що ключовим фактором динаміки споживчих цін на сьогодні є збільшення собівартості продукції, проте скасування регулювання цін суттєво посилило вагу цього фактора.

"Зараз в Україні спостерігається типова інфляція пропозиції - під впливом зносу основних виробничих фондів, низької ефективності та продуктивності праці, збільшення вартості обладнання, сировини, напівфабрикатів, щодо високих процентних ставок по кредитах, зростає собівартість виробленої продукції. Через збільшення витрат виробники змушені піднімати відпускні ціни. Це транслюється в ціни роздрібні. Тобто, ключовим фактором динаміки споживчих цін зараз є збільшення собівартості продукції. За підсумками 2016 року зростання цін виробників склало 35,7%, з лагом в 6-9 місяців - це транслювалося в підвищення споживчих цін. Ситуація ускладнилася тим, що з 1 липня відповідно до рішення Кабміну скасовано регулювання цін на продукти харчування", - заявив Данилишин.

Він пояснив, що на сьогодні в структурі споживчого кошика продукти харчування становлять високу питому вагу на тлі монополізації ринків.

"У нашій країні в структурі споживчого кошика висока питома вага витрат на продукти харчування, тож скасування регулювання цін на продовольство зробило певний внесок в інфляцію. Для зниження інфляції необхідна координація діяльності НБУ, Кабміну і Антимонопольного комітету. Але АМКУ не досяг успіху в демонополізації ринків. Станом на середину 2016 року 42% ринків у нашій країні були монополізовані, 11% ринків працювали в умовах адміністративної чи природної монополії. Монополії і олігополії склалися в ПЕК (65%), у сфері транспорту і зв'язку (82%). Монополісти зловживають своїм становищем, застосовують інструменти, що дозволяють максимізувати прибуток шляхом завищення цін і тарифів. Це відбивається на інфляції", - наголосив голова Ради НБУ.

Данилишин також підкреслив, що вплив НБУ на рівень інфляції істотний, але він не має визначального значення. Сильний вплив на зростання споживчих цін мають фактори, які не підконтрольні НБУ. Але саме через ці фактори НБУ був змушений у жовтні підвищити облікову ставку. 

"Скасування регулювання цін на продукти харчування, зростання адміністративно регульованих тарифів на послуги ЖКГ, збільшення цін виробників промислової і сільськогосподарської продукції - ці фактори діють на стороні витрат, тому НБУ обмежений у протидії зростанню цін. Для зниження інфляції Нацбанк змушений підвищувати облікову ставку, але в період виходу економіки з кризи це може мати наслідком зростання вартості кредитів та зменшення обсягів кредитування економіки. Потенціал позитивного впливу збільшення облікової ставки на стримування інфляції в умовах інфляції пропозиції є обмеженим", - зазначив він.

Данилишин наголосив, що на сьогодні в Україні потрібно проводити політику, спрямовану на збільшення конкуренції, реформування житлово-комунальної сфери з метою запобігання зростанню тарифів, що не обумовлені підвищенням якості послуг, структурну перебудову економіки з метою зниження її залежності від зовнішніх ринків.

"Такі заходи спрямовані не тільки на зниження інфляції, але і на забезпечення умов для довгострокового зростання економіки", - зазначив голова Ради НБУ.

Нагадаємо, 1 липня 2017 року набула чинності постанова Кабінету міністрів України про скасування державного регулювання цін на продукти харчування.

Виробників позбавили обов'язку декларувати ціни на продовольчу продукцію та обгрунтовувати Держспоживслужбі необхідність зміни цих цін.

У Кабміні прогнозували, що таке рішення спростить процедуру зміни цін залежно від цінових коливань ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на зміни кон'юнктури.

Крім того, передбачалося, що скасування держрегулювання дасть можливість усунути зайвий адміністративний тиск на бізнес, зробити виробництво інвестиційно привабливим і надати можливість підприємцям швидше адаптуватися до кон'юнктури ринку.