Міхаель Хармс, виконавчий директор Східного комітету німецької економіки
Політики не приносять інвестиції в країну, потрібно говорити з бізнесом
19.10.2017 09:00 1269

Двостороння торгівля між Україною та Німеччиною в останні місяці зростає вражаючими темпами. Німецький бізнес бачить великі перспективи співпраці з нашою країною, але українські підприємства подеколи виявляють інертність в освоєнні нових форм співробітництва. Санкції ускладнюють німецьким підприємцям життя, але обходити їх вони навіть не думають.

Про це кореспондент Укрінформу дізналася з розмови з Міхаелем Хармсом, виконавчим директором Східного комітету німецької економіки. Ця структура була створена 1952 року і сьогодні пов'язує ключових гравців німецького бізнесу і держструктур ФРН з партнерами в 21 країні Східної та Південної Європи, Центральної Азії.

ЕФЕКТИ ВІД ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ БУДУТЬ ДЕДАЛІ ВІДЧУТНІШІ

- Пане Хармс, згідно з даними вашого комітету, за перші 5 місяців цього року товарообіг між нашими країнами зріс на 21,9% і досяг 2,635 млрд євро. Імпорт з України збільшився на 10,5%, склавши 818,4 млн євро. При цьому німецький експорт до України зріс аж на 27,8% - до рівня 1,816 млрд євро. Який ваш прогноз на весь 2017 рік?

- За консервативними оцінками можна спрогнозувати плюс 20%, щоб залишатися на консервативних позиціях. Ми дуже раді, що німецький експорт до України справді значно зріс. Це показує, що українська економіка перейшла в стадію зростання, підприємства інвестують, модернізуються. Зріс також і український експорт. Я сподіваюся, що ефекти від зони вільної торгівлі будуть дедалі відчутніші в наших двосторонніх відносинах. Я думаю, це дуже добрий сигнал.

Але з мого особистого досвіду - важливо робити прості практичні кроки. І тут у нас є великий потенціал для виведення відносин на новий рівень.Йдеться про розширення контактів з інвесторами, поліпшення іміджу України, про результати проведених реформ та оцінку країни з погляду динаміки її розвитку. Впевнений, тут ми не використовуємо сповна наші можливості.

- Зона вільної торгівлі створена. Але чи зможуть українські підприємства пробитися на європейський ринок, який себе дуже активно захищає і насторожено дивиться на новачків?

- Ніяких юридичних перешкод немає. Просто європейський ринок високо конкурентний, і тут нелегко пробитися. Українське сільське господарство дуже непогано розвивається, воно конкурентоспроможне. З промисловістю – складніше, я визнаю. Але йдеться про залучення інвесторів в Україну, цією темою мені б хотілося зайнятися більш предметно.

БІЗНЕСУ ВАЖЛИВІШЕ ГОВОРИТИ З БІЗНЕСОМ, А НЕ З ПОЛІТИКАМИ

- Шляхом проведення двосторонніх інвестфорумів наприклад? За останні два з половиною роки вони проходили двічі, за активної участі Східного комітету. Чи ви плануєте організувати нові зустрічі найближчим часом?

Більш важливе завдання для українського уряду – говорити з бізнесом. Політики не приведуть ні цента інвестицій

- Ми планували, і навесні, коли були в Києві запропонували прем'єр-міністру (України) організувати третій українсько-німецький інвестфорум. Перший проходив за участю пані Ангели Меркель (у Берліні), потім у Києві. Ми планували провести наступний форум в Берліні або Мюнхені.

На жаль, у нас після виборів поки немає чинного уряду. Для українського ж керівництва було б вкрай важливо провести і політичні переговори. Але мені здається, їх чекати не обов'язково, можна організувати бізнес-форум з чинним урядом. В моєму розумінні, більш важливе завдання для українського уряду – це говорити з бізнесом. Політики, за всієї поваги, не приведуть ні цента інвестицій, це можуть зробити лише приватні компанії. Мені здається, діалог з бізнесом важливіший, ніж зустріч з яким-небудь міністром.

Ми готові будь-якої миті. Поки все зсунулося на наступний рік, але, на мою думку, це – надто пізно і треба діяти швидше...

- Як почуваються сьогодні німецькі компанії в Україні? У східній частині країни ситуація все ще залишається складною, на адресу Києва часто лунають закиди в тому, що темпи реформ не відповідають очікуванням Заходу...

Збільшення німецького експорту в Україну показує: українська економіка перейшла в стадію зростання

- Природно, компанії скоротили свій оборот. Це суто прагматичне рішення у зв'язку з тяжкою економічною кризою, яку ми переживали останні 2-3 роки, і з дуже непростою політичною ситуацією. Але останнім часом помітний зростаючий інтерес. Україна добилася дуже непоганих результатів у стабілізації банківської системи, у своїй енергетичній політиці. Зовсім недавно фірма відкрила завод Leoni на заході України. Економіка України зростає, незважаючи на те, що почала підніматися з досить низького рівня. Останнім часом саме видно позитивні тенденції.

- Ваш Комітет виступив з проектом «Купівельна ініціатива». Його мета – допомогти українським підприємствам знайти своє місце в західноєвропейському виробничо-збутовому ланцюжку, знизити труднощі в спілкуванні з німецькими партнерами. Як він просувається, чи знайшов відгук з боку українських партнерів?

Моя порада українській стороні – бути більш активними на німецькому напрямку

- Ми провели перший семінар, на який запросили українські фірми, щоб проінформувати про цю ініціативу. Подію було організовано спільно з нашими партнерами – Німецьким союзом закупівельників, який об'єднує близько 20 тис. німецьких закупівельних організацій.

Чесно кажучи, я очікував трошки більшого. Поки не можу сказати, що з українського боку до цієї ініціативи спостерігається великий інтерес. Дуже шкода, оскільки саме на тлі Зони вільної торгівлі це дуже корисна ініціатива.

Ми підтримуємо контакти з усіма провідними українськими підприємницькими спілками. Сподіваюся, зможемо залучити до цього почину більше підприємств. Моя порада українській стороні (це наше велике бажання) – бути більш активними на німецькому напрямку, ми до цього готові, але поки бачимо занадто мало ініціативи.

ВТРАТИ НІМЕЦЬКОГО БІЗНЕСУ В РФ ЧЕРЕЗ САНКЦІЇ СТАНОВЛЯТЬ ЛИШЕ П'ЯТУ ЧАСТИНУ

- Минулого тижня у Сочі керівники 20-ти великих німецьких підприємств зустрічалися з президентом Росії. Компанія Siemens, яка потрапила у вкрай неприємну історію в зв'язку з тим, що російські партнери відправили в Крим німецькі турбіни, була, на відміну від інших, представлена не керівником Джо Кезером, а одним з високопоставлених чиновників. Тема порушення санкцій обговорювалася?

Ситуація з німецькими турбінами в Криму – дуже тривожний сигнал для співпраці з РФ

- Ця тема не грала ніякої ролі. Ми її зовсім не обговорювали. І самі представники Siemens це питання не порушували. Взагалі, зустріч була дуже неполітична і дуже прагматична. Йшлося не про санкції або якісь великі політичні теми, а про дуже конкретні проекти фірм в РФ, галузеві проблеми, нові ініціативи.

Але якщо ви питаєте мене про турбіни в Криму, то ми завжди говорили, що це дуже поганий сигнал для нашого двостороннього співробітництва. Ми, як Східний комітет, вимагаємо від російського уряду виконати всі ті обіцянки та домовленості, які були з фірмою Siemens в цьому напрямку. І наполягаємо, що порушення режиму санкції – це дуже негативний сигнал для атмосфери довіри, яку ми хочемо побудувати.

Позиція російської сторони була озвучена офіційно. І ми дуже чітко проговорили свою позицію. У тому числі і російській стороні. Але зараз це питання і Міністерства закордонних справ і Європейської Комісії. Ви знаєте, що після цього випадку Німеччина ініціювала персональні санкції проти відповідальних осіб в російському уряді, в Міненерго. Думаю, тут необхідні політичні кроки були зроблені.

Зараз це не стільки питання політичних переговорів, скільки судових розглядів, вони ще тривають. Подивимося, чим все закінчиться.

- Про санкції: німецький бізнес невпинно говорить про свої втрати і тим чинить тиск на політиків. Але давайте подивимося на тенденції зростання двостороннього товарообігу між ФРН та РФ. Після початку війни в Україні мало місце деяке падіння, сьогодні ж цифри вражаючі. То чи настільки великими є втрати, або вони все ж перебільшені?

- І так, і ні. Ми не можемо вважати, що всі втрати, які у нас були в торгівлі з РФ (а вона впала десь до половини того рекордного обсягу, який був), – стали наслідком санкцій. Це абсолютно не так. Ми вважаємо, що вплив санкцій на це падіння становить, може, відсотків 20, не більше. Основне зниження відбулося за рахунок падіння ціни на нафту, девальвацію рубля, економічну кризу в Росії тощо. Це більш важливі чинники.

З іншого боку, звичайно вплив санкцій спостерігається, особливо в довгостроковій перспективі. Це питання довіри, питання великих стратегічних проектів. Якщо над вами висить загроза потенційних санкцій або вже існуючих, ви будете обережніші з фінансуванням, з довгостроковими проектами, будете, можливо, переглядати вашу загальну стратегію.

Тому вплив санкцій звичайно є, і негативний вплив. І, природно, ми як економічні актори хотіли б звільнитися від будь-яких обмежень, в тому числі і від російських контрсанкций, від санкцій відносно Ірану і будь-яких інших.

- Але поки вони діють, чи не буде спроб з боку бізнесу обійти обмеження?

- Ні, це навіть не обговорюється. Ми діємо 100-відсотково в правовому полі. І поки санкції є, ми, звичайно, будемо їх дотримуватися. Ми розуміємо, що це політичне питання. Тут діє примат політики. Але життя німецьких підприємств стало б куди легше без такого санкційного режиму.

ЗАКРИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО ГАЗОВОГО ТРАНЗИТУ – НЕ НІМЕЦЬКИЙ ПІДХІД

- Ще одним резонансним, причому на загальноєвропейському рівні, німецько-російським проектом є «Північний потік». У Сочі це питання обговорювалося?

- «Північний потік» обговорювалося. Це я розглядаю як конкретний проект. Але не варто зосереджувати все наше співробітництво (з Росією) на таких знакових, політично спірних проектах. Ми дуже докладно обговорювали тему цифрової економіки, такий, можливо, приземлений, але вельми перспективний напрям як сільське господарство, торгівлю, проблеми локалізації інвестицій і рівноправного ставлення до інвесторів. Цілий спектр проблем, які не кожен день обговорюються в пресі, але для фірм є хлібом, який вони щодня заробляють на російському ринку.

- І все ж. Днями «Північний потік» знову обговорювався в Брюсселі, консенсусу сторони так і не знайшли. Ряд країн виступають категорично проти. Справедливо, на вашу думку, якщо Німеччина буде в односторонньому порядку продавлювати цю тему?

- Тут не стоїть питання справедливості. Тут питання знаходження справедливого компромісу, скажімо так. В кінцевому підсумку це повинні вирішувати компетентні органи.

Мені здається, німецька позиція була нещодавно підтверджена юридичною службою ЄС, яка чітко сказала, що аргументи Комісії суто політичні, і вони не бачать юридичних передумов для мандата Комісії на переговори. Це завжди була позиція німецького уряду, німецького бізнесу. І зараз просто треба продовжувати дискусію і знайти якийсь компроміс.

Ми вважаємо його дуже правильним і корисним проектом, не тільки для Німеччини, а й для енергетичної безпеки всього Європейського Союзу. Але в той же час ми розуміємо, що думки тут можуть бути різні.

- А як же інтереси України? Адже їх не можна просто проігнорувати.

- На мою думку, це було не дуже далекоглядною стратегією Росії – від самого початку оголошувати, що після побудови «Північного потоку» Україна буде закрита як транзитний маршрут. Це абсолютно не наша позиція.

Я вважаю, що енергетична безпека України – дуже важлива тема, і її обов'язково слід враховувати в цих переговорах. Знову ж таки, тут треба знайти якийсь компроміс. Мені здається, його можна знайти.

Потреба Європи в газі зростатиме. Обсяги газу, який ми отримуємо поки з Північного моря (Голландія і Англія), будуть скорочуватися. Тут залишається місце і Україні як транзитній країні, і таким проектам як «Північний потік».

Ольга Танасійчук. Берлін

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-