Напівуспішна Україна. Меседжі Українського фінансового форуму
«Ми хочемо бачити Україну успішною, але на сьогодні склянка повна лише наполовину», – оцінила стан української економіки і реформ директор Світового банку по Україні, Білорусі й Молдові Сату Кахконен. Це можна назвати загальним лейтмотивом виступів зарубіжних учасників Українського фінансового форуму 21-22 вересня в Одесі. Але оптимізм присутній, оскільки більшість промов була саме в дусі напівповної, а не напівпорожньої склянки.
Якщо ж підсумовувати заяви українських політиків і посадовців на форумі, то з переліченими ними успіхами – країна мала б заслуговувати на вищу оцінку. Але класика жанру у відносинах України з міжнародними гравцями, що допомагають їй із реформами, була дотримана. Це зауважила й модератор кількох панелей форуму, старший редактор The Economist і керівник Economist Radio Енн МакЕлвой – погладили за шерстю, але й про стусана не забули.
ЧИМ БІЛЬША НЕРІВНІСТЬ, ТИМ КРИХКІШЕ ЗРОСТАННЯ
Перший із основних спікерів форуму – заступник директора аналітичного департаменту Міжнародного валютного фонду Девід Остри, – говорив про глобальне, а не про Україну. Представляв свою позицію, а не МВФ. Втім його висновки про негативний вплив нерівності на економічне зростання, підкріплені дослідженнями, безумовно, цікаві для тих, хто приймає політичні рішення і зацікавлений у довгостроковому, а не лише в короткотерміновому зростанні національної економіки.
Сталого економічного зростання не забезпечити без справедливого розподілу доходів, наголошував Девід Остри.
Серед ключових доповідачів Українського інвестиційного форуму були й два екс-міністра фінансів (Греції й Угорщини), кожен з яких поділився тими уроками своїх країн, які важливо враховувати Україні.
ГРЕЦЬКИЙ ПРИКЛАД ІЗ ПІДРУЧНИКА
Колишній міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс застеріг Україну не набирати багато кредитів за відсутності здатності їх віддавати: «Не робіть того, що робили ми. Не грайтеся з неплатоспроможністю. Грецька держава була неплатоспроможна повністю, коли вирішила брати додаткові кредити. Потім цей режим економії, скорочення доходу, брак коштів на виплати навіть старих боргів. Останній ідіот розуміє, що виплачувати кредит за будинок другою кредитною карткою, якщо на першій вже є борги – це не вихід».
На переконання Варуфакіса, реструктуризація боргів у Греції була прикладом того, як робити не треба. «Ми отримували нові борги, щоб фінансувати старі. Це просто історія з підручника», – підкреслив екс-міністр фінансів Греції.
УГОРСЬКА ПЕНСІЙНА РЕФОРМА, ЯКУ СКАСУВАЛИ ЧЕРЕЗ 15 РОКІВ
Екс-міністр фінансів Угорщини, професор Центрально-Європейського університету в Будапешті Лайош Бокрош звернув увагу на досвід країн із перехідною економікою, який показує, що реформи не є невідворотними. «Є цикли, коли процес рухається вперед, а є коли назад. Приклад – пенсійна реформа в Угорщині, коли через 15 років уряд скасував систему пенсійних заощаджень». Скасували те, що вважалося прогресивним і вже мало принести результати.
Одним із головних запобіжників для недопущення подібного Бокрош вважає прийняття змін суспільством – для цього, за його словами, і реформам потрібен маркетинг.
Екс-міністр фінансів Угорщини наголосив на важливості «наступати широким фронтом і досягти критичної маси реформ», а також визначення мети. На його думку, для України такою метою може бути членство в Європейському Союзі. Угорський професор впевнений, що це відповідає інтересам і самого ЄС, у тому числі після виходу з нього Великої Британії. «Є багато проблем, які ЄС має вирішити всередині Союзу, але це не значить, що Україна має відмовлятися від мети членства».
ВИКЛИКИ БОНДІВ ТА ВИБОРІВ
Проблему циклічності процесу реформ, у тому числі можливість його сповільнення через тимчасове покращення фінансової ситуації та у передвиборчі періоди, порушив і керуючий директор по країнах Східної Європи та Кавказу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) Франсіс Маліж. «Один момент, який мене непокоїть. Нещодавно Україною дуже успішно були розміщені єврооблігації (на 3 млрд доларів з терміном погашення 15 років – ред.). Це означає, що подальший тиск на реформи зменшиться, прийде період передвиборчий. «Зима» може розтягнутися на 18 місяців. І наше завдання разом із реформаторами в уряді – не допустити такого розвитку подій (уповільнення реформ – ред.)», – зазначив у виступі Маліж.
При цьому він щиро віддав належне здобуткам України: «За останні три роки багато було зроблено в країні таких речей, які більшість із нас вважала неможливими. Коли я приїхав сюди як керуючий директор ЄБРР, одна з перших моїх зустрічей стосувалася ситуації в банківській сфері, яка тоді була жахливою. Моя команда казала мені: навіть і не думай, що ти зможеш підключити владу до вирішення питання про «Приватбанк». Ситуація ніколи не буде вирішена. Ніколи не буде націоналізації. Це були найкращі експерти. Але це зробили», – поділився спогадами він.
Маліж відзначив також реформи в енергетичній і банківських сферах, боротьбі з корупцією. «Коли ціна на газ стала однаковою для домогосподарств і для компаній, просто вимерла ціла низка компаній, які наживалися на цьому. Можна тільки похвалити за ці успіхи уряд», – навів він приклад.
Керуючий директор по країнах Східної Європи та Кавказу також дуже позитивно оцінив законопроект про приватизацію, розробці якого допомагали міжнародні фінансові установи: «Я хотів би сказати, що це хороший закон».
ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ ЗАМАЛЕ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ДОХОДІВ
Директор Світового банку по Україні, Білорусі й Молдові Сату Кахконен визнає, що у СБ вражені тим, що після кризи 2013 року українська економіка стабілізувалася і повернулося економічне зростання. Втім, за цієї інституції, для України економічного зростання на рівні 2% (прогноз Світового банку на цей рік) замало для підвищення доходів громадян, і навіть для повернення до докризового рівня. «Нема злету. Потрібні подальші кроки», – підсумувала Сату Кахконен.
У Світовому банку вважають, що найбільш пріоритетною після вже внесених до парламенту пенсійної та медичної реформ, є земельна. «Тільки дві країни в Європі не мають ринку землі – Україна і Білорусь», – зауважує Кахконен.
За часовими рамками вона відзначає, що критичне значення мають наступні півроку. «Економіка може знову відкочуватися назад, якщо спадатимуть темпи. Зараз важливо не припинятися рухатися вгору», – застерігає Директор Світового банку по Україні, Білорусі і Молдові.
РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ НЕ ПОЗБАВЛЯЄ УКРАЇНУ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА РЕФОРМИ
Для голови представництва МВФ в Україні Йости Люнгмана, призначеного на цю посаду наприкінці червня 2017 року, Український фінансовий форум в Одесі був чи не першим публічним заходом, на якому він виступав на новій посаді.
Люнгман розповів, що найсильнішим його враженням після приїзду в Україну буле те, чого країні вдалося досягти за останні три роки. За його оцінкою, якщо перед цим реформування в Україні відбувалися не тільки за певними циклами, але й на нижчому рівні, то зараз є «апетит до реформ». «Останні три роки показали, що реформи можливі. І Україна не знаходиться у режимі кризового управління, економіка відроджується. Здійснюються складні реформи – пенсійна, земельна», – констатував голова представництва МВФ в Україні.
Водночас, склалося враження, що для Люнгмана фраза «склянка напівповна» не включає того, що зроблено, а він концентрується саме на тому, що попереду. Під час його дискусії з міністром фінансів Олександром Данилюком (який брав участь у форумі скайпом) щодо пріоритетів реформ, глава представництва МВФ в Україні зазначив, що поділяє цю пріоритетність. «І половина роботи вже зроблена тим, що ми визначилися, що має бути зроблено. І зараз виклик у тому, щоб це все реалізувати», – підкреслив Люнгман.
Він поділився також своїм баченням окремих реформ, що обговорювалися, зокрема щодо приватизації державних підприємств в Україні: «Мені здається, що більшість державних підприємств є збитковими, але проблема – в управлінні, і поліпшивши його, можна це змінити». Створення для таких підприємств незалежних рад виконавчих керівників чи наглядових рад, а також забезпечення прозорості процесу приватизації – запорука успіху, вважає глава представництва МВФ.
Готовий до обговорення конкретики реформ, Люнгман втім не готовий до виправдання зволікань їхньої імплементації, навіть через конфлікт на Донбасі. Це він продемонстрував, повністю підтримавши оцінку можливого впливу на процес реформ конфлікту на Донбасі, висловлену в ході форуму головним стратегом з питань суверенного боргу BlueBay Asset Management Тімоті Ешем. За словами Еша, конфлікт на Сході України не сприяє економіці, але за його нинішнього рівня інтенсивності дає змогу Україні впоратися з макроекономічною ситуацією. Так, Україна має відбудувати економічний і військовий захист, але російська агресія на Донбасі не може слугувати виправданням для українських політиків щодо відкладення реформ.
Міжнародних учасників Ukrainian Financial Forum-2017 в Одесі, організованого групою ICU, було досить багато, але майже всі вони говорили в один голос.
Наталія Костіна, Одеса.
