Закон «Про валюту»: зарано, але комусь дуже хочеться - 14.08.2017 16:39 — Новини Укрінформ
Закон «Про валюту»: зарано, але комусь дуже хочеться

Закон «Про валюту»: зарано, але комусь дуже хочеться

Аналітика
2798
Ukrinform
Доки капітали переважно «тікають» з України, а не навпаки, валютна лібералізація – гра в одні ворота, офшорні

Національний банк вирішив, що прийшов час для валютної лібералізації. На громадське обговорення виставлено концепцію валютного регулювання в країні за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено». Стверджується, що валютний Декрет 1993 року, який сприяв веденню вкрай обмежувальної валютної політики, давно себе вичерпав. Мовляв, пора звільняти валютне життя бізнесу і населення від регуляторних кайданів – усіляких там ліцензій, дозволів і заборон, покладаючись на об’єктивність економічних процесів законів ринку. На перший погляд, досить слушна думка. Якби не кілька «але»…

Валютний рай - не сон і не марення

Після стількох років тотального державного регулювання аж не віриться, що проведення валютних операцій пропонується за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено». Тобто, що будь-які валютні операції як всередині країни, так і в напрямку за кордон, як резидентами, так і нерезидентами зможуть здійснюватися без обмежень. Перша реакція: невже ми дожили до цього щасливого дня?

За нової моделі валютного регулювання, кажуть в НБУ, «ринкові інструменти мають превалювати над адміністративними, а процедури повинні мати не дозвільний характер, як це відбувається досі, а повідомлювальний – для цілей статистики (розрахунку платіжного балансу тощо)». За ліберальної моделі валютного регулювання будь-які обмеження повинні вводитися лише з метою подолання чи запобігання кризі та на короткий термін (до 6 місяців).

Водночас в Нацбанку розуміють, що лібералізація тимчасових обмежень, запроваджених у 2014-2015 роках, які діють і до сьогодні, має відбуватися поступово. А остаточне скасування адміністративних валютних обмежень минулих років можливе не раніше введення в дію законодавства про міжнародну співпрацю України в галузі оподаткування (в першу чергу, в боротьбі проти виведення капіталів).

В новій моделі передбачається створення єдиного рамкового закону «Про валюту», який забезпечуватиме валютне регулювання та валютний нагляд. Водночас конкретні норми будуть виведені на рівень підзаконних актів. Оце якраз і напружує.

При відкручуванні заржавілої гайки головне різьбу не зірвати

У самій концепції дійсно немає заборон, але це не означає, що їх взагалі не буде. Просто вони будуть встановлюватися актами НБУ. «У самому законі заборон не буде, мова буде йти про вільний рух капіталу. У той же час, Нацбанк як регулятор зможе вводити деякі обмеження на ринку в разі несприятливої ситуації», - пояснив Фінклубу заступник голови НБУ Олег Чурій. Йдеться про обов'язкові обсяги продажу валютної виручки; граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами; вимоги до операцій, пов'язаних з рухом капіталу; спеціальні дозволи на валютні операції; резервування по валютних операцій; інші заходи. Тобто, НБУ зможе вводити ті ж обмеження, що і зараз. Хіба що він обіцяє, що на термін не більше 6 місяців. А ознаки кризи, які дозволять вводити ці обмеження, буде підтверджувати колегіальний орган - Рада з фінансової стабільності.

Економісти та фінансисти в цілому підтримують ініціативи в напрямку валютної лібералізації, але визнають, що навіть після прийняття закону НБУ зможе в ручному режимі вводити валютні обмеження, а їх зняття залежатиме від успіхів влади у боротьбі з ухиленням від сплати податків (успіхів тут – кіт наплакав).

«Проект закону пропонує справжню революцію в валютному регулюванні, але відразу ж відкладає її до кращих часів», - констатує заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. До того ж, за її словами, закон, якщо його й приймуть, почне діяти не відразу. Спочатку НБУ і інші регулятори повинні привести свої нормативні акти у відповідність з ним, а вже потім скасують санкції за порушення валютного законодавства, ліцензії для інвестицій за кордон (замість них будуть дозволу), реєстрацію валютних кредитів від нерезидентів і таке інше. Пані Репко пояснює, що подібні положення можуть вступити в силу тільки після прийняття пакету «антиофшорних» законів (з протидії ухиленню від податків через офшори). А з цим будуть проблеми. За словами Марії Репко, податковий комітет вже розглядав такі ініціативи, але не дав їм хід. «Одним з найскладніших і конфліктних положень стала амністія капіталів. Це питання політично надзвичайно чутливе. При цьому валютна лібералізація фактично поставлена ​​в залежність саме від нього», - говорить вона.

За приблизними оцінками фахівців понад 54 млрд грн податків втрачає держава, через те, що компанії ведуть бізнес з допомогою офшорних «прокладок», які дозволяють акумулювати прибуток за межами країни. Нажаль, таким чином у нас продається до 75% всього експорту.

«Звичайно, бізнес швидко пристосується до цього закону і нових правил. Але потрібно зауважити, що обмеження в період кризи легко вводити, а от знімати їх потім дуже важко. В умовах негативного сальдо зовнішньої торгівлі, все валютна лібералізація - це поки алхімія. Необґрунтоване зняття обмежень щодо руху капіталу, може бути дуже болісним для стабільності обмінного курсу», – попереджує Анатолій Дробязко, колишній радник голови НБУ та екс-начальник департаменту банківського нагляду.

Іншими словами, в Україні, де за 25 років економіка так і не звільнилася від імпортної залежності та олігархічного монополізму, а національна валюта так і не «доросла» до вільно конвертованої, запроваджувати принципи вільного руху капіталів трохи зарано. Один необережний рух – і капітали втечуть, а фінансова система з гуркотом впаде.

Логічно було б спочатку спростити податкові правила, знизити до мінімуму регуляторне навантаження та забезпечити здорову конкуренцію (попутно знищивши корупцію). Це б залучило капітали в Україну, а не навпаки, заставляло б їх бігти звідси і ховатися у «тихих гаванях». Розбудувати тут потужні експортні галузі, які б забезпечили постійний притік валюти і унеможливили «валютні» гойдалки. А вже потім можна і на валютну свободу, з чистою совістю…

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>