З такими цінами ризикуємо знову отримати двозначну інфляцію

1751
Ukrinform
Ріст цін в Україні може вийти з-під контролю - замість минулорічних 12%, можемо запросто отримати усі 18%

Літній раціон пересічного українця суттєво «вегетаріанізувався» - очікувано подешевшала городина та неочікувано зросли в ціні м’ясо, молоко та масло. Експерти твердять, це наслідок об’єктивних ринкових факторів. Мовляв, в усьому начебто винний підвищений внутрішній попит (так вважає НБУ). Виробники в свою чергу скаржаться на відсутність інвестицій та здорожчання енергоресурсів. Дехто навіть засумнівався у доцільності відміни державного регулювання цін на основні продукти харчування. Хоча, як не дивно, цей фактор на стрибок цін вплинув якраз в останню чергу. То звідки така цінова порча? Невже ми знову повертаємося до інфляційної моделі економіки, коли грошей в країні небезпечно більше ніж товарів?

Дорогі кури, свині і телята дали приріст. Не ваговий, а ціновий

У липні не підвищилися в ціні 11 найменувань зі списку 23-х соціальних продуктів харчування. Про це повідомив генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко на своїй сторінці в Facebook. За даними Держстату, за липень відбулося значне здешевлення овочів, яєць та гречки. Так, зокрема, відзначаємо здешевлення капусти одразу на 8 грн, буряка — на 3 грн, моркви — на 3 грн, картоплі — на 2,5 грн, курячих яєць — на 2 грн, гречки — на 1 грн, цибулі — на 60 копійок.

«Відтепер, капуста у середньому коштує 8,8 грн за кг, буряк — 6,1 грн за кг, морква — 11 грн за кг, картопля — 7,6 грн за кг, курячі яйця — 10 грн за десяток, гречка — 24 грн за кг, цибуля — 10,5 грн за кг», — зазначив Дорошенко. За його словами, водночас зросли ціни на м'ясо та молочні продукти. За липень більше ніж на 1% подорожчали: куряча тушка, сало, яловичина, варена ковбаса та вершкове масло.

За даними Економічного дискусійного клубу

Він зазначив, що ціна на м’який сир наближається до позначки у 100 грн, і наприкінці вересня, можливо, її вже перетне. «Вартість свинини стане вищою за 100 грн уже до середини серпня. Але в цілому серпень буде місяцем найнижчих цін на овочі та фрукти в цьому році», — підсумував Олексій Дорошенко.

Цікаво, але згідно результатів моніторингу Економічного дискусійного клубу (ЕДК), споживчі ціни в Україні на більшість основних продуктів харчування є одними із найнижчих порівняно з іншими європейськими країнами (аналіз здійснювався за актуальними цінами в магазинах міжнародної мережі Ашан). Особливо помітною виглядає різниця у рівнях цін між Україною та Францією, що є цілком логічним з огляду на вражаючу відмінність у рівнях доходів населення (середня заробітна плата в Україні - EUR227, у Франції – майже в 13 разів вище).

За даними Економічного дискусійного клубу

Ціни ростуть, тому що у людей… побільшало грошей

В НБУ побачили в цілому поліпшення споживчого попиту в країні, але припустили, що через його відновлення, ціни на товари та послуги можуть вирости суттєвіше, ніж передбачалося. «Збільшення ролі споживчого попиту в економічному зростанні підтверджується високими темпами зростання роздрібного товарообороту (9.0% у річному вимірі у червні 2017 року). Пожвавленню приватного споживання сприяло підвищення заробітної плати та поліпшення споживчих настроїв населення. Але досить стрімке відновлення споживчого попиту може бути додатково простимульовано збільшенням бюджетних витрат і пенсійних виплат у другому півріччі, що і створює ризик посилення фундаментального тиску на ціни», – йдеться в прес-релізі відомства, розповсюдженого стосовно рішення залишити облікову ставку на рівні 12.5% річних.

Тобто, НБУ допускав, що річна інфляція виявиться вище прогнозованої і що населення в першу чергу відчує її на продовольчому ринку. Іншими словами, нинішнє підвищення цін – далеко не кінець.

Аналітики Незалежної групи макроекономічного аналізу та прогнозування (IMF Group) підтверджують, що загальна інфляція (дефлятор, котрий реально визначає вартість грошей) знаходиться на більшому рівні, аніж це визначає НБУ). Згідно прогнозів, вона сягне в поточному році 18%. При цьому споживча інфляція теж залишиться двозначною  - 12-14%. «Основних причин дві: необхідність імпортувати енергоносії за валюту і часткове відновлення міжнародних сировинних ринків. Обидва чинники зумовили зростання вітчизняного індексу цін виробників (іншими словами, збільшилась вартість виробництва), який на 53% визначає загальну інфляцію в країні». Це в свою чергу з певним тимчасовим лагом підштовхне уверх і вартість споживчих товарів і послуг, що спровокує зростання індексу споживчих цін». При цьому, кредитування, яке має активізувати виробництво – фактично на нулі.  Не рятує навіть зниження кредитних ставок до 15-17%. Населення – основний кредитор банківської системи все ще не довіряє банкам і тому не несе туди гроші, відповідно, кредитних ресурсів «катма».

Що ж стосується саме продовольчого ринку, то до факторів, які впливали на формування споживчих цін безпосередньо у липні, експерти відносять такі:

  • скорочення пропозиції свинини та яловичини на внутрішньому ринку внаслідок зменшення обсягів вітчизняного виробництва, нарощування експорту;
  • висока сезонна пропозиція обсягів постачання картоплі, овочів та плодів;
  • поступове збільшення пропозиції на внутрішньому ринку зерна нового врожаю;
  • відсутність на державному рівні адекватних компенсаторних заходів для  нівелювання втрат внаслідок скасування адміністративного регулювання цін на соціально значущі продовольчі товари;
  • незатребуваність передбачених українським законодавством цивілізованих механізмів регулювання ринків продовольчих ресурсів.

Голоду не буде, але продовольча небезпека вже на носі

Незважаючи на те, що де-юре державне цінове регулювання на продовольчі товари було скасоване з 1 липня цього року, де-факто держава не приділяла цьому питанню уваги щез 2014 року, коли було запроваджено мораторій на здійснення перевірок суб’єктів господарювання та розформовано спеціальний орган (Держцінінспекцію), який контролював правильність формування цін на товари, що підлягали державному регулюванню.«Отже, фактично державного регулювання цін в Україні практично не існує вже 3,5 роки», - зазначає Оксана Макарчук, експерт Економічного дискусійного клубу (ЕДК). За її словами, у 2014 році ріст споживчих цін на продукти харчування склав 24,5%,  у 2015 році – 40%,  у 2016 році – лише 3,2% (при цьому у минулому році суттєво підскочили ціни на хліб - на 7,4%, а молочні продукти піднялися в ціні майже на третину).

За перше півріччя  2017 року інфляційні процеси на продовольчому ринку прискорилися, «набравши» вже 12% (хліб масових сортів зріс в ціні на 12%,  м’ясо всіх видів –на 22-35%,   молочні товари –  на 10-15%). «Незважаючи на те, що адміністративне регулювання цін на продовольство виглядає ретроградним та «тхне» радянським минулим, з нашої точки зору, все таки, сучасна соціально-економічна ситуація не може бути достатнім аргументом на користь доцільності усунення держави від процесу регулювання цін на основні види продуктів харчування. При цьому це можуть бути не тільки адміністративні методи, а й ринкові механізми (здійснення інтервенційних операцій, застосування норм антимонопольного законодавства і таке інше). На жаль, за останні 3 роки держава зазначені механізми фактично не задіяла», - каже пані Макарчук.

За її словами, зростання цін не слід пов’язувати з дефіцитом продовольства. Згідно з балансовими розрахунками, Україна виробляє його достатньо для задоволення внутрішнього платоспроможного попиту і має потенціал до нарощування виробництва. «Швидше за все, проблема у падінні реальних доходів населення. Так, у 2014 рік – вони впали на 14,9%;   2015 рік – на 22,2%; у 2016 році  індекс реальних наявних доходів, після їх попереднього «обвалу» зріс лише 0,3%, а у І кв. 2017 року – на 2,4%», - пояснює експерт.

За розрахунками Економічного Дискусійного Клубу у минулому році частка споживчих витрат домогосподарств на продовольство перевищила 55%, що у 4,5 рази вище аналогічного середнього показника у Євросоюзі (12%). А згідно економічної теорії, показник у 60% означає, що населення перебуває на межі продовольчої небезпеки.

Оксана Поліщук, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-