Фонд гарантування оприлюднив схему, за якою виводили активи з банку «Таврика»

Фонд гарантування оприлюднив схему, за якою виводили активи з банку «Таврика»

1409
Ukrinform
Активи з банку «Таврика», який наразі ліквідовано, виводилися через кредитування пов'язаних осіб та заміну ліквідної застави за вже виданими кредитами.

Про це повідомляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. 

«Забезпеченням за кредитами, виданими пов’язаним з АТ «Банк «Таврика» особам, виступили картини, вартість яких у бухгалтерській документації банку була у сотні разів вищою від реальної ціни. Крім того, проводилась заміна застави за вже виданими раніше позиками. Із забезпечення виводились об’єкти нерухомості, натомість, передавався пакет акцій Київського ювелірного заводу без проведення оцінки», - йдеться у повідомленні.

Як зазначають у ФГВФО, картини оцінили у 5,4 млрд грн, а через рік переоцінили у 9 млрд грн. Вони були передані у забезпечення кредитів пов’язаним особам на загальну суму 4,3 млрд грн. Позики не обслуговувались, тому уповноважена особа Фонду гарантування звернулась до суду з метою отримати звернення стягнення на заставлене майно.

У рамках судового процесу була здійснена ще одна оцінка творів мистецтва, на цей раз вже державною експертною установою. Її результат – вартість картин оцінена у 16,3 млн грн. ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва», який на той час був власником колекції, оголосило про своє банкрутство. В рамках процедури банкрутства картини й були продані відповідно до останньої оцінки. В рахунок компенсації за видані більш як 4 млрд грн кредитів банк «Таврика» отримав суму в 263 рази меншу.

Ще одна схема виведення активів з банку реалізовувалась через виведення ліквідного забезпечення у вигляді нерухомості за раніше виданими кредитами. При цьому під час передачі в заставу акцій Київського ювелірного заводу оцінка їхньої вартості не здійснювалася. Натомість з метою завищення вартості застави було проведено оцінку Київського ювелірного заводу як бізнесу, хоча у заставу передавалися саме акції підприємства. Позичальниками виступили 14 пов’язаних компаній. Спочатку вони передали у забезпечення за кредитами нерухомість вартістю 1,19 млрд грн. Потім цю заставу змінили на пакет акцій «КЮЗ», який також оцінили в 1,19 млрд грн, що у п’ять разів більше від їхньої реальної вартості.

З листопада 2012 року до лютого 2013 року відбулась масова зміна адрес реєстрації у компаній-боржників на адресу м. Васильків, вул. Шевченка, 15. Після зміни юридичної адреси почався процес банкрутства цих компаній: з грудня 2012 по березень 2013 року 14 компаній оголошено банкрутами. Фактом, який заслуговує на увагу, є те, що процесом ліквідації цих компаній займався один суддя – Мальована Л.Ю., що досить дивно, враховуючи автоматичний та незалежний розподіл справ між суддями. В усіх зазначених випадках використовувалася спрощена процедура банкрутства, яка застосовується при відсутності боржника за його місцем реєстрації.

Більше того, постановою Господарського суду міста Києва від 15 квітня 2015 року ПАТ «КЮЗ» визнано банкрутом. Перед цим, 2013 року, уповноважена особа фонду на ліквідацію «Банку «Таврика» подала заяву про вчинення кримінального правопорушення щодо вчинення дій, спрямованих на доведення ПАТ «КЮЗ» до банкрутства. Було порушено кримінальне провадження, яке згодом було закрите. Однак уповноважена особа фонду оскаржила незаконне рішення слідчого, яке ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2017 р. було скасовано. Цим же судовим актом орган досудового розслідування зобов’язано відновити розслідування.

Нагадаємо, Нацiональний банк України вирiшив вiдкликати банкiвську лiцензiю та лiквiдувати банк «Таврика» 20 березня 2013 року.

Процедура лiквiдацiї банку має завершитися 20 березня 2018 року.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-