Україно, ти насправді «напередодні грандіозного шухеру»?

Україно, ти насправді «напередодні грандіозного шухеру»?

Аналітика
Укрінформ
«Обнал» став надто небезпечною справою, щоби забезпечити потреби тіньової економіки. Може, час «на світло»?

Масові арешти клименківських «орлів» - високопоставлених податківців часів Клименка-Януковича зруйнували чи не наймасштабнішу схему розкрадання держави через так звані податкові «ями» («програми», «майданчики», «схеми» - як тільки не називають цей механізм виведення грошей з реальної економіки в тіньову). Це було тиждень тому. А вчора – військовий прокурор пан Матіос заявив: «посадки» в цій справі будуть продовжені і, не виключено, що і в самій Верховній Раді. На черговий переділ обнального ринку не дуже схоже. Зазвичай, коли ділять тіньові сфери – не шумлять. А тут ціла спецоперація. Здається, це щось інше, ніж просто кланові розбірки між «кураторами» злочинних угруповань. Улов пішов крупний, і заяви більш ніж серйозні. Силовики стверджують, що ретельно опікуючись обнальними схемами, податківці залучили до них мало не 80% всього вітчизняного бізнесу і «надбали» на цьому мало не 100 млрд реальних гривень. А «струмочки» грошей йшли аж на самий політичний верх – у кишені очільників депутатських груп та фракцій. Допоки прокурори збирають доказову базу, проаналізуємо, що стане з вітчизняним бізнесом, який втягли в цю брудну справу, та в цілому з економікою, яка позбулася частини «тіні».

А гроші де? Там, де вигодонабувачі - під куполом

Головний військовий прокурор, заступник генпрокурора Анатолій Матіос заявив, що в Україні в період правління Януковича були створені і діяли 8 постійних «податкових майданчиків», якими безпосередньо керували не останні люди в державі. Про це він розповів в інтерв'ю РБК-Україна. За словами військового прокурора, значна кількість цих людей, разом з безпосередніми виконавцями, так званими «наглядачами», знаходяться в політиці і зараз. «У тому числі - під куполом Верховної Ради. Якщо нам вдасться розплутати справу до кінця, то ви побачите, що затримані нами екс-податківці (24 травня) - це перша, так звана, низова ланка. Вони були всього лише інструментом примусу і отримували з «общака» 0,02% від загальної суми вкрадених в зоні їх відповідальності грошей», - підкреслив Матіос. Мовляв, їх прізвища і коло інтересів у фіскальній, митній та в окремих сегментах промислової політики загальновідомі. У свій час, деякі з них навіть цілі фракції очолювали.

«Досі в шоці від шалених обсягів вкраденого у держави. Податківцями... Знав, що там корупція. Але не міг уявити масштаби. Проаналізував цифри. Зростання доходів держбюджету у 2016-му склало 170 млрд. Тепер є відповідь. Це не результат економічного піднесення чи раптової свідомості платників. Це те, що було в "ямах". Не ями, а якась прірва!», - написав координатор ГО «Стоп Корупції», журналіст, волонтер Роман Бочкала. Таке враження, що країна напередодні грандіозного шухеру. Можливо, одного з найпотужніших за останні три роки. «Під удар потрапили конвертаційні центри, "обнальщики" і схеми відшкодування ПДВ. Тобто потік грошей, який раніше виймали завдяки злочинним схемам і запускали в тіньову економіку, зараз вже не потік. Тому напружилися всі, хто має стосунок до цього бізнесу. Так, у нас уже давно це бізнес. Те, що він злочинний за своєю суттю, – це дрібниці», - зазначив волонтер Роман Донік в своэму дописі в ФБ. І зараз, на його думку, усю артільну корупційну касту, яка сформувалася протягом 20 останніх років, якраз і відривають від грошових потоків. «Наслідки важко уявити. Це торкнеться ринку середнього і малого бізнесу, тому що маса підприємств залишалася на плаву завдяки вливанням грошей із цього сектору тіньової економіки. Крім того, усі неконтрольовані фінансові вливання та фінансування готівкою – звідси. Тобто через якийсь час зібрати проплачений мітинг стане досить проблематично. Подобається нам чи ні, але у нас уже є ціла протестна індустрія, яка зав'язана на фінансуванні з невідомих джерел грошима незрозумілого походження» - пояснює пан Донік.

Майданчик, не дитячий ігровий, а цілком дорослий

Людям, далеким від економіки, напевно потрібно пояснити, як і для чого діє «податковий майданчик». Загальновідомо, що з наявним податковим навантаженням, його заплутаним адмініструванням та фактично існуючим корупційним податком (хабарі за будь-яку послугу чи рішення) український бізнес вижити не може. Тому й користується різноманітними схемами мінімізації податків. Одна з них - співпраця через майданчик (програму-яму). По суті, це суб’єкт господарської діяльності (підприємство), який використовують інші платники податків не з комерційною метою (купив-продав), а для одержання «податкової вигоди» - мінімізації податків, незаконного відшкодування ПДВ з бюджету тощо. Фіктивне підприємство нібито постачає компаніям реального сектора товари і послуги. Воно виписує податкові накладні та інші первинні документи, тим самим даючи можливість своїм контрагентам формувати витратну частину й податковий кредит, але при цьому не декларуючи валового доходу й податкових зобов’язань. Кошти перераховуються на рахунки в банках, а потім видаються з рахунків готівкою. Далі готівка за вирахуванням комісії передається від фіктивного підприємства замовнику. Вартість таких послуг для бізнесу останніми роками доходила до 13-15% «податку» на всю суму. Завдання податківців було оберігати такі фірми від надмірної публічної уваги, вчасно закривати-відривати, не допускати перевірок між підприємствами реального сектора економіки і "програмних" підприємств.

Обсяги тіньового обороту через податкові «програми-ями-майданчики» достоменно визначити не можливо – дані різних джерел коливаються від 300 до 600 млрд. грн. щорічно (для порівняння: фактичні доходи Державного бюджету за 2015 і 2016 роки становили приблизно 530 і 612 млрд грн. відповідно). За даними журналістського розслідування, яке провело інтернет-видання «Лівий берег», 80-90% усіх суб’єктів підприємництва використовували схеми мінімізації податків. Включаючи підприємства державної форми власності. Тобто, перша ж ліпша перевірка фінінспекторів виявить сумнівні операції і постане питання законності діяльності.

Що тепер з усім цим робити?

Не секрет, що подібна схема – це не єдине джерело походження «чорного налу», але мабуть основне. Решта – митні махінації (там, до речі, мафію теж притисли), розрахунки в обхід касових апаратів тощо – потреб тіньової економіки такого масштабу – просто не в змозі забезпечити. Але що робити, коли саме вона забезпечує виживання мільйонів українців? Єдиний нормальний вихід із такої ненормальної ситуації, на думку самих ж бізнесменів, це амністія для бізнесу, який працював з «програмами». Тобто, влада має оголосити, що програм більше не існує, а всі, хто користувався їх послугами до 1 березня 2014 року, не нестимуть за це відповідальності. Надалі всі домовляються, що платять податки у повному обсязі. Такий крок зумовить підвищення вартості всіх товарів та послуг на 10-15%, але при теперішній інфляції не буде вже аж настільки критичним для економіки. І, головне – таким чином уряд зніме напругу серед підприємців, поверне довіру до влади і зможе реально вивести економіку з тіні.

Головне, що ми рухаємось у правильному напрямку. Потрібно лише додати темпу. За попередніми розрахунками Мінекономрозвитку у січні-вересні 2016 року рівень тіньової економіки склав 35% від офіційного ВВП, що на 5 в.п. менше порівняно з показником відповідного періоду 2015 року. Зауважте, ці дані були зафіксовані ще без врахування впливу НАБУ (запрацювало в квітні 2015-го), системи державних закупівель «Прозорро» (запрацювала в березні 2016-го), реєстру електронних декларацій (перша хвиля декларацій оприлюднена в листопаді 2016-го) та масових арештів податківців (травень 2017). Будемо сподіватися, що епохи a-la «азарівщина», «клименківщина», «насіровщина» - вже в минулому.

Марина Нечипоренко, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-