Україно, ти насправді «напередодні грандіозного шухеру»?

Україно, ти насправді «напередодні грандіозного шухеру»?

Аналітика
2375
Ukrinform
«Обнал» став надто небезпечною справою, щоби забезпечити потреби тіньової економіки. Може, час «на світло»?

Масові арешти клименківських «орлів» - високопоставлених податківців часів Клименка-Януковича зруйнували чи не наймасштабнішу схему розкрадання держави через так звані податкові «ями» («програми», «майданчики», «схеми» - як тільки не називають цей механізм виведення грошей з реальної економіки в тіньову). Це було тиждень тому. А вчора – військовий прокурор пан Матіос заявив: «посадки» в цій справі будуть продовжені і, не виключено, що і в самій Верховній Раді. На черговий переділ обнального ринку не дуже схоже. Зазвичай, коли ділять тіньові сфери – не шумлять. А тут ціла спецоперація. Здається, це щось інше, ніж просто кланові розбірки між «кураторами» злочинних угруповань. Улов пішов крупний, і заяви більш ніж серйозні. Силовики стверджують, що ретельно опікуючись обнальними схемами, податківці залучили до них мало не 80% всього вітчизняного бізнесу і «надбали» на цьому мало не 100 млрд реальних гривень. А «струмочки» грошей йшли аж на самий політичний верх – у кишені очільників депутатських груп та фракцій. Допоки прокурори збирають доказову базу, проаналізуємо, що стане з вітчизняним бізнесом, який втягли в цю брудну справу, та в цілому з економікою, яка позбулася частини «тіні».

А гроші де? Там, де вигодонабувачі - під куполом

Головний військовий прокурор, заступник генпрокурора Анатолій Матіос заявив, що в Україні в період правління Януковича були створені і діяли 8 постійних «податкових майданчиків», якими безпосередньо керували не останні люди в державі. Про це він розповів в інтерв'ю РБК-Україна. За словами військового прокурора, значна кількість цих людей, разом з безпосередніми виконавцями, так званими «наглядачами», знаходяться в політиці і зараз. «У тому числі - під куполом Верховної Ради. Якщо нам вдасться розплутати справу до кінця, то ви побачите, що затримані нами екс-податківці (24 травня) - це перша, так звана, низова ланка. Вони були всього лише інструментом примусу і отримували з «общака» 0,02% від загальної суми вкрадених в зоні їх відповідальності грошей», - підкреслив Матіос. Мовляв, їх прізвища і коло інтересів у фіскальній, митній та в окремих сегментах промислової політики загальновідомі. У свій час, деякі з них навіть цілі фракції очолювали.

«Досі в шоці від шалених обсягів вкраденого у держави. Податківцями... Знав, що там корупція. Але не міг уявити масштаби. Проаналізував цифри. Зростання доходів держбюджету у 2016-му склало 170 млрд. Тепер є відповідь. Це не результат економічного піднесення чи раптової свідомості платників. Це те, що було в "ямах". Не ями, а якась прірва!», - написав координатор ГО «Стоп Корупції», журналіст, волонтер Роман Бочкала. Таке враження, що країна напередодні грандіозного шухеру. Можливо, одного з найпотужніших за останні три роки. «Під удар потрапили конвертаційні центри, "обнальщики" і схеми відшкодування ПДВ. Тобто потік грошей, який раніше виймали завдяки злочинним схемам і запускали в тіньову економіку, зараз вже не потік. Тому напружилися всі, хто має стосунок до цього бізнесу. Так, у нас уже давно це бізнес. Те, що він злочинний за своєю суттю, – це дрібниці», - зазначив волонтер Роман Донік в своэму дописі в ФБ. І зараз, на його думку, усю артільну корупційну касту, яка сформувалася протягом 20 останніх років, якраз і відривають від грошових потоків. «Наслідки важко уявити. Це торкнеться ринку середнього і малого бізнесу, тому що маса підприємств залишалася на плаву завдяки вливанням грошей із цього сектору тіньової економіки. Крім того, усі неконтрольовані фінансові вливання та фінансування готівкою – звідси. Тобто через якийсь час зібрати проплачений мітинг стане досить проблематично. Подобається нам чи ні, але у нас уже є ціла протестна індустрія, яка зав'язана на фінансуванні з невідомих джерел грошима незрозумілого походження» - пояснює пан Донік.

Майданчик, не дитячий ігровий, а цілком дорослий

Людям, далеким від економіки, напевно потрібно пояснити, як і для чого діє «податковий майданчик». Загальновідомо, що з наявним податковим навантаженням, його заплутаним адмініструванням та фактично існуючим корупційним податком (хабарі за будь-яку послугу чи рішення) український бізнес вижити не може. Тому й користується різноманітними схемами мінімізації податків. Одна з них - співпраця через майданчик (програму-яму). По суті, це суб’єкт господарської діяльності (підприємство), який використовують інші платники податків не з комерційною метою (купив-продав), а для одержання «податкової вигоди» - мінімізації податків, незаконного відшкодування ПДВ з бюджету тощо. Фіктивне підприємство нібито постачає компаніям реального сектора товари і послуги. Воно виписує податкові накладні та інші первинні документи, тим самим даючи можливість своїм контрагентам формувати витратну частину й податковий кредит, але при цьому не декларуючи валового доходу й податкових зобов’язань. Кошти перераховуються на рахунки в банках, а потім видаються з рахунків готівкою. Далі готівка за вирахуванням комісії передається від фіктивного підприємства замовнику. Вартість таких послуг для бізнесу останніми роками доходила до 13-15% «податку» на всю суму. Завдання податківців було оберігати такі фірми від надмірної публічної уваги, вчасно закривати-відривати, не допускати перевірок між підприємствами реального сектора економіки і "програмних" підприємств.

Обсяги тіньового обороту через податкові «програми-ями-майданчики» достоменно визначити не можливо – дані різних джерел коливаються від 300 до 600 млрд. грн. щорічно (для порівняння: фактичні доходи Державного бюджету за 2015 і 2016 роки становили приблизно 530 і 612 млрд грн. відповідно). За даними журналістського розслідування, яке провело інтернет-видання «Лівий берег», 80-90% усіх суб’єктів підприємництва використовували схеми мінімізації податків. Включаючи підприємства державної форми власності. Тобто, перша ж ліпша перевірка фінінспекторів виявить сумнівні операції і постане питання законності діяльності.

Що тепер з усім цим робити?

Не секрет, що подібна схема – це не єдине джерело походження «чорного налу», але мабуть основне. Решта – митні махінації (там, до речі, мафію теж притисли), розрахунки в обхід касових апаратів тощо – потреб тіньової економіки такого масштабу – просто не в змозі забезпечити. Але що робити, коли саме вона забезпечує виживання мільйонів українців? Єдиний нормальний вихід із такої ненормальної ситуації, на думку самих ж бізнесменів, це амністія для бізнесу, який працював з «програмами». Тобто, влада має оголосити, що програм більше не існує, а всі, хто користувався їх послугами до 1 березня 2014 року, не нестимуть за це відповідальності. Надалі всі домовляються, що платять податки у повному обсязі. Такий крок зумовить підвищення вартості всіх товарів та послуг на 10-15%, але при теперішній інфляції не буде вже аж настільки критичним для економіки. І, головне – таким чином уряд зніме напругу серед підприємців, поверне довіру до влади і зможе реально вивести економіку з тіні.

Головне, що ми рухаємось у правильному напрямку. Потрібно лише додати темпу. За попередніми розрахунками Мінекономрозвитку у січні-вересні 2016 року рівень тіньової економіки склав 35% від офіційного ВВП, що на 5 в.п. менше порівняно з показником відповідного періоду 2015 року. Зауважте, ці дані були зафіксовані ще без врахування впливу НАБУ (запрацювало в квітні 2015-го), системи державних закупівель «Прозорро» (запрацювала в березні 2016-го), реєстру електронних декларацій (перша хвиля декларацій оприлюднена в листопаді 2016-го) та масових арештів податківців (травень 2017). Будемо сподіватися, що епохи a-la «азарівщина», «клименківщина», «насіровщина» - вже в минулому.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-