Якими будуть довгоочікувані зміни для акціонерних товариств

Якими будуть довгоочікувані зміни для акціонерних товариств

Блоги
1271
Ukrinform
В Укрінформі днями відбудеться обговорення законопроекту 5592-д, що передбачає довгоочікувані зміни для акціонерних товариств

Верховній Раді пропонують спростити життя для більшості акціонерних товариств – скасувати їх публічний статус, що наразі існує де-юре, а не де-факто. Це не тільки усуне протиріччя між законом та реальністю, але й заощадить бізнесу великі кошти, спростить корпоративне управління. Проте вимоги до дійсно публічних АТ планується збільшити, що відповідає європейським директивам та підвищить їхню привабливість для інвесторів.

ІМІТАЦІЯ ПУБЛІЧНОСТІ: ЦІНА ПИТАННЯ – 320 МЛН ГРН

За даними Державної служби статистики, на кінець 2016 року в Україні налічувалось 15 226 тис. акціонерних товариств, з яких 3,1 тис. – це публічні акціонерні товариства, а інші – приватні або такі, що свого часу не визначилися і мають статус АТ. Але практично для всіх публічних АТ така форма існування – це нав‘язаний результат масової приватизації 90-х років (станом на початок 2000 року в країні існувало близько 35 тис. АТ), а не прагнення компанії працювати і розвиватись використовуючи можливості саме цієї організаційно-правової форми.

Із самого початку для класифікації акціонерних товариств на публічні і приватні застосовувався хибний критерій – кількість акціонерів, замість того щоб враховувати спосіб, в який акціонери набули прав на акції компанії (придбали на біржі або отримали в ході приватизації). Тому ми маємо картину, коли більшість публічних компаній в Україні не мають лістингу акцій на біржі, не мають можливості залучати капітал інвесторів через біржу, але сплачують відповідно до вимог законодавства за «публічний» статус. У зв‘язку з такою колізією виник термін «квазіпублічні компанії».

Власники більшості квазіпублічних АТ (а по суті - приватних), з великими труднощами несуть покладений на них державою тягар публічності, якого вони б позбавились, якби тільки мали таку можливість. Компанії змушені розкривати великий масив інформації, який мав би бути потрібний інвесторам для прийняття обґрунтованих рішень щодо купівлі або продажу цінних паперів. Але їх інвестори не цікавляться цією інформацією. Підприємства несуть значні видатки на обслуговування організаційно-правого «статусу» ПАТ у вигляді публікації фінансової звітності, оплати послуг аудитора, оплати послуг за публічне розкриття, додаткових людино-годин на підготовку інформації, тощо. Саме цікаве, що й приватні акціонерні товариства теж мають «податок на публічність», витрачаючи такі ж кошти.

Таким чином, щорічно акціонерні товариства в нашій країні повинні платити за публічність – 320 мільйонів гривень. Але дві третини із загальної кількості акціонерних товариств (з 15 226 АТ) не мають можливості виконувати вимоги закону і не розкривають інформацію. Більш того, вони порушують й інші законодавчі вимоги, які висуваються до діяльності акціонерних товариств.

Тягар публічності несуть лише 4990 діючих акціонерних компаній, що розкривають інформацію в Загальнодоступній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів, що коштує їх власникам мінімум 100 млн грн.

Враховуючи економічну ситуацію в країні і стан компаній, держава повинна прийняти непросте політичне рішення – замість санкцій за порушення законодавства необхідно переглянути вимоги до діяльності акціонерних товариств, серед іншого і порядок розкриття ними інформації...

ПУБЛІЧНІСТЬ ТА ПРИВАТНІСТЬ: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ

Сьогодні ми маємо можливість розібратися з наслідками процесів масової приватизації та побудувати ринок, який би дійсно сприяв створенню компаній орієнтованих на інвесторів. Для цього необхідне повне перезавантаження підходів до акціонерної форми власності. Передумови такого перезавантаження закладені у законопроекті №5592-д (щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку емісії цінних паперів та розширення можливостей для залучення капіталу), що найближчим часом буде поставлено на голосування у парламенті.

Автори документу пропонують змінити підхід при визначенні приватних і публічних акціонерних товариств. Насамперед, з його прийняттям всі акціонерні компанії вважатимуться приватними, незалежно від таких штучних факторів як кількість акціонерів, наявність біржового курсу з їхніми цінними паперами чи корпоративної структури. Директиви ЄС, які є базою для формування принципів функціонування європейського ринку цінних паперів, - transparency directive і prospectus directive – адаптуються в законопроекті з врахуванням українських законодавчих рамок. Тобто, бути чи не бути публічним з прийняттям закону стане правом, а не обов’язком.

В свою чергу, компаніям, чия стратегія розвитку розрахована на відкритість та залучення інвестицій на ринку, достатньо буде оприлюднити інформацію про публічну пропозицію цінних паперів і отримати статус публічного товариства. За нашими оцінками, через гирло відсіювання, на першому етапі, пройдуть не більше 6 юридичних осіб. Проте з часом, їх позитивний досвід у залученні інвестицій призведуть до збільшення кількості публічних товариств. Європейські компанії проходили цей шлях століттями, ми ж повинні створити прозорий ринок набагато швидше...

*     *     *

Обговорити запропоновані законопроектом 5592-д зміни для акціонерних товариств запрошуємо всіх зацікавлених – в ході круглого столу «Ціна публічності: виклики і можливості для акціонерних товариств», що відбудеться в Інформаційному агентстві «Укрінформ» 22 травня о 14-й годині.

Ігор Доброван, директор Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України

Повний текст статті І.Добрована "Акціонерні товариства - вікно можливостей" читайте на сайті Укрінформу.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-