Гендиректор Київенерго: В українських тепловиків гостра фінансова криза, галузь - банкрут
Про це в інтерв'ю LB.ua заявив генеральний директор "Київенерго" Олександр Фоменко.
За його словами, "за підсумками 2016 року блок теплозабезпечення приніс нашій компанії збиток в розмірі понад мільярд гривень. І тут треба розуміти, що "Київенерго" – галузевої флагман. А Київ залишається чи не єдиним мегаполісом в країні, де місцева влада не дотує теплопостачання. В інших містах збитки теплопостачання лягають на місцеві бюджети".
"Тарифи на тепло торік зросли за рахунок підвищення вартості первинних енергоресурсів (газу, електроенергії, води). Ціна газу збільшилася вп'ятеро, а в структурі вартості 1 Гкал він займає близько 80%. Всього 8% (це близько 120 грн від вартості гігакалорії) іде на загальну господарську діяльність. Це зарплати, ремонти, матеріали, бензин, амортизаційні відрахування. І це за умови 100% оплати послуг, якої насправді немає. Борг Києва за тепло на сьогодні зріс майже до 5 млрд грн", - зазначив гендиректор "Київенерго".
Фінансовий результат української теплової компанії не залежить від величини тарифу ще й тому, зазначив Фоменко, що всі отримані від клієнта гроші за товар або послугу (теплоенергія, опалення або гаряче водопостачання) йдуть через спецрахунки в НАК "Нафтогаз України". Це означає, що теплові компанії в Україні не є розпорядниками коштів, які отримують від своїх клієнтів. Ці гроші розподіляються за алгоритмом, який встановлює НКРЕКП, і йдуть НАК "Нафтогаз України" як основному постачальнику газу.
“Тепловикам залишаються крихти, які направляються на життєво необхідні витрати – податки, зарплати, обов'язкові нарахування. І за залишковим принципом – ремонти, можливі інвестиції. Це анахронізм, неможлива в цивілізованій економіці модель. Збиткова діяльність не може тривати десятиліттями", - наголосив гендиректор "Київенерго".
На зауваження журналіста, що лібералізація газового ринку дає можливість тепловим компаніям шукати альтернативних постачальників газу, Фоменко сказав, що формально будь-яка компанія, що споживає газ, може виходити на ринок і купувати там, де дешевше. На практиці, якщо є хоч копійка заборгованості перед НАК "Нафтогаз", поміняти постачальника неможливо. Це перше обмеження.
Друге – спецрахунки, про які він згадував, ніхто не скасував. Тому якщо теоретично теплова компанія знаходить постачальника, який готовий буде постачати газ дешевше, ніж НАК, вона не зможе з ним розрахуватися, тому що "Нафтогаз" забере оплату в рахунок заборгованості.
І третє – суперечлива тарифна політика. В економіці українських теплових компаній немає мотивації економити. Зазвичай в бізнесі зекономлені гроші спрямовуються на реінвестиції, модернізацію. Компанії зацікавлені економити, щоб підвищити ефективність. В реаліях української теплоенергетики це зараз не працює.
