Розгром нелегальних газозаправок: «Ми працювали чесно, але без документів»

Війна з нелегальними і найнебезпечнішими для оточуючих  маленькими газовими заправками в Києві добігає кінця.

Популярність цього виду бізнесу в столиці й країні зростала пропорційно подорожчанню бензину, через що автовласники почали масово встановлювати газобалонне обладнання на автомобілі, й їм знадобився дешевий газ для заправки. Нелегали й змогли запропонувати клієнтам те, що необхідно: пальне за демпінговими цінами. Пік поширення незаконного АГЗ в Києві, наприклад, припав на 2015 рік.

Після катастрофи, що трапилася на «БРСМ-Нафта» під Васильковим, а раніше на заправці в Переяславі-Хмельницькому, під час якої загинули шестеро людей, ще шестеро отримали травми (в ході досудового розслідування тоді була встановлена ​​несправність в системі автомобільної газозаправної колонки), після вибуху і пожежі на нелегальній газозаправці на Куренівці в Києві й безлічі інших надзвичайних подій по всій країні, і почалася кампанія по ліквідації незаконних і небезпечних об'єктів. 

В останні місяці у Києві демонтували близько 300 так званих «підпарканних» АГЗ, які працювали в основному на дешевому (20-25 тисяч гривень) обладнанні українського виробництва (його випускали в Дебальцевому), що давно знаходиться в експлуатації. Майже всюди комісії з демонтажу бачили цистерни, які з'єднані з бетонною подушкою тільки «проводами», і ще був лічильник.

ЗОНА УРАЖЕННЯ – ПІВКІЛОМЕТРА

За офіційними даними столичної міськдержадміністрації, в минулому році в Києві такі заправки реалізували 126 тисяч тонн скрапленого газу, а місцеві бюджети недоотримали понад 500 мільйонів гривень податків. За даними експертів «Нафто-ринку», в останні два роки в країні продажі газу для авто зросли на третину, і Україна увійшла в топ-десятку світових споживачів цього виду палива.

Небезпека АГЗ, встановлених без дотримання норм, полягає в тому, що під час вибуху ємності з газом на 10 тонн радіус ураження може сягати півкілометра. Їх не можна встановлювати під лініями електропередач, над підземними комунікаціями. Тому що газ, при заправці автомобілів, потрапляє в деякій кількості в атмосферу і потім накопичується в понижених місцях. Він важчий за повітря, його виявляють навіть у зливових каналізаціях. Від того співробітників «Київгазу» постійно можна бачити в місті, коли вони за допомогою приладів перевіряють наявність газу в каналізації – засовують трубки в отвори люків і моніторять рівень його концентрації. Крім того, на нелегальних заправках часто ще й крадуть електрику, нелегально підключаючись до мереж. Можуть бути короткі замикання, загоряння кабелю.

Ще два роки тому експерти і оператори газозаправних комплексів з усієї країни обговорили свої проблеми на кількох форумах. Дискусії були гарячими: господарі маленьких моноблоків доводили, що мають право на існування, на заробіток, на частку на ринку, яка становить близько 40 відсотків, їх послугами користуються сотні тисяч клієнтів.

Але тоді підсумок дискусії в ході круглого столу на LPG УКРАЇНА 2015 підбив голова полтавської компанії «Автотранс» Сергій Михайлик, який сказав: «Хто змушував вас будувати ці об'єкти без дозволів та документів на землю?! Ми вкладаємо мільйон, а хтось копійки. Правил повинні дотримуватися всі, тоді це буде ринок. Якщо комусь потрібно три погодження, а комусь  десять, це нечесно. Тут не може бути напівзаходів».

ВЕЛИКИМ І СЕРЕДНІМ – ПРИГОТУВАТИСЯ

У влади столиці також накопичилися питання з безпеки і законності роботи до власників вельми популярних у Києві мереж. У мерії кажуть, що ніяких винятків ні для кого не буде, і ринок цих небезпечних послуг приведуть у цивілізований вигляд. А якщо сьогоднішній нелегал хоче продовжувати працювати, то – будь ласка: хай оформить документи, вирішить завдання щодо безпечної торгівлі газом, офіційно заплатить податки.

– У столиці залишилося демонтувати біля 30 нелегальних маленьких газових заправок для автомобілів – моноблоків. Всім гравцям ринку треба розуміти, що далі ми йдемо з перевірками на газові заправки середніх і великих мереж, – говорить керівник апарату Київської міської державної адміністрації Володимир Бондаренко. – Перевіримо наявність дозволів на встановлення модулів, подивимося, в яких місцях вони розташовані. Місто не збирається захищати великі мережі. Адже у досить відомих «заправників» неозброєним оком видно порушення заходів безпеки. Дехто зручно прилаштувався біля житлових будинків, над підземними комунікаціями. Тож чекайте нашу команду в повному складі: з пожежними, рятувальниками, поліцією, спецобладнанням для відкачування газу, податківцями та чиновниками.

– Яких документів не вистачає нелегалам? А всіх, – говорить Володимир Бондаренко. – У нас правова «новела» з'явилася, тільки вдумайтеся: «оренда частини асфальтового покриття»! Ніхто не може зрозуміти, що це таке.

Але ж якщо мова йде хоча б про будівельні аспекти (не кажучи вже про безпеку, податки та інші «дрібниці»), то АГЗ – об'єкти четвертої категорії складності, встановлювати які можна лише з дозволу Держбудінспекції.

Але ні в кого не було ані будівельних декларацій, ані, відповідно, документів про введення об'єкта в експлуатацію. Тим, хто цікавиться, – каже Бондаренко, – поясню на майбутнє: всі ємності зі зрідженим газом понад 10 кубометрів повинні бути «закопані», а не стирчати на поверхні під палючим сонцем, снігом.

А ще нам часто намагаються показати ксерокопії пакета документів, які, фактично, відносяться до процедури установки тютюнового кіоску…

МАЛЕНЬКИХ ЗАПРАВНИКІВ НЕ ПЕРЕМОГТИ!

Масова установка по Києву «підпарканних» газозаправок припадає на 2015-2016 роки. Їх тоді теж ганяли приписами, але «самодемонтувавшись», господарі перекочовували зі своїм залізом під інший паркан, гаражний кооператив або в глуху вуличку. Вигода виявилася сильнішою за страх перед законом.

За даними експертів, витрати у нелегалів з дешевим обладнанням окупаються дуже швидко: за три місяці вони у «вдалому місці» «заробляють» до 250 тисяч гривень. Цю цифру нам практично підтвердив власник одного з пунктів заправки. Але, дивні речі психології людини: він вважає, що працював чесно, хоча не мав дозволів. Цивілізований же ринок послуг має існувати десь окремо, і його заправки не стосується. Якщо ж його влада пресуватиме, він не збирається переходити на легальне становище, а скоріше знайде собі «місце під сонцем», де з нього питатимуть не так суворо.

Послухаємо його монолог.

– Я демонтував свій моноблок сам, – дуже неохоче йде з нами на діалог власник устаткування Сергій Миколайович. – Поки почекаю кращих часів. Може, піду в пікет газозаправників, якщо його організують у травні, як мали намір.

Працював півтора року на не новому обладнанні вітчизняного виробництва. Так, документів не було, але і грошей не було, треба було швидко якимось чином забезпечити сім'ю. Щоб зібрати всі дозволи, треба було б не менше восьми місяців, і не факт, що я б отримав їх.

Скільки вклав? До 25 тисяч гривень, взятих у борг. Ті, хто купує моноблоки чеського, італійського виробництва, вкладають по 250-300 тисяч гривень. Ось вони, зрозуміло, намагаються отримати хоч якийсь папірець.

Я чесно працював. Відпускав газ без повітря рівно стільки, скільки містилося в автомобільних балонах, не більше і не менше, адже це шкідливо для механізмів машини. Клієнтуру набрав дуже просто: попросив знайомих написати про мене на міських форумах таксистів і автомобілістів, там люди ведуть списки «поганих» і «хороших» газових заправок. Потрапив у «білий список», нарікань не мав.

А ви почитайте, що пишуть водії про відомі мережі, особливо про дуже великі!

Скільки я заробив, і як швидко окупилися витрати? Окупилися за 2,5 місяця, але більше ні слова вам не скажу. Тільки знайте: попит на газ для авто в країні дуже великий, у нас кожна третя машина на зрідженому пропан-бутані їздить. Так що історію не закінчено, маленьких заправників не перемогти, особливо в селах. Про цивілізований ринок мені тут не треба говорити…

* * *

Держава зрештою переможе «підпарканників». Але якийсь осад лишається. Бо ж, як писав перуанський економіст Ернандо де Сото, позалегальний бізнес у бідних країнах розквітає пишним цвітом тоді, коли треба годувати сім`ю, а заснувати легальний – надто дорого і на різні паперові узгодження йде надто багато часу…

Катерина Новосвітня. Київ

Фото: kievcity.gov.ua