Прокладай трубу всім селом. А плати за неї - Фірташу

Прокладай трубу всім селом. А плати за неї - Фірташу

Аналітика
6947
Ukrinform
Абонплата за сервісне обслуговування газової «труби» додасть 20 млрд. грн власникам облгазів. Так, за що платимо?

Українців перевели на нову схему оплати за газове постачання. Відтепер споживачі мають окремо сплачувати вартість газу і окремо платити фіксовану абонементну плату за послуги по його транспортуванню та розподілу. Єдиний до цього часу тариф, образно кажучи, «розщепили» на складові. При цьому «транспортну» складову ще й підвищили у кілька разів.  Спочатку держава привчала громадян: "Ставте лічильники і платіть лише за використаний газ! Тарифи ми піднімемо, тому вчіться заощаджувати!" Мала працювати логіка: менше спожив - менше заплатив. А потім - рраз! - і ввели абонплату за «газовий сервіс». Тобто, палиш газ, чи ні, але копійку за доступ до труби щомісячно заплати.

З розрахунків вже зрозуміло, що суми в газових платіжках в цілому зростуть. При тому що більше 70% розподільчих мереж, які будуть отримувати фіксовану абонплату, знаходяться в управлінні одного власника - «Регіональної газової компанії» Дмитра Фірташа. Виходить, люди почали заощаджувати і хтось недоотримав гроші?..

Абонемент купи, а газом можеш не користуватись

Рішення Національної комісії, що здійснює регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про затвердження нових тарифів та методики розрахунків на послуги транспортування та розподілу газу, вступає в силу вже з 1 квітня. Відтепер кожен споживач буде окремо сплачувати ціну газу та ціну його транспортування до своїх домівок – у вигляді фіксованої місячної абонементної плати (мовою оригіналу) «за потужність, що при цьому використовується».

Що таке «потужність», з чим її їдять, як вона розраховується, як зміниться оплата і взагалі, що відбувається з тарифами на енергоресурси – українців вже зовсім затуркали безкінечними нововведеннями. Тепер їм доведеться стати спеціалістами не тільки у газовому обладнанні (розбиратися в типорозмірах лічильників), а й у вищій математиці (щоб мати можливість звірити розрахунки газовиків з їх заплутаними формулами).

«Якщо бути чесним, то звичайно ж, абонплата приведе до зростання платіжок у більшості споживачів», - стверджує на своїй FB-сторінці експерт Андрій Герус. За його словами, підвищення становитиме від 40 до 250 грн у місяць, в залежності від використання газу (опалення газовими котлами, приготування їжі на газових плитах), наявності та типу лічильника (за потужністю) та від регіону (більш чи менш розгалуджені газові мережі).

Спеціалісти НКРЕП переконують, що для власників приватних будинків з котлами для опалювання оселі та підігріву води, середньорічна плата за споживання газу майже не зміниться. Таких абонентів в Україні більше половини. Натомість середній місячний чек для абонентів, які використовують газ для приготування їжі на газових плитах без лічильників, збільшиться в 3-5 разів. Таких споживачів в загальній кількості побутових абонентів – близько 40%.

Наразі аналітики підрахували, що річний обсяг гарантованих та безумовних платежів від споживачів може скласти близько 20 млрд. грн. Із яких 70% піде одному бенефиціару, який зараз знаходиться під домашнім арештом у Відні. Його звинувачують у дачі хабаря за отримання ліцензії на розробку титанових руд в Індії. До його структури офіційно входять 16 облгазів. Ще 12 газорозподільчих компаній знаходяться у власності соратників Фірташа, або його колишніх менеджерів.

Віддай трубу, а то відключимо газ

Зауважимо такий нюанс. Якщо у випадку міських газових мереж наявність абонплати (по типу стаціонарного телефонного чи радіозв’язку) ще більш-менш зрозуміла. То у селах, де в більшості випадків, газифікація проходила фактично за кооперативні кошти, люди взагалі шоковані. Спочатку вони змушені були прокласти газові магістралі до своїх домівок за власний рахунок, потім членів громади змусили безкоштовно передати ці магістралі на баланс Нафтогазу, потім держава продала магістралі приватним особам і тепер за транспортування газу люди мають цим особам платити. Ну, звичайно ж, «народних» інвесторів особливо не питали, чи хотіли вони тоді розлучатися зі своїм майном, чи ні. «Відключимо газ!», - хіба проти такого аргументу попреш?

Кілька років тому, наприклад, гриміла історія про те, як підприємство ВАТ " Уманьгаз" вимагало від мешканців селища Маньківка Черкаської області передати на баланс вуличні газопроводи, які люди прокладали за власні кошти. Крім того, після передачі, газовики вимагали доплачувати за обслуговування цих газопроводів. Через відмову підписати договір підприємство без попередження відключило селянам газ. Що було потім, не важко здогадатися - люди здалися.

«У рішеннях регулятора мають бути не просто математичні розрахунки, які можна підігнати і під Роттердам+, і під Донецьк+. Має бути елемент справедливості, адже це арбітр, квазісудовий орган», - зазначає Андрій Герус, згадуючи власну історію про газифікацію у 90-тих роках.

Благими намірами вистелена дорога

В цілому рішення НКРЕП мало на меті виконати вимоги МВФ та ліквідувати дисбаланс у оплаті газопостачання для побутових і промислових споживачів, стимулюючи усіх споживачів встановлювати лічильники - оптимальні для того обсягу газу, що споживається конкретним абонентом. Але, здається, Комісія зробила усе так, щоб збільшити і без того високу соціальну напругу. Адже подібні рішення, що докорінно змінюють принципи взаємодії між постачальниками і користувачами енергоресурсів, по логіці мають вирішуватися не актами відповідного регуляторного органу, а на законодавчому рівні – з обов’язковим громадським обговоренням. А особливо тоді, коли йдеться про зміну економічної моделі і стратегії в угоду зовнішнім кредиторам. Що, по суті, й відбувається на газовому ринку. І тим більше, не варто намагатися тихцем перевертати ринок з ніг на голову на чиюсь конкретну користь та замилювати при цьому очі тим споживачам, за чий рахунок такі зміни відбуваються.

«Введення абонплати за утримання мереж - стратегічно правильне рішення. Воно необхідне для запуску конкурентного ринку, бо ліквідує перехресне субсидування. Раніше промисловість, яка використовує мало труб, але споживає багато газу, платила за утримання набагато довшої мережі труб для населення, -  докладно пояснює редактор економічного блоку «Цензор.Нет» Сергій Головньов. - Для прикладу, Одеський припортовий завод (ОПЗ) споживав найбільше газу у свого регіонального постачальника "Одесагаз" – майже 90%. Від газо-розподільчої підстанції (ГРП) до нього йде труба довжиною 30 км. Інші 10% газу розподіляються мережами протяжністю 20 тис. км між побутовими споживачами. І як тільки ОПЗ зупинився, "Одесагаз" залишився фактично без грошей».

 «Потрібно пам’ятати, що це лише перший рік трьохрічного перехідного періоду, протягом якого тарифні ставки для побутових та непобутових споживачів газу будуть вирівнюватись. Наприклад, по Київоблгазу тариф для тих і інших відрізняється в 1.4 рази, тобто має місце перехресне субсидіювання між ними. Тому для побутових споживачів в наступному році тариф зросте, а через рік зросте ще раз», - попереджує Олексій Хабатюк провідний спеціаліст з питань енергоефективності та обліку газу НАК «Нафтогаз України» (до речі, його сторінка у Facebook стала чи не єдиним джерелом скрупульозних розрахунків та роз’яснень того, що відбувається – Авт.)

Інша проблема, яка виникне за словами пана Хабатюка, це те, що сьогодні вартість послуги розподілу газу не покривається субсидіями. І як буде врегульовано це питання – не відомо.

«Навіть якщо встановлювати абонплату, то чому не можна такі рішення приймати за рік до вступу їх у дію?, - задається питанням пан Герус. - Зараз є тисячі домогосподарств, які окрім газового котла встановили твердопаливний і тому газом користаються мало. Але абонплату при цьому будуть платити по повній. За цей час споживачі могли б підготуватися - хтось відмовитись від газу взагалі, хтось зменшити свою потужність на меншу (зменшити абонплату). І головне. Навіщо обманювати, що за рахунок збільшення ціни транспортування, знижена ціна на газ? Невже люди такі дурні і не зможуть банально порівняти свої платіжки за кілька місяців?».

На наш погляд, вибухонебезпечну в соціальному відношенні ситуацію врятують лише законодавчі ініціативи, які по-перше, змусять Фірташа і компанію скоротити свою монополію на вітчизняному газовому ринку з 70% хоча б до 30%. По-друге, вирішить нарешті питання зі сплатою оренди приватними власниками за газові мережі. По-третє, створять умови для запуску такого фондового ринку, на якому би акції подібних природних монополій будь-хто із громадян України міг вільно придбати і продати.

Тоді б і система в цілому виглядала більш справедливо.

Марина Нечипоренко, Київ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-