Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Як підвищити енергоефективність будинків? Стандарти і закони

Як підвищити енергоефективність будинків? Стандарти і закони

Блоги
Укрінформ
Актуальна проблема, яка виразно проявила себе цього опалювального сезону: як ми платимо за опалення?

Чи повинен інвестор нового житла розуміти, наскільки економною буде його майбутня квартира? Чи є вимоги до забудовника і чи дотримується він цих стандартів? Чи потрібна така інформація покупцю на вторинному ринку житла? Відповіді на безліч подібних питань мали би надати одразу три законопроекти, подані до парламенту, але, звісно, прийнятий може бути лише один. Серед них – урядовий «Про енергетичну ефективність будівель» № 4941, однойменний депутатський № 4941-д (він пропонує незначні уточнення до урядового), зареєстрований ще один депутатський - «Про енергетичні характеристики будівель» №4941-1.

Усі три ініціативи покликані створити нормативно-правові засади та запустити процедури незалежного моніторингу сертифікатів енергоефективності будівель, створити умови для раціонального споживання енергоресурсів, що врешті мало би призвести до зменшення витрат на опалення, скорочення державних витрат на субсидії тощо. З іншого боку, запропоновані новації мали би витлумачити розгубленим громадянам – чому зараз настільки різні рахунки за опалювання надсилають теплопостачальні організації за приблизно одні й ті ж площі помешкань і як об’єктивно мали би розраховуватись ці тарифи.

Питання енергоефективності безпосередньо стосуються Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Урядовий та депутатський законопроекти з однойменною назвою  в цілому враховують вимоги та критерії Директиви ЄС 2010/31/ЄС стосовно забезпечення енергетичної ефективності будівель та енергетичної сертифікації будівель.

Більше того, урядовий законопроект №4941 розроблено у співробітництві із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, що відповідає євроінтеграційним зобов’язанням України. Документ передбачає заходи державної підтримки, і варто уточнити, що головним принципом надання такої підтримки в Європейському Союзі є її тимчасовість. При цьому обидва законопроекти (№4941 та №4941-д) не містять положень про тимчасове застосування таких заходів, тож у випадку прийняття одного із них, все ж доведеться вносити уточнення – недогледіли дрібничку, як кажуть.

Значно більше застережень викликають положення законопроекту №4941-1, які не відповідають певним засадам, передбаченим правом ЄС. Зокрема, його авторами заявлена мета - підвищення рівня та сертифікації енергетичних характеристик будівель, а метою Директиви є забезпечення енергетичної ефективності будівель. Різниця суттєва: адже навіть «підвищений» рівень не гарантує достатнього ступеню збереження тепла.

Директива ЄС (п. 10 Преамбули та ст. 4) встановлює мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель, які мають застосовувати держави-члени ЄС. Якщо у нас ці вимоги будуть запроваджені, це дозволить  досягнути оптимального балансу між інвестиціями та заощадженими витратами. Іншими словами, право ЄС накладає чіткі зобов’язання на забудовників та контролюючі організації – які споруди можуть бути прийняті до експлуатації і за яких умов. І споживач орієнтується, який рівень енергоефективності має той чи інший житловий об’єкт. Тобто ми мусимо запровадити прозору європейську процедуру оцінки.

Мусимо керуватись певними критеріями, які передбачені правом ЄС, і серед них важливим є показник заощадження енергії, що важливо як для споживача, так і для держави, яка не муситиме покривати шалені втрати від опалення будівель, що не відповідають вимогам енергозбереження. В Євросоюзі підхід до сертифікації є наступним: сертифікат енергетичної ефективності видається для споруд, які будуються, продаються або здаються в оренду новому орендатору, а також - будівель, в яких державний орган влади займає корисну площу понад 500 метрів квадратних і які часто відвідуються громадськістю. За європейськими нормами, сертифікат оцінює заощадження енергії, базові ціни на неї та попередній прогноз витрат на обігрів будинку. Він також інформує, що необхідно зробити для підвищення енергоефективності. Право ЄС настільки комплексне у цьому питанні, що навіть передбачає можливість проведення енергетичного аудиту з подальшими рекомендаціями як усунути недоліки і скільки це коштуватиме.

Загалом впроваджувати стандарти енергоефективності в Україні потрібно якнайшвидше, але з урахуванням базових європейських принципів. І не тому, що настають строки імплементації певних Директив ЄС, передбачених Угодою про асоціацію. А тому, що наявність чітких критеріїв оцінки, в тому числі вимог до забудовників, теплопостачальних організацій, дозволить зняти низку питань, пов’язаних з обґрунтованістю оплат за тепло у залежності від енерговитрат, і зобов’язати усіх учасників процесу, в тому числі і державу, і кінцевих споживачів керуватись чіткими стандартами, і зробити ці оплати прозорими і зрозумілими - хто, чому і на підставі яких даних про енергоефективність будівлі сплачує за її опалення.

Руслан Ткаченко, парламентська експертна група з євроінтеграції

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-