Чи втримає подвійну облогу французький інвестор Лакарен?
Торік приватна виноробня французького переселенця Крістофа Лакарена де Фаб'яні, заснована 12 років тому поряд із приморським селищем Шабо, поблизу Одеси, несподівано опинилась у подвійній облозі. Хоч, здавалося б, мала процвітати. Бо якраз резонансний конфлікт між власником цього підприємства й чиновниками-фіскалами привернув увагу громадськості до назрілих проблем розвитку приватного виноробства в Україні, зумовив розробку групою виноробів і ухвалення змін на краще в чинному законодавстві. Як не дивно, напружена ситуація довкола самого ПП "Лакарен", що продовжує традицію якісного виноробства, закладену на півдні Одещини майже двісті років тому швейцарськими переселенцями, лише ускладнилась.
Після несподіваного наїзду на виноробню "людей у чорних масках з автоматами" почалися, як зауважив Лакарен на зустрічі з журналістами, "розкрадання по ночах майна підприємства, спроби перешкоджання роботі виноградарів, а згодом зухвале бульдозерне корчування виноградників на плантаціях". При мовчазливому потуранні поліції. Можливо, тому, що один з ініціаторів фіскальних перевірок і цькування іноземного орендатора - власника частини шабських виноградників - теж носить погони. Родич одного з керівників давно ліквідованого КСП ім. Леніна став також одним з ініціаторів судової тяжби з французьким інвестором шести мешканців Шабо, що неждано-негадано вирішили розірвати з ним договори, укладені на 15-25 років. Врешті-решт, дійшло до стрілянини біля виноробні - з рушниці поранили собаку власника ПП "Лакарен"...
Арсенал засобів, застосований групою колишніх членів КСП, що півтора десятка років тому припинили роботу на виноградниках, чимсь нагадує, відверто кажучи, сумнозвісні методи "розкуркулення" одноосібників. Але родина підприємців Крістофа та Маріанни Лакаренів поки тримає облогу - не дає знищити виноробню, на базі якої торік відбулось виїзне засідання ради економічного розвитку при Одеській облдержадміністрації. Саме тут за підсумками аналізу ситуації у виноробній галузі було сформульовано висновок: на шляху успішного розвитку виноробства в Україні стоїть бюрократія. Необхідно спростити процедуру продажу вина, виготовленого приватними виноробами із власної сировини, скасувати ліцензію на оптову торгівлю вином для приватних виноробів, що обходиться виноробу в 500 тисяч гривень. "Ті, хто твердить, що випробувана часом технологія виготовлення вина "Бордо" не дотягує до стандартів виноробства в Україні, навряд чи орієнтуються на просування підприємств цієї галузі в напрямку Європи", - акцентували учасники засідання ради економічного розвитку.
Підтримали такий підхід Спілка виноробів та Торговельно-промислова палата України. Спільними зусиллями фахівців та юристів було розроблено законопроект про розвиток малих виноградарських підприємств. У вересні його розглянув парламент. А 7 жовтня Президент України під час робочої поїздки до Одеської області підписав довгоочікуваний закон щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного (не придбаного) виноматеріалу - "Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
БУЛЬДОЗЕРОМ ПО ВИНОГРАДНИКАХ
Власне, після того, як дрібне приватне виноробство набуло легального статусу й стало вигідним сільським промислом, відчув повною мірою французький інвестор, що таїть у собі приказка "жаба задавила". А раптом родині Лакаренів удасться накопичити кошти від продажу вина, знайти одного-двох ділових партнерів і повторити згодом успіх сусіднього винзаводу "Шабо"? Відверті й приховані атаки заздрісників настільки почастішали, що підприємцю, який раніше скаржився до поліції, довелось звернутися за захистом безпосередньо до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, що обіцяв під час минулорічного візиту до Парижа безпеку й сприяння французьким інвесторам.
"Я звертався не раз і не два до місцевої влади, - розповідає Лакарен про перипетії своїх непростих взаємин з районним та обласним чиновництвом. - Спершу добивався узаконення виготовлення вина та виноматеріалів, здавав безкінечні аналізи, щоб отримати ліцензію. Але марно: в усій Одеській області ліцензії на виготовлення і продаж вина отримали менше двох десятків винзаводів. Попри те, що практично функціонували сотні малих винокурень. Після того як парламент скасував ліцензію на оптову торгівлю вином для приватних виноробів, що виготовляли продукцію з власної сировини, ситуація у виноробній галузі істотно поліпшилася. Водночас загострилися мої відносини з орендодавцями, з якими були укладені договори про суборенду землі. Зокрема, зловмисники стали викрадати бетонні стовпці з виноградних плантацій. Як законослухняний підприємець я, звісно, звернувся до поліції. Але виявилося, що крадіїв не спроможні знайти. Згодом самоуправно викорчували бульдозером К-700 близько 11 гектарів кущів виноградників. Й знову — безкарно. Напевне, розпочаті у Білгород-Дністровському відділі поліції кримінальні провадження за фактами викрадання бетонних стовпців з плантацій, перешкоджання вирощуванню винограду припадають пилом. Також не знаю, чи притягнуто до відповідальності за самоправство й бульдозериста, хоч прізвище його поліції відоме, як і палія виноградних кущів. Обійшовся штрафом і винуватець рушничної стрільби по моїй собаці Беатрисі - та й то лише після широкого резонансу в пресі..."
БЕЗГОТІВКОВИЙ СЕРВІС - АНТИДОТ ДЛЯ ПІДПРИЄМЦЯ
Показовим фактом, що ілюструє стиль взаємин із представниками влади, підприємець вважає спробу податківців "придбати" під час презентації нової марки вина в престижному одеському кафе кількох пляшок напою.
"Увечері 20 листопада, - уточнив Лакарен, - я презентував нову марку вина в кафе "Бунін". Усе було чудово. Наприкінці презентації до мене звернулись два відвідувачі: чи можна купити три пляшки вина? Я відповів: чому ні? Пляшки вина їм принесли й поклали на стіл. Після цього один із учасників заходу вийняв з кишені 500 гривень за принесене вино і спробував мені вручити. Я сказав: "Ні, оплатити готівкою не можна. Бо так платіж омине відрахування до фіскальної системи. Сплатити за вино можна тільки через банк". Мене стали умовляти: це ж недільний вечір, навіщо чекати до понеділка? Тоді я порадив: пляшки ви можете взяти, а платіж здійсните завтра. А якщо й не оплатите за вино, я від того не збанкрутію. На тому закінчили діалог. І так я й не дізнався б, що це була невдала операція інспекторів фіскальної служби, якби наступного дня, коли я ще був в Одесі, не пролунав телефонний дзвінок: Лакарене, до вашої виноробні прибула інспекція з ДФС, приїжджайте. І кого я побачив серед перевіряючих, коли прибув? Тих же двох осіб, що намагались зробити, як з'ясувалось, провокаційну закупку вина..."
Тепер уже вони, констатував власник підприємства, "ретельно перевіряли якість вина й умови виготовлення винопродукції. Хоч знали: якість моїх вин, що виготовляються з екологічно чистого виноматеріалу, бездоганна".
- Під час спілкування з правоохоронцями доводилось чути, що вино "Маркіз де Лакарен" виготовляється з використанням старого преса, у підвальних приміщеннях, які потребують ремонту.
- Нову споруду виноробні ми справді ще не звели. Багато тисяч доларів витрачено на закупівлю комплексу будівель, у приміщеннях якого працюємо, тракторів, іншої техніки, а також придбання на договірних умовах виноградників. Але чи не краще з'ясовувати якість вин, які виготовляє ПП "Лакарен", у провідних фахівців Одеського регіонального центру стандартизації, метрології та сертифікації Мінекономрозвитку України? Адже торік провідні експерти центру Башкатова, Крамарова та Гедрович здійснили необхідні випробування і встановили результати, що не є таємницею. Ось, для прикладу, протокол № 103-Д від 10 лютого 2016 року, підписаний керівником центру Катериною Абуселідзе. У ньому, як бачите, зафіксовано, зокрема, що вина сухі червоне і рожеве марок "Маркіз де Лакарен", "Dame rose", "Clair rоse" та сухе біле "Blanche d'Оdesa" не просто відповідають усім вимогам стандартизації, сертифікації та якості, а й характеризуються найкращими показниками, в тому числі при проведенні експертиз на вміст шкідливих домішок".
- Чим це зумовлено?
- Наше приватне підприємство, що є виробником авторських вин, створених під егідою Інституту виноградарства і виноробства імені Таїрова, виготовляє вино за давніми французькими рецептами. Крім того, шабські супіщані грунти, між лиманом та морем, чи не найліпше підходять для вирощування першокласних виноградних грон. Інколи мене запитують: чим відрізняється наш підхід до виноградарства від того, який практикували у місцевих господарствах 25-30 років тому? На мою думку, виноградарі зловживали застосуванням гербіцидів, пестицидів, намагаючись добитися високого тоннажу збору виноградної продукції. Звісно, виготовляти якісні вина з такого матеріалу нікому не вдавалося, а про експорт тодішніх шабських вин взагалі не йшлося.
- Наскільки відомо, про зміну пріоритетів у виноградарстві та виноробстві першим у Шабо заявив власник більшої частини виноградників і винзаводу "Шабо" Важа Іукурідзе, який вважає, що 90 відсотків якості майбутнього напою формується саме на винограднику. Було різко зменшено підгодівлю рослин добривами, відмовилися від системи підрізування винограду, що викликало подив місцевих виноградарів і призвело до найнижчих в області врожаїв. Але автор стратегії розвитку підприємства переконаний: невисокий урожай означає лише те, що лоза не переобтяжена, і вся сила життєвих соків концентрується в меншій кількості ягід. Схоже, й ви поділяєте таку позицію сусіда-винороба...
- Саме так, лише з якісного натурпродукту можна виготовити вино європейського рівня, а не те, що в народі називають "кисляком". Тому в ПП "Лакарен" не застосовують ні гербіцидів, ані пестицидів, і в підсумку - ми мали проблеми не зі збутом наших вин, а лише з отриманням дозволу на оптовий продаж алкогольних напоїв, виготовлених із власного виноматеріалу, що й регламентовано підписаним у жовтні новим законом.
Доречно згадати, що водночас із скасуванням ліцензій на оптову торгівлю було також ініційовано відзначення 7 жовтня Дня винороба. Однак питання, чи будуть до осені в субаренді ПП "Лакарен" два земельні масиви загальною площею 130 гектарів, залишається, на жаль, відкритим. І не лише через несподіване бажання шістьох із дев'ятнадцяти шабських орендодавців розірвати через суд договірні відносини з суборендарем. Набула судового застосування ретроактивна дія однієї з норм Перехідних положень Земельного кодексу України, що передбачає переукладання договорів між суб'єктами цивільно-правових відносин після отримання відповідних державних актів власниками сертифікатів на право власності на земельні ділянки.
Характеризуючи для Укрінформу конфліктну ситуацію довкола виноробні, провідний спеціаліст Білгород-Дністровської юридичної агенції Андрій Гербей зауважив, що "законодавець спершу регламентував умови передачі в оренду земельних ділянок власниками земельних паїв. А згодом вирішив уточнити правову позицію: запропонував тим особам, що отримали держакти на землю, підтвердити попередні договірні правовідносини, наприклад, з орендаторами ділянок, укладанням нових договорів. Причому на оновленій правовій базі, а саме: дрібні землевласники можуть вступати чи не вступати у договірні відносини з орендарями, будучи вже власниками не лише землі, а й одно- чи багаторічних рослин, які на ній виросли".
Крім того, акцентував інвестор, "упродовж останніх місяців я став об'єктом нападів, про що свідчать 4 протоколи місцевої поліції, які додаються. 11 гектарів виноградників, єдиним власником яких я є, нещодавно були зруйновані бульдозером К-700, а працівникам господарства та членам їх родин постійно погрожують". Водночас винороб Лакарен висловив сподівання, що влада гарантує "дотримання законів, відповідно до яких підписано із власниками землі та зареєстровано договори оренди терміном на 15 і 25 років", а також буде захищено його "справедливі інтереси" та "компенсовані матеріальні збитки" чи відновлені 11 гектарів законно придбаних виноградників, які були протиправно знищені в листопаді 2016 року.
ІМІТАЦІЯ ЗАМІСТЬ РОЗСЛІДУВАННЯ?
Чому ж правоохоронні органи Білгород-Дністровського району Одещини виявились неспроможними захистити законні права й інтереси зарубіжного інвестора? Цим поцікавилися журналісти у міськрайонного прокурора Валентина Терзі та виконувача обов'язків керівника відділу поліції Євгена Орлова. Чи відкриті кримінальні провадження за наведеними фактами, чи ведуться слідчі дії?
Скажемо відразу: майор поліції Орлов ухилився від зустрічі з журналістами, а його заступник з питань громадської безпеки Андрій Мащенко не зміг розповісти, чи проведено хоч якісь слідчі дії за фактами розкрадання майна та підпалу виноградників ПП "Лакарен", брутального знищення їх бульдозером, перешкоджання роботі та погроз працівникам підприємства. Практично єдиним покаранням, яке понесли зловмисники, виявився штраф, накладений на місцевого громадянина Дмитра Бабієнка, що поранив собаку хазяїна виноробні. В усіх інших випадках правоохоронці, як випливає з відповідей Лакарену, відреагували на його заяви про злочини... формальними відписками.
Втім, прокурор Терзі уточнив, що кримінальні провадження за фактами підроблення документів (ст. 358), розкрадання бетонних стовпців (ст. 185), знищення виноградників ПП "Лакарен" (ст. 356 Кримінального кодексу України) були розпочаті. Однак тим, схоже, й обмежились, бо ні заявнику, ані журналістам правоохоронці більш нічого розповісти не змогли...
Як розцінюють свавілля щодо зарубіжного інвестора з боку Гаврилова, Мунтяна та інших правопорушників керівники міськрайпрокуратури та райдержадміністрації?
Голова РДА Володимир Нощенко вважає, що "владним структурам належить всебічно підтримувати інвесторів, особливо зарубіжних, що вкладають кошти в розвиток малого чи середнього бізнесу. А правоохоронні органи мають жорстко присікати спроби перешкоджання їх роботі чи розкрадання майна, як це проявилось у ставленні до ПП "Лакарен". І якщо розслідування карних справ хтось блокує, слід розібратись, хто саме й чому. Очевидно, це буде зроблено, бо ми гостро зацікавлені не в блокуванні зусиль інвесторів, а залученні їх до фінансування й економічного розвитку району".
На відміну від Нощенка, провідний спеціаліст юридичного відділу РДА Алла Єременко оприлюднила критичну позицію відділу рослинництва стосовно фактів "нецільового використання працівниками ПП "Лакарен" земельних ділянок, призначених для вирощування виноградників".
- Що ж тоді на цих ділянках вирощують? - здивувалися журналісти.
З'ясувалося, що таки виноград, "але деякі фахівці-агрономи вважають, що не здійснюється належний догляд за кущами та підрізання рослин, що зумовлює низьку врожайність виноградних грон".
Дізнавшися, що зареєстровано скарги на роботу ПП "Лакарен" від пайовиків Мунтяна, Гаврилова і Россомахи, які судяться з французьким інвестором, кореспондент Укрінформу попросив прокоментувати ситуацію пенсіонера-орендодавця Івана Тимошенка, що свого часу очолював місцеву тракторну бригаду.
- Краще скажу про власне ставлення до Лакарена, - зауважив ветеран. - У мене до нього, як і в більшості орендодавців, нема претензій. А тих, хто розпочав судитись на десятому році оренди землі, я не зовсім розумію. Можливо, сподіваються комусь вигідніше передати ділянки в оренду або хочуть їх продати. Хоч поки що, наскільки знаю, земля не продається...
Насамкінець випала нагода зустрітись з міськрайонним прокурором Терзі, який не став приховувати, що зацікавлений у врегулюванні напруженої ситуації довкола виноробні Лакарена. Очевидно, доведеться взяти під контроль розслідування поліцією кримінальних проваджень, пов'язаних зі спробами блокування роботи працівників підприємства та вчинення інших правопорушень. Водночас Терзі зауважив, що в умовах триваючого цивільно-правового спору між представниками ПП "Лакарен" та орендодавцями земельних ділянок колишнього КСП ім. Леніна, який підлягає вирішенню в судовому порядку, правоохоронцям доводиться діяти з урахуванням законних інтересів усіх сторін. Виходимо з того, що належить захистити як права орендатора Лакарена, що уклав договір купівлі-продажу багаторічних насаджень винограду на землях колишнього КСП площею 130 гектарів, так і групи місцевих власників земельних паїв, що свого часу уклали 19 договорів про оренду ділянок.
ОРЕНДОДАВЕЦЬ ДИКТУЄ УМОВИ: ЧИЯ ЗЕМЛЯ - ТОГО Й НАСАДЖЕННЯ
Мусимо керуватися тим, що право власності на земельну ділянку, згідно з вимогами ч. 2 ст. 79 Земельного кодексу та ч. 3 ст. 373 Цивільного кодексу України, поширюється в межах цієї ділянки на поверхневий (грунтовий) шар, а також на багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Тобто багаторічні насадження, які за договором купівлі-продажу перейшли у власність орендатора, не можуть розглядатися як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, бо є її складовою. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України, що ухвалив постанову від 25 лютого 2015 року у справі № 6-14цс15.
Окрім позовної заяви шести власників паїв - орендодавців, які вимагають розірвання довготермінових договорів з ПП "Лакарен", - у провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду перебуває також цивільна справа № 495/4141/15-ц за зустрічним позовом Маріанни Лакарен до 12 фізичних осіб, які є власниками земельних паїв колишнього КСП ім. Леніна, про зобов'язання переукласти договори оренди ділянок.
По суті орендар землі, який може втратити, згідно з правовим висновком Верховного Суду України, не лише право на продовження оренди ділянки чи масиву, а й право власності на виноградні насадження чи, скажімо, вирощений яблуневий сад, ставить перед орендодавцем і судом резонне зустрічне запитання: а хто оплатить рахунки за вирощений мною виноградник, сад чи зведену споруду? Хто має компенсувати супутні втрати, спричинені суб'єкту договірних відносин поширенням дії нового законодавчого акту чи судової постанови на відносини, що виникли до їх виникнення чи ухвалення?
"Поки що доводиться констатувати, що сторони цивільно-правового спору, ініційованого шістьма шабськими орендодавцями з метою дострокового розірвання договору з орендатором - ПП "Лакарен", далекі від його вирішення, - коментує ситуацію юрист Гербей. - Бо, з одного боку, укладався договір між орендодавцями та орендатором при посередництві правонаступника КСП Ім. Леніна - СГК "Шаболат", який гарантував, що право інвестора на власність не буде порушено. А з другого - ключовими пунктами колективної позовної заяви шести пайовиків якраз і є вимоги: визнати недійсним договір купівлі-продажу багаторічних насаджень (виноградників) і зобов'язати CГК "Шаболат" і ПП "Лакарен" повернути відповідні земельні ділянки в користування пайовикам".
Коли і як може бути вирішений цей цивільно-правовий спір? Цілком вірогідно, аж після ухвалення Верховним Судом чи Вищим спеціалізованим судом України наступної постанови, аналогічної до тієї, яку ВСУ прийняв 25 лютого 2015 року в справі № 6-14цс15, вважає правник Гербей.
А засновник ПП “Лакарен” Крістоф Лакарен де Фаб'яні висловив свою думку щодо перспектив розвитку власного підприємства, зателефонувавши до редакції уже після зустрічі в Шабо. “Хочу сказати, що вважаю інформаційну місію Укрінформу настільки ж відповідальною, як і агенції Франс-Прес для Франції, - сказав месьє Крістоф. - Тому прошу оприлюднити прийняте важливе рішення, якщо буде публікація про складні умови, в яких працює наше підприємство. А саме: "Засноване мною ПП “Лакарен” шукає потужного ділового партнера для взаємовигідного і плідного співробітництва на ниві виноградарства і виноробства. Чекаємо зустрічних пропозицій”.
Михайло Аксанюк, Одеса.
Фото: Сергій Ляшонок, Укрінформ, http://antra-tour.com
