Для частини країн членів-картелю ціна в 60 доларів за барель їхні проблеми не вирішує зовсім, на відміну від Росії, Ірану, Саудівської Аравії
- Звичайно, це дещо полегшить Росії її нинішнє існування. Як я зазначив, для Росії такий мінімальний рівень бажаної ціни - це 80 з невеликим плюсом доларів за барель. Звісно, з другої половини 2014 року, коли почалася нисхідна динаміка падіння цін на нафту, відбулася адаптація російської економіки до низьких цін на нафту, і 50 з гаком доларів за барель - це не 110, як було в 2013 році. Для російської економіки були б убивчими ціни десь нижче 30 доларів за барель. Ми бачили різке падіння цін на нафту, але воно було короткотермінове. Ринок провалювався, потім він відіграв назад, і от десь він стабілізується в цьому коридорі вдвічі нижчих цін на нафту, аніж були перед початком входження в падіння. В будь-якому випадку, це підтверджує прогноз нашого центру, який був зроблений минулого року про те, що все ж таки нафтовий сектор входить в період волатильних, але переважно низьких цін на нафту. Окрім того, ми повинні розуміти, що ОПЕК сьогоднішній складно порівнювати з тим ОПЕК 70-х років чи навіть 80-х років, коли цей картель диктував правила гри для всього світового ринку нафти. Зараз це не так. Зараз вони забезпечують десь третину світового нафтовидобутку і вже не можуть впливати так, скажімо, безпосередньо: як захотіли так і зробили.
Тим більше, що для частини країн членів-картелю ціна в 60 доларів за барель їхні проблеми не вирішує зовсім, на відміну від Росії, Ірану, Саудівської Аравії. Наприклад, для Венесуели, для Еквадору, для них взагалі потрібна ціна нафти там десь під сотню доларів, у них висока собівартість видобутку. Тому ця домовленість крихка. Ну, ніби досягли домовленості, ну, потрібно було дати якийсь позитивний сигнал ринку, ну, дали. Але він, на мій погляд, не буде тривалим. Тому що все одно кожен буде вирішувати ці питання так, як захоче. Іран, який зараз перебуває у важкому економічному стані, хоча і йому потрібна більш висока ціна на нафту, дав якісь запевнення, тим не менше, я думаю, для того, щоб уникнути подальших негативних явищ в економіці, буде намагатися будь що збільшити обсяги продажу нафти. Тим більше, що лінія нової адміністрації Сполучених Штатів щодо Ірану, вона може бути тотально іншою, аніж поблажлива лінія адміністрації Обами. Тож для Ірану зараз є певне вікно можливостей, поки Сполучені Штати не вдалися знову до жорсткої лінії щодо Ірану, - продати більше нафти і щось заробити. У іншому випадку: якщо раптом знову буде в той чи інший спосіб поновлення режиму санкцій, то для Ірану знову настануть скрутні часи. Тільки тоді була висока ціна на нафту, а зараз вона низька. Тому я думаю, що Іран буде вести, попри всі домовленості, абсолютно окремішну політику.
- Один проросійський енергетичний експерт сказав, що новина про домовленості ОПЕК-Росія означає, що ціна газу значно подорожчає, і у нас не буде іншого шляху, як купувати російський газ. Як ви прокоментуєте?
- Так, подорожчання відбудеться. Бо хоча прив'язка газових цін до нафтових дещо ослабла, але, тим не менше, буде певна кореляція, і ця ціна підвищиться. Але ж це не означає, що росіяни нам будуть продавати чи намагатися продати газ по якійсь старій ціні. Зовсім ні. Росіяни також будуть нав'язувати іншу ціну, і при всіх рівних умовах, навіть, якщо вони запропонують ціну, яка буде конкурентна з цінами на європейських газових хабах, ми все одно маємо віддавати перевагу імпорту газу з європейського напрямку - реверсу. Тому що війна Росії проти нас не завершена.