Марія Баран, експерт Асоціації міст України, Івано-Франківськ

Непродумані рішення ЦВК гальмують децентралізацію

27.10.2016 11:39

18 грудня ЦВК оголосила перші вибори у 143-ох об'єднаних територіальних громадах. Івано-Франківщина замкнула десятку областей, де цього року найбільше створено таких громад. На Прикарпатті вже у 4-х ОТГ відбулися вибори, а ще 7 очікують на них. Одні називають такий показник в області успіхом, інші - ознакою того, що громади не поспішають об'єднуватись. Тим часом, Верхнянська, Печеніжинська та Старобогородчанська ОТГ вже демонструють збільшення своїх бюджетів у 7 і більше разів, реалізацію інфраструктурних проектів та активний діалог з іноземними інвесторами.

Про те, як іде процес децентралізації у гірських районах, чому досі занепадають села біля Бурштинської ТЕС і яких законів очікують прихильники цієї реформи в країні, кореспондент Укрінформу запитав у експерта з юридичних питань Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Марії Баран.

ЩО ГАЛЬМУЄ ВИБОРИ В ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАДАХ?

- Пані Маріє, серед останніх рішень ЦВК - вибори у 143-ох ОТГ. Сім із цих об'єднаних громад утворились на Прикарпатті. Але всього таких громад створено значно більше. Чи не розчарує людей, які пішли на об'єднання, те, що тепер вони вимушені зачекати з виборами?

- Думаю, люди залишаться розчарованими. Адже громади йшли до об'єднання дуже довго. На Прикарпатті така ситуація склалася в Олешанській об'єднаній територіальній громаді, де через призначення виборів голови в селі Озеряни, не відбудуться перші вибори в ОТГ. Я знаю, як довго тривав там цей процес. Торік розпочались громадські обговорення, зустрічі, роз'яснення законодавства. І ось, коли люди погодились на об'єднання, коли опинились за крок до формування дієвого місцевого самоврядування, до самостійного вирішення питань розвитку своїх територій, вони отримують ось це "Ні". Це розчарує будь-кого.

Переконана, що наші сільські голови доведуть цю справу до завершення, бо вони в неї вірять. За законом, громада вважається об'єднаною з моменту прийняття останніх рішень сесій. Тобто Олешанська ОТГ створена. Єдине, що через такі непродумані рішення ЦВК охолонуть люди, у них може зникнути бажання робити подальші кроки для налагодження життя в громаді. Та й вони не отримають фінансової підтримки, не відчують переваг бюджетної децентралізації, яких очікували вже з 1 січня.

- А чи не логічно було би провести ці вибори разом?

- Логіки у проведенні виборів сільського голови я, справді, не бачу. Бо після перших виборів голови і депутатів в об'єднаній територіальній громаді, призначаються вибори старост. Отже, в тих селах, де обиратимуть голів, з часом мали б обирати і старост. А це означає, що в країні, де донедавна не могли знайти гроші на вибори в ОТГ, витрачають кошти на той процес, який невдовзі повторять. Законодавчо мала б відбутися процедура звернення до Верховної Ради України про скасування її постанови щодо виборів сільського голови. Проте її не витримали, бо до останнього моменту не знали, чи призначать перші вибори в ОТГ. Ось так і вийшов цей казус, і він, звісно, не вплине позитивно на реформу.

- Скільки об'єднаних громад в Україні змушені будуть чекати своїх перших виборів?

- Загалом, 28 громад. З них три - через паралельні вибори голів в одному із сіл об'єднаної громади, а ще 25 - через зміну меж районів.

- А чому так гостро стало питання перших виборів у громадах, які об'єднують населені пункти суміжних районів? Адже, після завершення створення ОТГ, поділ на райони мав би зникнути?

- На належному рівні не здійснюється нормативна підтримка основних ідей децентралізації. Нормативно-правові акти приймають не на випередження, а навздогін.

Ще у вересні ВР мала розглянути пакет законопроектів, які би врегулювали основні проблемні питання створення, функціонування об'єднаних громад і призначення у них перших виборів. Серед них є законопроект, що регулює проведення виборів у громадах, які об'єднують населені пункти з різних районів. Якби парламент їх ухвалив у вересні, то сьогодні у нас не було б таких прецедентів у 25 об'єднаних громадах України. Питання - чи це свідомо зроблено? Адже якщо ми декларуємо, що реформа децентралізації є першочерговою, то ці законопроекти мали б уже отримати зелене світло.

Є СЕЛА, ЯКІ ЗА РІК ЗАРОБЛЯЮТЬ МЕНШЕ 10 ТИС. ГРН, АЛЕ НЕ ХОЧУТЬ ОБ'ЄДНУВАТИСЯ

- На Прикарпатті перша територіальна громада - Тлумацька - об'єдналася навколо міста та райцентру. Але ті села, де працює автозаправка та агрохолдинг, так і не погодилися на об'єднання. То це лише багаті села не хочуть об'єднуватись?

- Загалом, самодостатні села вважають, що це лише їхнє багатство і ділитися ним не хочуть. Тут, принаймні, все зрозуміло. Але коли сільські ради, яким заробітної плати ледь вистачає на два місяці, виступають проти об'єднання, це, справді, дивує.

На Прикарпатті є села, які за рік заробляють менше 10 тис. грн, а це означає, що вони глибоко дотаційні. Вражає, що й такі сільради теж не хочуть об'єднуватись. Очевидно, тут визначальними є приватні інтереси окремих людей. Ми ж знаємо, що після об'єднання громада має вибрати голову та депутатів. Ймовірно, ті сільські голови, які не впевнені у своїх силах, не мотивують процес об'єднання, а навпаки - активно чинять йому спротив.

- У списку новостворених ОТГ на Прикарпатті немає Бурштинської, яка чи не перша в області заявила про бажання об'єднатися. Яка там ситуація?

- Так, Бурштинська ОТГ може стати дуже потужною громадою, оскільки об'єднує 19 населених пунктів площею понад 200 квадратних кілометрів, де проживає понад 25 тисяч людей. Громада мала утворитись ще у 2015 році і продемонструвати реальну спроможність, розвиток та дієве місцеве самоврядування. Ще торік із Бурштина планували спрямувати звернення до ЦВК про призначення перших виборів в ОТГ. Проте після місцевих виборів у жовтні в Бурштині змінився міський голова, й активність щодо питання добровільного об'єднання відчутно спала.

- То біля Бурштина, де працює потужна українська ТЕС, далі занепадатимуть від бездоріжжя та безробіття села? Чи не можуть тепер вони взяти на себе ініціативу звернення про призначення перших виборів, аби Бурштинська ОТГ відбулась повноцінно?

- Відповідно до закону, голова - ініціатор об'єднання має звернутися до облдержадміністрації з проханням клопотати перед ЦВК про призначення перших виборів. Проте стимулювати голову до таких кроків, звичайно, можуть представники інших населених пунктів. Такі кроки зрушили б питання Бурштинської ОТГ з мертвої точки. Тоді б громада опинилася серед тих 25, яким перенесли перші вибори через необхідність врегулювати це питання у громадах, які об'єднують населені пункти суміжних районів. Адже до Бурштинської ОТГ погодились увійти села Рогатинського та Галицького районів. А от зволікання з виборами в Бурштинській ОТГ лише відтермінує можливості залучення інвестицій для розвитку сільських територій.

- Ви об'їздили понад сотню населених пунктів Прикарпаття, де створення ОТГ йде складно. Чого ще остерігаються люди в цій реформі, окрім можливого закриття шкіл та медзакладів?

- Ось якраз ці питання, які ви назвали, звучать на зустрічах дуже часто. Люди вболівають за заклади соціальної сфери, аби не погіршились умови навчання їх дітей, лікування, аби не закрились відділення пошти та й сама сільрада, бо тоді, кажуть, село помре.

Запитання, які ми чуємо від сільських голів та депутатів, - зовсім іншого змісту. Представники місцевої влади занепокоєні тим, яка кількість депутатів в ОТГ буде від села, які повноваження отримає староста, чи будуть депутати управляти земельними ресурсами. Тобто, ці питання більше стосуються владних і фінансових повноважень.

- Чи завжди люди відстоюють добрі школи, лікарні?

- Часто люди не розуміють, що коли у школі навчається 5 діток і працює 25 вчителів, то ми фінансуємо не якість освіти, а заробітну плату освітян. А за ці кошти, якщо їх зекономити, можна суттєво покращити матеріальну базу сучасної школи. В гірських районах батьки обурюються: "Ви собі уявляєте, як возити дитину цілий день?" Навіть коли ми починаємо тлумачити, що оптимізацію шкіл ніхто відразу не буде проводити, що насамперед у громаді потрібно зробити добрі дороги, аби час перевезення до школи не перевищував 30 хвилин, що з дітьми від хати на навчання їздитимуть педагоги і що діти матимуть у школах комп'ютерні класи, сучасні лабораторії, мультимедійне обладнання, не всі люди схильні це підтримувати. Попри це, чимало батьків, які розуміють потребу якісної освіти, вже нині довозять дітей у кращі навчальні заклади.

СПЕРШУ - БУДУВАТИ ШЛЯХИ, А ПОТІМ - ОПТИМІЗУВАТИ ШКОЛИ

- А як взагалі проходить процес децентралізації у гірських районах?

- Сьогодні доведено: якщо утворюється громада з населенням більше 10 тисяч людей та площею понад 200 квадратних кілометрів, то це саме та громада, яка матиме потенціал для розвитку. Втім, якщо говорити про гірські території, то, окрім вимоги добровільності об'єднання та спроможності громади, маємо враховувати й інші умови. До прикладу, ми обов'язково брали до уваги історичні, культурні, природні та інші чинники. Так утворюються громади у Верховинському районі, вже об'єдналась Космацька громада у Косівському районі. Треба сказати, що там не зовсім дотримані умови методики об'єднання. Бо доїзд від центру громади до населених пунктів за 25 км може зайняти більше години. Якщо б ці об'єднання мали більшу конфігурацію, то люди не змогли б отримати вчасно якісних адміністративних послуг. А основою об'єднання є наближення цих послуг до людей. Також не змогли б дочекатись швидкої чи пожежної за 30 хвилин, як це вимагає методика, бо в горах доріг із твердим покриттям просто немає. Дорожня інфраструктура знищена вщент.

Пригадую, як ми добирались до села Устеріки у Верховинському районі. Два кілометри до села здолали автомобілем не за 5 хвилин, а більше як за 20. Тобто, в гірських районах при утворенні ОТГ має бути індивідуальний підхід. Головне - врахувати інфраструктуру населених пунктів і не погіршити якість тих послуг, які вже отримують люди.

Ось у Космацькій громаді селяни раніше їхали за адмінпослугами у Косів, а тепер будуть їздити ближче, до села Космач, що зробить послуги значно доступнішими для людей.

- Ви згадали про село Устеріки, які спочатку погодились увійти в Білоберізьку ОТГ, а потім саботували там перші вибори. На що сподівається село і що може отримати?

- Насправді, ми переживаємо і вболіваємо за цю громаду. Створення Білоберізької ОТГ ініціював, представляв і захищав нині чинний її голова. Ця людина хотіла жити в нових, кращих умовах, а тому й планувала добудову дитсадка в селі Устеріки, написавши відповідний проект у Державний регіональний фонд розвитку. Коли це село заявило на всю Україну, що не хоче більше об'єднуватись, то найперше, що я зауважила, - це лукавство. Активісти села на своїх протестах стверджували, що в них не було громадських обговорень про об'єднання. І це неправда, бо я брала в них участь.

Які перспективи мають Устеріки? Громада утворена. Устеріки можуть вийти з ОТГ у порядку визначеному законом, але наразі чітко прописаного такого порядку немає. Його можна чекати, а можна керуватись законом про місцеве самоврядування, який дає можливість вирішувати місцевим радам питання адміністративно-територіального устрою. Можна спробувати дійти компромісу за столом переговорів. Але кричати біля будівель Верховної Ради чи облдержадміністрації, сліпо прирівнюючи об'єднання до закриття шкіл, пошти та сільської ради, не варто, бо це - не конструктивний діалог.

- Вони спроможні жити самостійно, як про це заявляють?

- Звичайно ні. У них заробітної плати вистачає лише на кілька місяців. Про гроші на розвиток говорити марно. Самостійно вони не зможуть розвиватися та бути окремою сільською радою також. Є два шляхи: або залишатися у складі Білоберізької ОТГ, де вони сьогодні перебувають законно, або, якщо вони знайдуть спосіб звідти вийти, приєднатися до іншої громади.

У гірських районах часто є напрацьовані схеми, комфортні для окремих осіб. Тому щось нове, яке руйнує їхні плани, створює їм дискомфорт, штовхає цих людей на опір. Можливо вони не очікували, що в ОТГ зроблять перепис об'єктів, підприємств. Податок на доходи фізичних осіб, який формуватиме бюджет громади, спонукатиме її до легального працевлаштування людей на підприємствах, де часто офіційно працює 1-2 особи, а реально - значно більше. З часом, в об'єднаній громаді ці питання будуть піднімати, а це не всім подобається. Я лише так можу пояснити цей саботаж в Устеріках.

- А можна законодавчо обминути подібний саботаж села в інших об'єднаних громадах?

- Можна, якщо буде ухвалено Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добровільного приєднання територіальних громад)", так званий закон "про олійну пляму". Якщо 1-2 громади поки не визначились, то цей закон дозволить їм приєднатися до громади тоді, коли вони повністю усвідомлять переваги добровільного об'єднання. Переконана, що блокувати створення об'єднаної громади через небажання одного села не можна, бо це не справедливо у відношенні до тих людей, які вирішили змінити своє життя.

ЧИ ТРЕБА ОБМЕЖИТИ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЮ В ЧАСІ?

- Досі не заявила про себе потенційна Яремчанська ОТГ. Чи не гальмує в ній об'єднання село Поляниця, на території якого працює відомий курорт "Буковель"?

- У рамках "Децентралізаційного марафону" у липні ми відвідали Яремчанську ОТГ. Там практично всі населенні пункти сильні. Чому досі не об'єдналися? Можливо, стоїть питання поділу певних сфер впливу… У Яремчанській міській раді сьогодні є дуже багато проблем, які необхідно вирішувати спільними зусиллями для розвитку туристично-рекреаційного центру. Це й проблеми з водою, і з вивозом сміття та інші. Разом ці питання їм вирішити буде значно легше.

- Ви не відчуваєте, що процес децентралізації може стати безкінечним? Чи не потрібно цю реформу обмежити в часі?

- Якщо говорити про повне завершення процесу децентралізації за умови добровільності, то на Прикарпатті його не буде ніколи. Тобто, добровільно всі 57 громад в області не об'єднаються.

Тут склались кілька поглядів на процес децентралізації. Перший : "Я зачекаю і подивлюсь, до чого це призведе". Очевидно, цей погляд сформований у результаті невдалих реформ у країні. Наступний: "Доки я можу тут займати посаду, я буду за неї триматися". Тобто, приватні інтереси окремих керівників домінують над суспільним благом. Не всі хочуть підтримати слабшого, не хочуть разом розбудовувати дієве місцеве самоврядування.

На мій погляд, для добровільного об'єднання громад треба залишити ще рік. Утім, дуже боюсь, аби за цей час не схибили окремі посадовці, не зробили непопулярних кроків. Дуже важливо закріпити на державному рівні фінансові гарантії для новоутворених ОТГ. Це - базова дотація, освітня та медична субвенції, 60% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб, - авт.) і за жодних умов його не зменшувати. Якщо держава гарантує невідворотність усіх цих обіцянок протягом 5-10 років, якщо вона залишить бодай на кілька років інфраструктурну субвенцію для ОТГ, то за цей час об'єднаються ще багато громад. Після цього процес децентралізації можна завершити адміністративним шляхом.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ.

Фото: Юрій Рильчук, Укрінформ.