– Спочатку суха статистика: за міжнародною шкалою ядерних подій INES, впровадженою МАГАТЕ, в останні 9 років і 8 місяців на станції не було порушень у роботі, пов’язаних із безпекою, а ті, що траплялися, позначені рівнем «0». Тобто, це такі події, що не впливають на безпеку експлуатації енргогблоків. У нас також у минулому та нинішньому роках не траплялося порушень із вини персоналу. Це я пов’язую, насамперед, із підготовкою та перепідготовкою його на навчальному повномасштабному тренажері. Загалом, працівники станції й населення, яке проживає навколо неї, гарантовані від будь-яких шкідливих впливів.

– Коли мова заходить про атомну енергетику, головним питанням, яке турбує населення, є питання безпеки, адже вcі пам’ятають про Чорнобиль та Фукусіму. Які заходи впроваджуються на ХАЕС, з урахуванням уроків аварії на японській АЕС «Фукусіма-1»?

– За результатами так званих стрес-тестів для ХАЕС першочерговою була робота, пов’язана із забезпеченням безперебійного живлення першого енергоблока від резервної дизельелектростанції у випадку повного знеструмлення АЕС. На другому блоці подібне резервне живлення забезпечене ще під час будівництва.

Також передбачено запровадити мобільні насосні установки, які мають підживлювати парогенератори, системи охолодження басейну витримки з відпрацьованим ядерним паливом, загалом охолоджувати перший контур у випадку аварії.

– Стратегічним завданням усієї нашої електроенергетики є перехід на паралельну роботу енергосистеми України з європейською енергосистемою ENTSO-E. Саме реалізація проекту «Енергетичниий міст «Україна ЄС» дає можливість для розширення пропускної здатності енергосистеми України та створення умов для її інтеграції в європейську енергосистему. Певні наміри щодо цього пов’язані з експортом електроенергії із енергоблоку №2, який планується підключити до так званого Бурштинського енергоострова існуючою повітряною лінією 750 кВ «ХАЕС - підстанція «Західноукраїнська 1», а також - залучивши повітряну лінію 750 кВ «Хмельницька АЕС - Жешув» (Польща). Вже підготовлені документи для вибору остаточного варіанту схеми видачі потужності з блока №2. Київським інститутом «Енергопроект» розроблені технічні аспекти схемних рішень в «Техніко-економічному аналізі», згідно з яким підтверджена технічна можливість безпечної роботи енергоблоку № 2 як на енергосистему ENTSO-E, так і на енергосистему України. Вирішується і комерційна складова цього питання.

Зазначу, що до 1994 року лінія «ХАЕС - Жешув» діяла. Наскільки мені відомо, на території Польщі вона готова до експлуатації. Звичайно, щоб запустити її у нас, потрібні відповідні фінансові ресурси для обслуговування і ремонту, встановлення протиаварійної автоматики, спорудження трансєвропейського енергетичного переходу тощо.

На сьогодні кабінетом Міністрів України затверджене розпорядження від 15.06.15 № 671-р «Про започаткування реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст Україна - Європейський Союз», а Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (наказ від 31.07.2015 №490) затверджено План дій з реалізації проекту, які мають бути завершені до 31.12.2017.

Особливо важливо, що втілення цього проекту дасть змогу залучити кошти для добудови енергоблоків №3 і №4 ХАЕС за рахунок експорту електроенергії з енергоблоку №2 ХАЕС до країн ЄС - це розглядається керівництвом галузі як фінансовий інструмент застави для отримання кредитних коштів.

– Безперечно! Завдяки цій рибі, яку запустили у став, ми знизили кількість молюсків дрейсени, які забивали канали подачі води на енергоблоки. А чорний амур живиться цими молюсками. Це був проект «Концепція безпечної експлуатації енергоблоків ХАЕС в умовах наявності біологічних перешкод» Інституту гідробіології НАНУ.

Нині на ділянці біомеліораціі гідротехнічного цеху ХАЕС впроваджена методика штучного відтворення чорного амура (інкубація, вирощування, зариблення), сформовано маточне поголів'я цього виду риби.

Як показала практика, на зниження популяції молюска дрейсени вплинули також аборигенні види риб (короп, плітка, лящ). Вони теж добряче смакують дрейсеною.