Експерти прогнозують зростання аграрного експорту в ЄС до 50%
Про це заявив директор Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки", академік Національної академії аграрних наук Юрій Лупенко, повідомляє "АгроПравда".
За його словами, в першу чергу очікується зростання експорту зернових культур, м'яса птиці і різних харчових продуктів, а також тютюнових виробів.
Стан використання Україною експортних квот протягом 2014-2015 років залишається нерівномірним, зауважив експерт.
На початок 2015 року українські експортери повністю вичерпали річні квоти на мед, ячну крупу і борошно, оброблене зерно, зернові злаки, оброблені томати, виноградний і яблучний сік, а також овес. Проте на ячмінь, цукор і куряче м'ясо вітчизняні аграрії використали тільки більше половини квот. На баранину, цукрові сиропи, крохмаль, висівки, гриби, цукрову кукурудзу, часник, продукцію з обробленого молока і масла квоти не використовувалися взагалі. Що стосується інших продуктів, квоти вибрані не більш ніж на 15%.
У повній мірі свої квоти вичерпали ті експортери, чиї товари і раніше експортувалися в ЄС. На експорт агропродовольчої продукції отримали дозвіл 235 підприємств, які вже мають напрацьовані торгівельні зв'язки. Надання квот лише посилює їх конкурентні переваги, адже немає необхідності сплачувати мито, пояснив академік.
За січень-лютий 2016 вже повністю вибрані квоти на поточний рік по м'ясу птиці, виноградному і яблучному соках, оброблених томатах, меду, кукурудзі і кукурудзяному борошну, пшениці і пшеничному борошну, ячменю і ячмінному борошну і крупах з вівса, солоду, пшеничній клейковині і цукру.
Тому окремі українські виробники незадоволені розміром наданих квот. Україна, зокрема, виробляє 1,2 млн т курячого м'яса. Її квота на експорт в ЄС становить лише 36 тис. т, тоді як в ЄС споживається майже 12 млн т курятини. Тож, українська квота становить близько 0,3% місткості європейського ринку цього виду м'яса.
Аграрний сектор економіки України має величезний потенціал. Зараз необхідно прискорити перехід на європейські стандарти виробництва для формування зовнішньоекономічного потенціалу і подальшого розширення зовнішньоекономічної діяльності, підсумував Лупенко.