Ніконов: Ринок енергосервісу може залучити понад $2,5 млрд інвестицій тільки у Києві

Ніконов: Ринок енергосервісу може залучити понад $2,5 млрд інвестицій тільки у Києві

Укрінформ
Ринок енергосервісу може залучити понад 2,5 млрд дол. інвестицій тільки у Києві, а через 3-4 роки зменшити реальне споживання енергоносіїв на 40-50%, що істотно знизить потребу держави в іноземній валюті.

Про це заявляє радник голови Київської міської державної адміністрації Ігор Ніконов, повідомляє сайт КМДА.

На його думку, для цього потрібно лише удосконалити Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації».

За словами Ніконова, протягом останніх років найсуттєвіші витрати місцевих бюджетів йдуть на оплату тепло- і енергоресурсів бюджетних установ - поліклінік, шкіл, дитячих садків. Тому українські міста, серед яких, насамперед, Київ, гостро потребують нових механізмів енергозбереження, які дозволять досягти одразу кількох цілей - скоротити бюджетні витрати на енергоносії, оновити комунальний фонд, залучити до вирішення цієї проблеми приватних інвесторів. Одним з таких механізмів може стати енергосервісний договір.

«Суть енергосервісного контракту полягає в тому, що енергосервісна компанія за власний рахунок установлює індивідуальні теплові пункти, замінює вікна, утеплює фасади тощо, досягаючи при цьому економії енергоресурсів, а замовник енергосервісу (місто) відшкодовує компанії проведені заходи за рахунок досягнутої економії. І так до повної окупності. До того ж, після закінчення енергосервісного контракту, місто витрачає менше бюджетних коштів на утримання такого об'єкту. Впровадження цього механізму в Києві мало б колосальні переваги для комунальної сфери, і при цьому - без збільшення бюджетних витрат», - переконаний радник голови КМДА.

За його словами, це дало б змогу більшості бюджетних установ утеплити фасади, покрівлю, здійснити модернізацію системи опалення і надало б можливість змінити зовнішній вигляд будівель. А з іншого боку - оживило б підприємницьке середовище і надало нові можливості для приватних інвестицій.

«Але, на жаль, ідею так і не вдалося втілити в життя, причиною чого послужила невдача на законотворчому терені. Внаслідок тривалої роботи фахівців, серед яких, на жаль, не були належним чином представлені муніципалітети, 9 квітня 2015 року було прийнято Закон України з багатообіцяючою назвою «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (далі - Закон про Еско). І хоча назва закону говорить про «масштабну енергомодернізацію», але, на жаль, норми і механізми, передбачені цим законодавчим актом, кажуть про неможливість досягнення заявленої мети. Тож не дивно, що майже рік потому з дня прийняття ми не можемо спостерігати жодного успішного запуску проекту», - констатує Ніконов.

На його думку, до закону треба внести наступні зміни: збільшити максимальний термін енергосервісного договору з 10 до 15 років, з ціни договору доцільно зняти обмеження у вигляді зафіксованої певної суми та прив'язати до обсягу економії в Гкал або кВт (при цьому нівелюється ризик нестабільності національної валюти і частково покриваються валютні ризики інвестора), вибір енергосервісної компанії має йти не шляхом проведення тендера, як передбачено нині, а в результаті проведення конкурсу.

«З огляду на сказане можна, з упевненістю стверджувати: енергосервіс згідно з чинним Законом про Еско, на жаль, працювати не буде ніколи. У той же час еско-механізм повинен запрацювати, його можлива користь і ефективність для комунального сектора незаперечна. Єдине, що необхідно зробити, це переписати чинний Закон, застосувавши принципово новий підхід», - підсумував Ніконов.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-