За нинішніх умов, на перший план виходить питання модернізації і продовження дії вже існуючих ядерних реакторів
Сьогодні ситуація трохи змінилася. Не те, щоб забули про аварію на ЧАЕС - тим більше, що додалася ще й Фукусіма. Проте, саме економічний аспект почав виходити на перший план. Більшість розуміє, що Україна, як ніколи, потребує стабільного виробництва електроенергії. Адже, через агресивні дії Росії, постачання газу і вугілля стає проблематичним, тому теплова енергетика перебуває у кризі. Частка нетрадиційних джерел енергії (сонячні та вітрові електростанції) дуже мала, а вартість кіловата там вища.
За цих умов, на перший план виходить питання модернізації і продовження дії вже існуючих ядерних реакторів. Практично, перед владою та суспільством поставлене одвічне гамлетівське питання: або - або.
«Я, як атомник, був би тільки за, якби йшлося про нове будівництво ядерних реакторів. Але реалії сьогодення такі, що наразі ми зможемо лише продовжувати експлуатацію вже існуючих. Адже, навіть якщо ми зараз розпочнемо цю роботу, то новий реактор матимемо лише через 15 років. Усі добре розуміють, що наразі дозволити цього собі Україна не може. Тим більше, якщо ми виведемо з експлуатації другий енергоблок ПУ АЕС сьогодні, то вже завтра матимемо мінус мільйон кіловат-годин електроенергії і 2 мільярди гривень відрахувань до бюджету щорічно», - сказав Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський .
Він також зазначив, що тривалий час підготовки та спорудження нових реакторів примушують увесь цивілізований світ іти по шляху продовження терміну експлуатації вже існуючих енергоблоків. За даними МАГАТЕ, нині у світі експлуатується 441 діюча реакторна установка. Майже половина енергоблоків працюють понад проектний термін. Нові ядерні реактори будують дуже мало країн. Це Китай, Індія й Росія, США.
Велике значення має й ціна питання. Скажімо, вартість модернізації і заходів безпеки для продовження терміну експлуатації другого енергоблоку ПУ АЕС становить 300 млн доларів, а будівництво нового реактора обійдеться у 7 мільярдів доларів.
ДАЙТЕ ГРОШЕЙ - І МИ БУДЕМО «ЗА»
Але, якою привабливою не була б економічна перспектива, питання безпечної експлуатації завжди найголовніше. Це добре розуміють усі: і влада, й громадськість, і навіть працівники ПУ АЕС, хоча саме вони найбільше зацікавлені у продовженні терміну експлуатації мільйонника. Їхні мотиви зрозумілі. Сьогодні тут працює 7 тисяч людей. Середня зарплата на підприємстві сягає 9 тисяч гривень, плюс доволі вагомий соціальний пакет. Крім того, рівень життя у місті-супутнику Южноукраїнську помітно вищий, аніж в інших містах України. Адже станція допомагає місту вирішувати соціально-побутові питання.
Попри це, й самі мешканці міста дуже зацікавлені в питаннях безпечної експлуатації АЕС, не кажучи вже про інших жителів області. Тому громадські слухання з приводу того, чи продовжувати термін експлуатації 2-го енергоблоку, відбулися в шести районах, що межують з ПУ АЕС. Зокрема, рішення про підтримку продовження роботи енергоблока прийняли мешканці Арбузинського, Братського, Первомайського та Вознесенського районів, а також міст Южноукраїнська та Первомайська.
Слухання показали, що мешканці в цілому підтримують продовження терміну експлуатації енергоблока. Але, при цьому, вимагають виконання всіх заходів безпеки, а також відновлення субвенції на соціально-економічний розвиток прилеглих територій.
Керівництво АЕС наголошує, що виконує усі заходи, спрямовані на подальшу безпечну експлуатацію енергоблока, як того вимагає законодавство. Їх дуже багато, і перелічувати немає сенсу. Ця інформація підкріплюється відповідними висновками державних, експертних та інших організацій, які відслідковують даний процес. Але розібратися у всіх цифрах і формулах, які виставлені на загальне обговорення, пересічний громадянин просто не в змозі. Тут, хочеш не хочеш, а маєш довіритися професіоналам.
Попри це, представниця громадської організації «Національний екологічний центр», якій уже понад 20 років, Тетяна Вербицька виступила з критикою заходів безпеки.
«З тих документів, які були надані громадськості для обговорення, випливає, що з 50 заходів безпеки, які «Енеогоатом» мав виконати до прийняття рішення про продовження терміну експлуатації енергоблоку, повною мірою не виконано жодного. 29 заходів планується виконати до кінця 2015 року. Ще 21 перенесено на 2016-2018 роки. Мені складно уявити, як Держатомрегулювання має 7 грудня приймати рішення про продовження ліцензії на роботу енергоблока, не маючи на руках відповідних документів, які підтвердили б безпечну роботу цього енергоблока», - сказала Вербицька.
На це присутній на слуханнях голова Держатомрегулювання Сергій Божко зауважив, що питаннями безпеки навколишнього середовища займається Міністерство екології. І там запевнили, що екологічний звіт буде готовий до 7 грудня. Тому рішення прийматиметься з урахуванням екологічних аспектів.
Але ще більш категоричним був представник громадської організації «Зелений світ» з міста Вознесенська Сергій Колесніков . Він виступив проти продовження експлуатації енергоблока і вважає, що робити це за жодних умов недоречно. Інші учасники слухань були більш прагматичними. Вони вказували на низку нагальних питань, вирішення яких громадськість та населення регіону вимагають цілком обгрунтовано.
Місцеві ради прагнуть збільшення відрахування від обсягу реалізації електроенергії НАЕК «Енергоатом» удвічі - з 1 до 2-х відсотків
Насамперед, ідеться про компенсацію ризику для населених пунктів, що входять до 30-кілометрової зони впливу АЕС. А це - один відсоток від обсягу реалізації електроенергії, виробленої НАЕК «Енергоатом», що надходив до місцевих бюджетів. За ці кошти було відремонтовано низку шкіл, дитячих садків, збудовано водоводи та каналізаційні колектори, виконано благоустрій населених пунктів і таке інше.
Проте, торік фінансування припинилося. У 2014 році ця сума склала 224 млн грн. З них Миколаївська область мала б отримати 37 млн грн. Ю.Недашковський запевнив учасників громадських слухань, що ці кошти «Енергоатом» справно перерахував до спецфонду держбюджету. Але, мовляв, через відсутність механізму, вони так і не потрапили до людей. Більше того, в умовах нинішньої інфляції й ризиків для населення, місцеві ради порушують перед урядом питання про збільшення цього відрахування до 2-х відсотків.
Жителі цих районів пропонують також поширити пільгу зі сплати за електроенергію (мешканці 30-кілометрової зони АЕС нині сплачують 70% від встановленого тарифу) на підприємства регіону, що надають комунальні послуги населенню.
Крім того, пересічні мешканці й екологи також дуже стурбовані рівнем води у Південному Бузі. Річка на очах міліє, заростає очеретом, посеред водойми з'являються острови. Там, де ще кілька років тому глибина сягала двох метрів, нині, як кажуть, «горобцю по коліна». Отож, річка потребує негайного розчищення. Адже саме звідти АЕС бере воду для охолодження реакторів. Якщо не буде достатньої кількості води, то питання безпеки реакторів постане особливо гостро.
Турбує людей і рівень захворюваності. Щоправда, фахівці запевняють і доводять це цифрами, що рівень захворюваності в Южноукраїнську та прилеглих районах, зокрема й на онкологію, нижчий, аніж у середньому по Україні. Та люди цьому не надто вірять, й самими лише словами цієї ситуації не переламати. Підтвердженням став емоційний виступ на слуханнях жінки, яка й сама, і її діти та внуки страждають на тяжке захворювання щитовидної залози. Вона логічно запитала в атомників: чим ви можете нам допомогти? На що пан Недашковський лише висловив співчуття. Він також наголосив, що раніше їхнє підприємство надавало благодійну допомогу в подібних випадках. Але з 2013 року тодішня влада заборонила це робити державним компаніям.
Отож, працювати є над чим. Щоби, в погоні за дешевими кіловатами і комфортним побутом, ми не втрачали головного - людського життя.
Алла Мірошниченко, Миколаїв.
