Якими будуть довгоочікувані зміни для акціонерних товариств
Верховній Раді пропонують спростити життя для більшості акціонерних товариств – скасувати їх публічний статус, що наразі існує де-юре, а не де-факто. Це не тільки усуне протиріччя між законом та реальністю, але й заощадить бізнесу великі кошти, спростить корпоративне управління. Проте вимоги до дійсно публічних АТ планується збільшити, що відповідає європейським директивам та підвищить їхню привабливість для інвесторів.
ІМІТАЦІЯ ПУБЛІЧНОСТІ: ЦІНА ПИТАННЯ – 320 МЛН ГРН
За даними Державної служби статистики, на кінець 2016 року в Україні налічувалось 15 226 тис. акціонерних товариств, з яких 3,1 тис. – це публічні акціонерні товариства, а інші – приватні або такі, що свого часу не визначилися і мають статус АТ. Але практично для всіх публічних АТ така форма існування – це нав‘язаний результат масової приватизації 90-х років (станом на початок 2000 року в країні існувало близько 35 тис. АТ), а не прагнення компанії працювати і розвиватись використовуючи можливості саме цієї організаційно-правової форми.
Із самого початку для класифікації акціонерних товариств на публічні і приватні застосовувався хибний критерій – кількість акціонерів, замість того щоб враховувати спосіб, в який акціонери набули прав на акції компанії (придбали на біржі або отримали в ході приватизації). Тому ми маємо картину, коли більшість публічних компаній в Україні не мають лістингу акцій на біржі, не мають можливості залучати капітал інвесторів через біржу, але сплачують відповідно до вимог законодавства за «публічний» статус. У зв‘язку з такою колізією виник термін «квазіпублічні компанії».
Таким чином, щорічно акціонерні товариства в нашій країні повинні платити за публічність – 320 мільйонів гривень. Але дві третини із загальної кількості акціонерних товариств (з 15 226 АТ) не мають можливості виконувати вимоги закону і не розкривають інформацію. Більш того, вони порушують й інші законодавчі вимоги, які висуваються до діяльності акціонерних товариств.
Тягар публічності несуть лише 4990 діючих акціонерних компаній, що розкривають інформацію в Загальнодоступній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів, що коштує їх власникам мінімум 100 млн грн.
Враховуючи економічну ситуацію в країні і стан компаній, держава повинна прийняти непросте політичне рішення – замість санкцій за порушення законодавства необхідно переглянути вимоги до діяльності акціонерних товариств, серед іншого і порядок розкриття ними інформації...
ПУБЛІЧНІСТЬ ТА ПРИВАТНІСТЬ: ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ
Сьогодні ми маємо можливість розібратися з наслідками процесів масової приватизації та побудувати ринок, який би дійсно сприяв створенню компаній орієнтованих на інвесторів. Для цього необхідне повне перезавантаження підходів до акціонерної форми власності. Передумови такого перезавантаження закладені у законопроекті №5592-д (щодо розкриття інформації на фондовому ринку та вдосконалення порядку емісії цінних паперів та розширення можливостей для залучення капіталу), що найближчим часом буде поставлено на голосування у парламенті.
Автори документу пропонують змінити підхід при визначенні приватних і публічних акціонерних товариств. Насамперед, з його прийняттям всі акціонерні компанії вважатимуться приватними, незалежно від таких штучних факторів як кількість акціонерів, наявність біржового курсу з їхніми цінними паперами чи корпоративної структури. Директиви ЄС, які є базою для формування принципів функціонування європейського ринку цінних паперів, - transparency directive і prospectus directive – адаптуються в законопроекті з врахуванням українських законодавчих рамок. Тобто, бути чи не бути публічним з прийняттям закону стане правом, а не обов’язком.
В свою чергу, компаніям, чия стратегія розвитку розрахована на відкритість та залучення інвестицій на ринку, достатньо буде оприлюднити інформацію про публічну пропозицію цінних паперів і отримати статус публічного товариства. За нашими оцінками, через гирло відсіювання, на першому етапі, пройдуть не більше 6 юридичних осіб. Проте з часом, їх позитивний досвід у залученні інвестицій призведуть до збільшення кількості публічних товариств. Європейські компанії проходили цей шлях століттями, ми ж повинні створити прозорий ринок набагато швидше...
* * *
Обговорити запропоновані законопроектом 5592-д зміни для акціонерних товариств запрошуємо всіх зацікавлених – в ході круглого столу «Ціна публічності: виклики і можливості для акціонерних товариств», що відбудеться в Інформаційному агентстві «Укрінформ» 22 травня о 14-й годині.
Ігор Доброван, директор Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України
Повний текст статті І.Добрована "Акціонерні товариства - вікно можливостей" читайте на сайті Укрінформу.
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама