Василь Котко, президент ВГО «Енергетична асоціація України»

Блокадою ми на 20 мільйонів зупинимо контрабанди, але на мільярд завдамо шкоди економіці

03.03.2017 14:01

Блокада транспортних шляхів в ОРДЛО, заяви лидерів терористичних ДНР/ЛНР щодо націоналізації українських підприємств, прогнози про скорочення запасів вугілля на теплоелектростанціях неймовірно підняли градус тривоги в суспільстві. Одні вбачають в блокаді засіб для боротьби з контрабандою, інші – інструмент помсти сепаратистам за пролиту кров українців. А третіх лякає можлива інфляція та віялові відключення електроенергії.

Своїми думками щодо цього ми попросили поділитися Василя Котка, президента ВГО "Енергетична асоціація України", у минулому заступника міністра економіки, заступника міністра фінансів України, члена Національної комісії регулювання електроенергетики країни.

- Василю Григоровичу, чи існує на даний момент дефіцит вугілля на теплоелектроцентралі? І чи правда, що блокада може призвести до енергетичної кризи, яка потягне за собою віялове відключення тепла та електроенергії?

- Ось прямо зараз дефіциту немає - і завтра, можливо, його ще не буде. Але запасів вугілля на різних теплоелектростанціях - максимум на місяць. Ви ж розумієте, що вугілля нерівномірно розподіляється. У когось більше, у когось менше. Є такі станції, на яких запасів не більше, ніж на тиждень або десять днів. 80-90 відсотків вугілля споживають ТЕС. Те саме стосується і ТЕЦ (теплоелектроцентралі). У нас вони в основному працюють на газі, відсотків на 80, але, відсотків на 20 працюють на вугіллі. Дарницька ТЕЦ, наприклад, забезпечує Київ. Вона може працювати і на газі, але працює на вугіллі. Втім, це рідкість. Більшість ТЕЦ працює на газі. Я вважаю, що дефіцит вугілля є, і ми повинні мати надійні джерела отримання вугілля до кінця опалювального сезону, як мінімум. Якщо на якійсь станції вугілля на десять днів залишилося, то тоді можна говорити, що дефіцит є.

Чи може це призвести до віялових відключень? Однозначно: може. Це найгірший сценарій, тому що віялові відключення - це не тільки незручності для громадян. Якщо віялові відключення зачіпають промислові підприємства - це спад виробництва, це колосальні втрати в економіці.

А від цього державний бюджет потерпає. Це у нас потім і на медицину не вистачить, і ще на щось. Ми і так з вами позичаємо у інших країн постійно, у Міжнародного валютного фонду беремо гроші, тому що поки не можемо звести кінці з кінцями.

І треба не забувати, що ми реструктуризували усі борги, і у 2016 році у нас були мінімальні платежі, якщо вони взагалі були. А зараз у нас почнеться пора, коли треба віддавати ті борги, які ми вже понабирали ой-ой. І ось виходить, що ми беремо в борг, а тут просто втрачаємо кошти. Якщо справа дійде до віялових відключень, це буде однозначно мільярдні втрати для економіки. Я сподіваюсь, я відповів на перше питання.

- На ваш погляд, які цілі переслідують особи, які блокують залізничні колії?

- Я послухав, що вони говорять. Вони кажуть, що вони борються з контрабандою. Борються з тим, щоб не наживався хтось на торгівлі, грубо кажучи, з нашими ворогами.. Але, які б цілі вони не переслідували, є таке прислів'я, що усі дороги в пекло викладені благими намірами. Якими б у них наміри не були, які б благородні цілі вони не ставили, наслідки цієї їхньої акції завдають колосальної шкоди країні.

І взагалі, втягуючись у будь-яке протиборство, у будь-який конфлікт - це як на війні - завжди треба рахувати власні втрати і втрати супротивника. І тут настільки колосальні втрати чекають на нашу країну, що перемогою це не назвеш ніколи і ні за яких обставин.

Я вважаю, що нам потрібно боротися з нашими супротивниками не шляхом нанесення йому шкоди, а насамперед, посилюючись самим економічно. Якщо ми будемо могутньою державою, ми вирішимо усі свої проблеми. А якщо ми будемо узбіччям світового розвитку пересуватися, то навряд чи нам слід розраховувати на якийсь позитивний результат. І в плані нашого протистояння з Росією, і в плані повернення Криму, і в плані повернення цих територій на Донбасі. Тільки економічно себе зміцнюючи, ми закладемо основи для позитивного результату.

Ті, хто перекривають постачання вугілля до України, якими б гаслами вони не прикривалися, завдають колосальної шкоди державі, країні. І людям, про яких, нібито дбають.

І потім, чому для блокади обраний такий період, найважчий з точки зору постачання вугілля? Блокуйте все, крім вугілля - варіант перший. Варіант другий: блокуйте все, починаючи з травня місяця, ну, в червні. Це ще якось зрозуміло. Але, чому в найважчий період часу з точки зору енергозабезпечення країни, ви тут влаштували цю блокаду і вважаєте, що це класно?

Вони розповідають, що знайшли контрабанду? Але це ніяк не компенсує тієї шкоди, яка завдвється державі. Адже на карту поставлена енергобезпека країни.

На мій погляд, держава, зрештою, має застосувати владу і силу для того, щоб захистити себе і захистити країну. У всіх країнах світу є закони, які в критичних ситуаціях, коли це загрожує безпеці країни, дозволяють владі накладати заборони на страйки, на які-небудь дії тощо. Чи є у нас такі закони? Я впевнений, що є.

І якщо збереться якась група людей, навіть численна, якщо вона завдає шкоди країні, то для того держава і створюється як механізм впливу, щоб усі діяли в її інтересах.

- А ось, як визначається ціна на вугілля, яке Україна отримує з окупованих територій?

- Ціна на вугілля взагалі ніяк і ніде не визначається. Вона прописана у договорі між учасниками угоди. На вугілля у нас ціна не регулюється державою. А якщо вона не регульована, отже, вона складається на тому ринку, який у нас є. Також, як і ціни на європейських ринках, вони складаються просто: у результаті торгів на біржі. Взимку ціна на вугілля дуже висока, влітку в два рази нижче. І ціна на вугілля з окупованих територій теж ніяк не визначається: за якою можуть закупити, за такою і закуповують.

- Як домовляться?

- Як домовляться, абсолютно правильно. Договірна ціна. Ну а стосовно тарифу на електроенергію, там є межа, яка враховується. Вище цього рівня ціна на вугілля не проходить при перерахунку тарифів. І такий рівень визначений за формулою Роттердам плюс. Це середньорічна ціна, яка склалася на Роттердамі за 2016 рік. Це орієнтовно - 1730 гривень. Це та межа, яка закладається в ціну, в тариф на електроенергію.

Реально ж закуповується з цієї зони вугілля набагато дешевше, приблизно - 1300-1400 гривень.

Якщо говорити про ціну вугілля на даний момент на світових ринках, то на європейському ринку вона не нижче 80 доларів. Це гола ціна, а з доставкою вугілля обійдеться не менше, ніж у 100 доларів або навіть 110 доларів.

Тепер давайте подумаємо, якби ми навіть могли швидко закупити вугілля, ось зараз. Воно нам обійшлося, припустимо, по 100-110 доларів, це 2700-3000 тисячі. Порахуємо різницю...

Якщо звідти ми купуємо за гривні, тому що там наші підприємства, зареєстровані в Україні, то з Європи і з Південної Африки, або з Австралії ми повинні купувати за долари. Різниця, ви бачите, велика. Це буде, ну, однозначно, мільярди гривень втрат. І різниця ця погіршить наш платіжний баланс, буде тиснути на гривню. У нас цих доларів немає.

Я ще раз повторюю, ми позичаємо, прагнемо отримати мільярд доларів кредиту від МВФ, а тут просто викидаємо цей мільярд на вітер. Ось така ситуація.

- Чи може використовуватися паливо, яке видобувається в інших регіонах нашої країни?

- Дивіться, в інших регіонах у нас видобувають тільки газове вугілля. Антрацит видобувається тільки на цій території, яка непідконтрольна нам зараз. Співвідношення приблизно половина на половину. Газове вугілля можна використовувати замість антрациту на існуючих станціях без їхньої реконструкції. Реконструкція - це справа не швидка і не дешева. Навіть якщо газовим вугіллям замінити все, у нас власного газового вугілля стільки немає. Дорого, довго і у нас газового вугілля немає у такій кількості.

Тому, якщо ми не закуповуємо антрацит на Донбасі, то треба купувати його за зовсім іншими цінами. Ну, якщо зараз терміново, за дуже високими цінами. Якщо, звичайно, комплексно до цієї справи підійти, то, звичайно, влітку можна і дешевше. Все одно це буде дорожче, ніж з неконтрольованої зони.

Тепер, якщо говорити, скажімо, про наші органи управління, чи все вони зробили? В принципі, все робилося правильно. У якому сенсі? У тому, що у нас запасів антрациту на складах зараз навіть більше, ніж, принаймні, на старт цієї кампанії – блокади. У нас антрациту було більше, ніж запасів газового вугілля. Це з того розрахунку, що газове завжди буде надходити до нас, тут ймовірність перебоїв з поставками не є великою.

Зараз поставки перекрили, так би мовити, група наших «патріотів» у лапках. Але, врешті-решт, влада повинна була розраховувати, що у будь-який момент можуть перекрити з тієї сторони. Тому ми повинні були б з приводу цього мати однозначне рішення, яке не кинуло б країну в небезпеку віялових відключень. Тобто, або запасів вугілля більше створити на старті так, щоб за будь-яких обставин нам до кінця зими вистачило. Або запаси газу створити і використовувати його замість вугілля.

Якщо у нас почнуться віялові відключення в промисловості, то ми можемо стверджувати про те, що органи управління не зробили уього можливого для того, щоб убезпечити країну. За будь-яких обставин у нас повинно було бути проходження зими нормальним.

- А чи може блокада заподіяти шкоди економічній ситуації в Україні?

- Якщо вона призведе до незапланованих відключень, особливо якщо призведе до відключень промисловості, то буде завдано колосальної шкоди. У нас цьогоріч планується зростання ВВП, припустимо 3%, якщо ми з цих 3% втратимо 1%, ви легко можете порахувати, скільки втратить в цілому країна.

Ну, припустимо, сумарний ВВП України під 2 трильйони, отже один відсоток - це вже буде 20 мільярдів гривень. Це майже мільярд доларів!

У 2016 році ми виросли на 1,5%, що вже непогано, враховуючи, що перед цим добре падали декілька років. Ось вважається, що цьогоріч зростання ВВП може скласти 2,1%. Є прогнози уряду, там до 3%, але вони коливаються в залежності від ситуації. Якщо ця блокада триватиме, то прогнози усі переглянуть у бік зменшення.

Але, давайте подивимося по-іншому. ВВП країн світу, 2016 рік - Україна 131 мільярд доларів. Отже, кожен відсоток, це 1,3 мільярда доларів ВВП.

А що таке ВВП? ВВП - це заробітна плата, прибуток підприємства, бюджет, податки, це те, що країна може витратити, грубо кажучи, покористуватися.

Ну ось тепер порахуйте: 1,3 мільярда доларів - це, приблизно, близько 30 мільярдів гривень. Якщо ми пограємося в блокаду, замість трьох буде два відсотки зростання, і ми просто втратимо 30 мільярдів гривень. Просто втратимо.

Це при тому, що у нас на сьогодні дефіцит Пенсійного фонду близько 145 мільярдів. Можна було б частину його вже перекрити. Ми ж гроші просто викинули.

Це при тому, що у нас недофінансовується медицина, у нас погані дороги. Куди не кинь, скрізь клин і скрізь потрібні гроші. У нас люди вмирають через те, що ми не закуповуємо у потрібній кількості необхідні ліки. А ми, ми продовжуємо гратися і завдавати шкоди власній економіці.

Причому, ми повинні розуміти, що якщо ми припинимо звідти (з ОРДЛО - ред.) імпортувати, а почнемо купувати вугілля на європейських ринках, то ми почнемо витрачати валюту додатково. Це означає додатковий тиск на гривню. Вона ще більше впаде. Думаю, що вже зараз немає такої людини, яка не розуміє, що якщо гривня падає, це прискорення інфляції. А інфляція - це прихований спосіб відібрати гроші, насамперед у тих, у кого фіксований дохід, у пенсіонерів, передусім і у бюджетників. Ось така картина.

Блокада завдасть цієї шкоди, завдасть, однозначно. Я хотів би, щоб ті, хто це робить, все ж таки подумали, якщо вони патріоти країни, то чи варто їм це зараз робити.

- Спасибі велике. Сподіваємося донести цю інформацію до українців, щоб вони, почитавши, зрозуміли ситуацію.

- Загалом, я, наприклад, вважав би, що як варіант, у нас повинні проводитися соціологічні дослідження і повинні проводитися оперативно. Якщо у нас народ блокаду підтримує, то йому треба пояснити, що ця блокада означає.

Тому що багато людей живуть, грубо кажучи, не реальним життям, а телевізором. У телевізорі кажуть, що блокада - це класно, і всі аплодують. При цьому замовчується, якої це шкоди може завдати країні і тим же людям, які плескають у долоні.

Хоче народ сам собі наступати на хвіст для того, щоб побачити якусь ефемерну боротьбу з контрабандою? Чи варта шкурка вичинки? Я не проти, я за, щоб з контрабандою боролися, але це ж не означає, що на 20 мільйонів зупинимо контрабанди та на мільярд завдамо собі шкоди!

Петро Сергієнко. Київ.

Фото: Укрінформ