Економіка України: ще не вмерла – і одужує

15.02.2017 20:03 2015

Українці стали вкрай недовірливі – панічно бояться чути гарні новини (вчені навіть хворобу таку знають). А вони – зміни на краще - є

«Уряд бреше! Статистика тим паче!» Отак емоційно зустріли чимало українців слова прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про ріст ВВП за минулий рік. Мовляв, ми ніякого росту на своїх гаманцях не відчуваємо, значить його нема. І ніякі вмовляння про те, що після попереднього двохрічного «скукоження» економіки, яке Україна пережила в результаті російської агресії, будь-який макроекономічний ріст попервах взагалі не буде відчутний пересічному громадянину, не діють. Питань, звісно, дуже багато - до уряду, до Верховної Ради, до Президента. Так, зміни сповільнилися, але ті, що вдалося «пропхати», вже дають результат. Якщо не вірите, просто сплюньте через ліве плече…

Організація вставання з колін – справа тяжка і невдячна

Годину і дев’ять хвилин прем’єр Гройсман не покидав трибуну на засіданні Кабміну, звітуючи про результати роботи. Голова уряду в своїй доповіді засвідчив, що майже в усіх сферах відчувається макроекономічна стабільність. За даними статистики економіка загалом виходить на новий вектор розвитку, посилюючи показники ВВП.  «Якщо ми відчували з 2014-го економічне падіння, то у 2016 році нам вдалося забезпечити за друге півріччя зростання 2,2% ВВП. А в четвертому кварталі ми мали показник економічного зростання в економіці 4,7% ВВП (по відношенню до аналогічного кварталу 2015 року – Авт). Це означає, що українська економіка почала вставати з колін, і що в перспективі матимемо можливості для підвищення соціальних стандартів», — пояснив глава уряду.

Перші показники зростання економіки, за даними прем’єра, з’явилися завдяки промисловості, будівельній галузі та сільському господарству.

Додалося оптимізму і у бізнесу - капітальні інвестиції збільшилися на 16,5% за 9 місяців. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій склав $3,35 млрд. За підрахунками Мінекономрозвитку, за минулий рік з тіні вийшло аж 5% ВВП країни.

Швидко тільки кішки родяться

Але у багатьох українців висновки уряду викликали реакцію, схожу на ту, яку в психології описують як євпофобію (еupohobia) – нав’язливий страх почути гарну новину, визваний болючими причинами. Емоційне неприйняття новини виразилося їдким сарказмом. Що цілком зрозуміло - ціни ростуть, витрати домогосподарств  збільшуються, і соціальні стандарти «з’їдаються» інфляцією. Яка ж тут «реальна зарплата»?

Однак, спеціалісти пояснюють, той ріст зарплатні, який щомісяця фіксує Держстат, в середньому по «палаті», дійсно мало відчутний, бо є нерівномірним в різних галузях і в професійних сферах. З огляду на конкуренцію на ринку праці, приватний бізнес все ж потроху підвищує платню, особливо ключовим та високо кваліфікованим кадрам.

Річ у тім, що в часи економічної рецесії в слабких демократіях, де влада часто-густо програє інформаційні баталії з різних причин політичним опонентам, популізм експлуатує домінуючі негативні настрої у суспільстві. І тому, коли рецесія переломлюється у напрямку відновлення економіки, ще певний час (6-9 місяців) суспільство не має про це гадки.

Для того, щоб після падіння на 17% в 2014-15 рр. відчути "зростання" (+2% в 2016), необхідно мінімум років 5 такого "зростання". Це якщо ще раз не станеться раптового обвалу. Ніхто просто не хоче розуміти і визнавати таке поняття, як часовий лаг. Думають, що раз в кишенях не покращилось, то цей уряд поганий. А "той" був кращим, бо у мене було більше... Хоча часто буває саме навпаки.

Тарас Козак

 «+4,7% ВВП - це дуже, дуже круто! Щиро вітаю уряд і всіх українців. Якщо вийдемо на зростання економіки у 7-10%, це досить швидко відчують усі громадяни. Треба розуміти, зростання економіки не тотожно зростанню показника доходів населення, але, безумовно, корелює з ним», - оптимістично відгукнувся громадський діяч Тарас Козак, президент Інвестиційної Групи  “Універ». За що і був «нагороджений» гарячою дискусією, подекуди з переходом на особистості, на своїй сторінці в Фейсбук.

Однак, його колеги-економісти підтримали та пояснили, в чому суть перемоги. Починаючи з весни 2016 почалося досить стрімке зростання капітальних інвестицій, що є випереджаючим індикатором реального зростання економіки, а не просто «відскоком» від дна. Іншими словами, слід очікувати статистику за наступний квартал, щоб підтвердити динаміку та зрозуміти сталість процессу.

Коментарі економістів

Даниїл Монін, економіст, один із співавторів альтернативної версії податкової реформи:

-- Мені мало хто вірив, що зростання в наступному році складе 3-5%. Ще місяць тому я прогнозував зростання в 1-му кварталі в 4%. В принципі тепер впевнений, багато хто зможе повірити, що він досяжний. Основою даного зростання є потужний ріст капітальних інвестицій, що почався в 3-му кварталі 2016 року, за рахунок прибутку, який отримали підприємства на тлі зниження податкового навантаження в 2016 році.

«У той же час, я прогнозую уповільнення зростання економіки починаючи з 3-го кварталу 2017. Бо не можна піднімати податки у економіці, що тільки-но починала відновлюватися. Якщо Україна хоче бурхливого зростання - необхідно знову і знову ставити питання зниження рівня перерозподілу доходів бізнесу і громадян через державу і мінімізувати роль держави в економіці.

Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу групи ICU:

Олександр Вальчишен

- Українська економіка характеризується волатильністю не тільки обмінного курсу, але і базових макропоказників, включаючи квартальний ВВП. Так само, як економіка стрімко падала у 2014 році та в першій половині 2015 року на тлі зовнішньої агресії та фінансової кризи, вона так само стрімко здатна відновлюватись. Тобто, наявний скептицизм серед певних оглядачів є недооцінкою багатьох факторів. Утім, темп економічного зростання четвертого кварталу 2016 року є позитивним та високим, але одночасно він не є стійким, з огляду на різні причини, що призводять до такої волатильності.

Вже другий рік поспіль саме у четвертому кварталі спостерігається прискорення економічного зростання. У четвертому кварталі 2015 року зміна реального ВВП у порівнянні з попереднім періодом, з урахуванням сезонного фактору у річному вимірі (абревіатура SAAR, від анг. seasonally adjusted annualized rate) становила+5,7% (або+1.4% у порівнянні з 3 кварталом 2015 року). У четвертому кварталі 2016 року цей показник становить +7,8% (або зростання на 1,9% у порівнянні з 3 кварталом 2016 року).

Зростання відбувається не в останню чергу завдяки аграрному сектору, де збирання нового врожаю робить внесок у дані за третій квартал і дещо в меншій мірі за четвертий. Але основними двигунами економічного зростання є попит споживачів, бізнесу та особливо уряду, який розподіляє свої витрати протягом року таким чином, що він робить найбільші свої витрати в економіку саме у останньому кварталі року.

Витрати уряду є вагомим компонентом зростання ВВП, хоча і не найбільшим. Природно, що без здійснення цих витрат, або навпаки, через їх скорочення, ми б мали протилежну ситуацію.

Але тут набагато важливе інше – витрати уряду в "чистому" вигляді (витрати в економіку мінус вилучення з економіки через податки та інші платежі) є, так би мовити, не "борговими" грошима. Тобто їх отримувачі не позичають ці кошти в банках, а їхні подальші дії щодо витрат не обтяжені роздумами про кредитоспроможність. Отримувачі коштів за товари та послуги, які були надані урядові, далі здійснюють уже власні витрати на товари та послуги, які їм потрібні. І цим підсилюють попит, адже діє принцип: в економіці грошові витрати певного суб'єкту (фізичної чи юридичної особи) є доходами іншого суб'єкту. Якби отримувачі використали ці гроші на погашення своїх боргів, в такому разі ефект на економіку був би майже нульовим.

Прийнято вважати, що економіка України (виходячи із офіційних та найбільш вживаних даних) тільки стабілізувалася наприкінці 2016 року. В дійсності, економіка відновлюється вже з третього кварталу 2015 року. Таким чином, "перелом" відбувся 1,5 роки тому. Хоча ця інформація слабко відбивається на простих громадянах, але відновлення є поступовим.

Оксана Поліщук. Київ.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-