- Я б не називав це проблемами. У нас є робочі моменти, які потребують поліпшення.

Перший ключовий момент для нас - збільшення квот нашої продукції в ЄС. Станом на сьогодні, а навіть січень ще не закінчився, вся наша квота по меду вже вибрана на 100%. По кукурудзі - на 100%. По ряду позицій - вже на 25-30% і більше.

Ми, звичайно, хотіли б збільшувати обсяги торгівлі. І мій досвід, у тому числі попередніх переговорів у Брюсселі, показує, що потрібен покроковий діалог. І тут дуже важливо не втрачати темп. Я тверезо оцінюю те, що різкого зростання бути не може. Європа захищає свій ринок. Я сподіваюся, що ми коли-небудь прийдемо до спільного ринку, а поки всі повинні розуміти, що ми - надійний, цивілізований, якісний партнер.

Друга важлива річ - питання в розрізі Держспоживслужби, питання ветеринарної безпеки, питання, пов'язані з африканською чумою. Ми системно закриваємо ринки на основі моніторингу. Але ми хочемо задіяти принцип регіоналізації. Тобто, якщо є випадок в якомусь регіоні Німеччини, то щоб заборона поширювалася не на всю Німеччину, а лише на цей регіон. Такого ставлення ми хотіли б і до себе, в першу чергу - з питань пташиного грипу.

У Берліні ми провели зустріч з Єврокомісаром з питань охорони здоров'я та безпеки харчових продуктів Вітянісом Андрюкайтісом. Думаю, ми вже маємо прогрес у багатьох напрямках

- Переговори не припиняються. Але на даний момент якихось протокольних намірів не існує. Це двосторонній процес. Ми хочемо бути в балансі. Ми хочемо дзеркальних умов для України, наприклад, у питанні безпеки продуктів.

Європа присутня на нашому ринку і в багатьох випадках пропонує дуже якісні продукти, які користуються у нас попитом. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб наша продукція була впізнаваною як якісна, і було гарне поєднання якості та ціни.

Не буває так, щоб за короткий період компанія завоювала такі складні та конкурентні ринки, як ринок ЄС. У нас є успіхи, але є і поступки. Але я думаю, що ми рухаємося в правильному напрямку. Сподіваємося, що після зустрічей у Берліні у нас будуть нові успіхи, домовленості, які ми будемо реалізовувати наступні півроку.

Зовсім небагато часу пройшло з моменту підписання Угоди про асоціацію, і щось міняти, причому по деяких позиціях кардинально, умовно кажучи, кожні півроку, дуже складно. За 9 місяців, які я очолюю міністерство, ми вже один раз змінили квоти і по низці позицій їх переглянули. У грошовому вимірі, ми вважали, що це додатковий ринок на 200 млн євро для українських продуктів. Це вже великий крок.

Для великих компаній це, можливо, і не кардинально, але це може означати відкриття європейського ринку для десятків малих і середніх українських гравців. І тут ключове питання, яке ми хочемо опрацювати, це сертифікація української продукції, її якості та можливість її присутності на ринку ЄС.

Якщо ми говоримо про молочку, то давайте згадаємо, як це було: одиниці компаній експортували в Європу, зараз їх вже більше десятка.

- Тарасе Вікторовичу, який план розвитку міністерства на 3-5 років?

- У нас є стратегія. Є ключові пріоритети, які ми озвучили.

Перший. Мені видається дуже важливим питання земельної реформи. У нас обов'язково має бути просування.

Питання приватизації. Для мене ключовим маркером є приватизація компанії «Укрспирт» як джерела одного з історично корупційних проявів. Міністерством підготовлено законопроект, він підтриманий урядом і Комітетом у першому читанні. Я дуже сподіваюся, що до березня включно ми цей закон розглянемо у ВР. Це другий пріоритет. І це не одна компанія, є інші, які вимагають погляду в контексті приватизації.

Третє - питання держпідтримки. У ньому нам як міністерству вдалося досягти суттєвого прогресу. Вперше в історії України державна підтримка визначається на період, вона прив'язана до ефективності галузі. Коли я казав, що 1% від валового виробництва сільгосппродукції у вартості попереднього року має спрямовуватися на підтримку, це звучало як... заголовок. Зараз це відображено у бюджетному кодексі на наступні 5 років. За попередній рік ми маємо 5,5 млрд грн, за нашим прогнозом на наступний рік, це буде вже майже на мільярд більше. Тобто, зростає виробництво, збільшується і підтримка. У цьому році порівняно з попереднім ми маємо майже в 20 разів більшу пряму підтримку сільського господарства.

Відбулися зміни по спецрежиму оподаткування. Це вимиває ліквідність галузі, але у рамках тієї допомоги, яку нам вдалося реалізувати, ми фактично закрили питання спецрежиму по скотарям, ягідникам, по садівництву. За рахунок прямої держпідтримки фактично оплачений ПДВ буде компенсуватися для тих категорій, які ми хочемо розвивати. Там, де у нас є падіння, його треба припинити, стабілізувати ситуацію і переходити до планомірного зростання. Мова йде, в першу чергу, про тваринництво.