Кордон і гроші. Кілька схем, за якими працюють закарпатські «пересічники»
Для пересічного українця вона начебто й не значима (бо ж мало хто на Київщині чи, скажімо, на Полтавщині, має авто на іноземних номерах) - але тільки не для тих співвітчизників, поруч із якими є хоча б один єврокордон. Бо через нього можна перегнати собі вживане авто з іноземними номерами - і їздити на ньому тут. Це набагато дешевше, ніж купити собі "іномарку" в Україні. А чимало співвітчизників хочуть покращення рівня свого життя уже сьогодні - тож якщо є можливість пересісти на комфортний автомобіль, але з іноземною реєстрацією, то грець із нею, з тією реєстрацією! Пересідаємо!
ХТО Ж ТАКІ "ПЕРЕСІЧНИКИ"?
А якщо кордонів три - як на Закарпатті, то це означає, що таких автомобілів у краї чи не більше, ніж з українськими номерами. От, наприклад, в Ужгороді чи не кожне друге авто - на угорських, словацьких, чеських чи номерах якоїсь іншої країни ЄС.
За інформацією Павла Білецького, активіста ГО "Завтра", що виступає на захист прав водіїв машин з іноземною реєстрацією, 50% авто у сусідньому із Закарпаттям словацькому містечку Міхаловце мають українці.
Тобто, виникає ціла суспільна практика - купувати собі авто за кордоном і їздити на ньому тут. З'явилася навіть назва автомобілістів, що практикують користування такими автівками - "пересічники". Адже за законом нерозмитнене авто раз на 5 днів має перетинати державний кордон - у народі це назвали "здійсненням пересічки".
- Арифметика проста, - розповідає Віталій, власник седана Mitsubishi на словацьких номерах. - Іномарки в Україні як правило в півтора-два рази дорожчі, ніж у сусідів. Коли купував собі машину, віддав за неї €2 тисячі. Тут за таку просили п'ять.
Щоправда, Віталію доводиться тепер що п'ять днів кататися через кордон. Але для людини, яка живе від нього за 20 км, це не становить проблеми.
- Інколи на "пересічку" їздить дружина, як у мене не виходить, - каже Віталій.
Але якщо раптом "пересічку" зробити не вийшло (ну, всяке в житті буває)? Тоді штраф: до 8,5 тис. грн. Проте винахідливі закарпатці й тут знайшли собі порятунок. Є загальна практика довідок, які можна отримати на СТО - про те, що авто на момент, коли потрібно робити відмітку на митниці, було несправне, потребувало невідкладного ремонту. Це дає право відтермінувати "пересічку" й зробити її після того, як машину "відремонтують" на СТО.
- Ця практика довідок про відтермінування пересічки існує, чомусь, тільки на Закарпатті, - пояснює Павло Білецький, - до нас навіть приїздять волиняни, які прострочили перетин кордону. Дешевше тут зробити довідку, зробити пересічку - й їздити ще 10 днів, аніж сплатити штраф у 8,5 тисячі гривень.
СХЕМИ, ГРОШІ, СХЕМИ…
Звісно, таке суспільне явище породжує різні корупційні схеми. Закарпатці напряму говорять, що довідки на СТО не завжди, правду кажучи, видаються "по ділу", часто-густо їх купують - аби не кататися туди-сюди через кордон. Особливо ті, кому їздити далекувато: бо одна справа, як ти живеш, наприклад, в Ужгороді, де до кордону їзди - 15 хвилин від центру міста. А якщо задля цього треба пертися з району, та ще й не Ужгородського, за 45-60 км. Це бензин, час, гроші…
- Тому все залежить від того, що вигідніше водію - зробити "пересічку" чи купити довідку, - пояснює автомобіліст Віталій. Вартість залежить від часу, на який її видають.
Існують також інші схеми, за якими живуть власники нерозмитнених авто.
- Якщо людина не хоче морочитися із "пересічками", авто на територію України переганяє словак, угорець або чех (звісно, за гроші, це зазвичай коштує 100 євро), - пояснює "посередник" Іван, який допомагає співвітчизникам підшукати авто за кордоном. - Через рік вам треба знову виходити на зв'язок із цією людиною, аби він здійснив "пересічку". І це знову гроші. Але тут невідомо ще, що дорожче: адже пересічки - це теж гроші: бензин, довідки, митникам…
Набагато простіше, акцентує посередник Іван, якщо закарпатець має угорський паспорт (а таких в області чимало). Тоді людина сама собі переганяє авто й не морочиться із пересічками. Це актуально для багатьох краян, адже більшість із тих, хто має авто на іноземних номерах, залучені до якогось "бізнесу" через кордон. Чи то дрібна контрабанда, чи торгівля…
ХТО У КОГО ВКРАВ ЗАКОН?
Власне, про існування цих корупційних схем усі знають. І всі за ними живуть. Водіям вигідно - вони мають комфортні автівки: чи для сім'ї, чи для бізнесу… Усім, хто їх обслуговує (митникам, юристам, чиновникам) - назвімо це так - наявність суспільної практики ввозу нерозмитнених автомобілів теж вигідна, бо вони на цьому заробляють. І тому, коли у налагодженій системі йде якийсь збій, реакція соціуму миттєва.
Так сталося на початку березня, коли на Закарпатській митниці раптово перестали приймати довідки СТО, що надавали право відтерміновувати "пересічку". Водії заблокували кордон - спочатку КПП в Ужгороді, потім - у Малому Березному і в Солотвині.
Бастували недовго - усього півтора дня, але ця блокада спричинила резонанс. І влада на Закарпатті знову взялася вирішувати проблеми "пересічників". Наввипередки.
Було створено робочу групу - з представників Закарпатської ОДА, спеціалістів від митниці, юристів і самих водіїв, - яка розробила закон, що регулював би проблеми у цій сфері. Він дозволяє власникам автомобілів з іноземною реєстрацією перебувати на території України до одного року. Чинний нині закон встановляє цей строк у межах 5 днів, якщо перетин кордону на вхід і на вихід відбувається на одному КПП кордону, й 10 днів - якщо на різних пунктах пропуску на кордоні.
Геннадій Москаль узявся особисто передати цей закон до ВР, обіцяв лобіювати його, "використовуючи власні зв'язки у Києві". Але… не встиг.
Його вічний опонент нардеп Віктор Балога, як виявилося, теж не байдужий до проблем пересічників. Отож він узяв і першим зареєстрував на сайті ВР закон про зміни до Митного кодексу, що стосувалися б іноземних автомобілів. І також - із пропозицією подовжити термін перебування машин з іноземною реєстрацією на території країни до одного року й урівняти українців у правах з нерезидентами України, які мають право ввозити нерозмитнений автомобіль в Україну на рік.
Зчинився, звісно, скандал. Москаль обізвав Балогу шахраєм, мовляв, він "після того, як нам із активістами спільними зусиллями вдалося розробити зміни до закону й оприлюднити їх, просто вкрав їх без будь-якого обговорення з громадськістю й подав у Верховну Раду від свого імені".
"12 березня текст напрацьованого робочою групою законопроекту був оприлюднений на моєму персональному сайті, 14 березня, після поїздки в Київ і зустрічі з вищим керівництвом держави досягнуто домовленості, що законопроект на розгляд депутатів внесе голова фракції "Солідарності", координатор парламентської коаліції Юрій Луценко (про що також повідомлено на моєму сайті), а наступного дня, 15 березня, Балога реєструє вкрадений законопроект від свого імені!" - обурювався Геннадій Москаль.
Москаль також вважає, що таким чином Віктор Балога перекреслив для цього закону можливість "пройти" Верховну Раду. Мовляв, якщо закон внесе Луценко, йому як координатору парламентської коаліції, під силу знайти більшість із різних фракцій для прийняття законопроекту (хоча зробити це дуже непросто), але якщо зміни запропонує такий "стратег" як Балога, більшість про них навіть чути не схоче.
Після цього скандалу час від часу тему знову підіймають. Минулого тижня депутати облради направляли звернення до колег із ВР і закликали вирішити гостре соціальне питання. На початку цього тижня з таким же закликом до нардепів звернувся Геннадій Москаль - він просить керівництво Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики невідкладно розглянути законопроект Балоги.
ПОЛІТОЛОГ: ПРОБЛЕМА НЕ МОЖЕ БУТИ ВИРІШЕНА, ЇЇ ІСНУВАННЯ ВИГІДНЕ ВСІМ
- З активізації політиків навколо цього питання нема чого дивуватися, - коментує політолог Віктор Пащенко, директор Закарпатського інституту політичних досліджень. - "Пересічники" - тема стовідсотково передвиборча, тому тут напрошується побічний висновок: коли депутати та чиновники починають багато говорити про проблему "пересічок", значить, наближаються вибори. Адже кількість водіїв машин на іноземних номерах складає, за різними оцінками, понад 40 тисяч осіб. Це значне електоральне поле.
Багато закарпатських політиків зверталися до цієї теми, й неодноразово, каже Віктор Пащенко. Деякі навіть будували свою передвиборчу кампанію на цьому питанні. Однак воно так і не було вирішене, попри усі попередні спроби внести зміни до законодавства. І воно не може бути вирішене - принаймні найближчим часом.
Політолог пояснює: масштаби цієї теми - не лише Закарпаття. Тут це тільки можливість попіраритись, тому всі ці заяви від депутатів облради з закликами розглянути закон - те ж саме, що депутати Закарпатської облради зверталися б до парламенту ЄС із закликом звільнити Надію Савченко.
- Питання "пересічок" - це питання євроінтеграції. Схема, за якою існують сьогодні ці водії, корупційна. На ній заробляють усі: митники, прикордонники, чиновники - на довідках, поліція - на штрафах… На ній зав'язані усі силовики держави: юристи, судді, депутати, чиновники… Це золоте дно, на якому всі заробляють. Тема також лобістська: вона покликана захищати недолугий український автопром. Бо таких цін на авто, як в Україні, нема ніде у світі, ми супербідна країна з захмарними цінами на авто та нерухомість, коли "убитий" ланос коштує $5 тисяч, тоді як вживаний "фольксваген" у Словаччині - $2 тисячі. Тому вирішення цієї проблеми - просто спільний з Європою ринок, без бар'єрів на кордонах. Це одне голосування. І проблеми "пересічок" нема.
Та й якщо брати просто народ, якого стосується ця проблема, теж нема однозначного трактування. І не всі закарпатці хочуть її вирішити.
- Так, є багато водіїв із машинами на іноземній реєстрації, але є також маса закарпатців, що працюють митниками, прикордонниками, в судах, чиновниками… Їм усім вигідно, аби зберігалися ці схеми - бо це їхній хліб, - пояснює Віктор Пащенко. - Новий закон і скасування старих схем призведуть до втрати блага для їхніх сімей, тому це проблема продавця та покупця.
Тож, за прогнозами експерта, на проблемі "пересічників" будуть лише подальші політичні спекуляції. При нинішній владі проблему вирішено не буде, вважає експерт.
Тетяна Когутич, Ужгород.
