«Маріупольський щоденник»: фотографії як доказ агресії і злочинів росії

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.

Спікер: Євген Сосновський - фотограф, який прожив понад два місяці в окупованому Маріуполі. 

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити питання офлайн (Зала 1) та  в чаті трансляції на YouTube.

Прохання до журналістів прибувати за півгодини до заходу.  

Акредитація представників ЗМІ:  ukraine.media.centre.kyiv@gmail.com

Акредитація триватиме до 13:00 16 травня, для підтвердження необхідно вказати ім’я, прізвище, назву видання

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос. 

Підсумкові матеріали:

Поранений хлопчик, який написав свій щоденник про життя в Маріуполі, все ще залишається у заблокованому місті

Поранений уламком ворожого снаряду восьмирічний хлопчик, який написав свій щоденник про життя в обстрілюваному Маріуполі, залишається у заблокованому місті.

Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ повідомив фотограф Євген Сосновський, який прожив понад два місяці в окупованому Маріуполі і був деякий час разом з цим хлопчиком.

Чоловік підтвердив, що опублікував 4 травня у Фейсбуці свої фото щоденника восьмирічного хлопчика - це кілька сторінок зі шкільного зошита з короткими текстами і схематичними малюнками по тексту. Хлопчик писав про жахливе життя в заблокованому Маріуполі, яке знищували російські загарбники.

За словами Сосновського, цей хлопчик – син його племінниці, який був поранений разом зі своєю мамою та сестричкою, і вони всі жили деякий час разом у заблокованому вже Маріуполі.

«Ми збиралися з жінкою йти до бабусі, та - стук у двері. Відкриваємо. Стоїть наша племінниця з двома діточками – хлопчик восьми років та донька 15 років, у пилюці всі і в крові. «Нас обстріляли, ми поранені», - кажуть. Батько (брат моєї дружини) теж поранений, він не зміг вже йти… Як вона дійшла до нас – не знаємо, бо був дуже потужний обстріл. І я завжди кажу, що це мати-героїня, бо вона врятувала своїх діточок, вона навіть не знала, що у неї на нозі ще дві дірки, і з однієї майже фонтаном йшла кров… Коли ми побачили її рани, то був шок», - розповів Сосновський.

Він додав, що «у племінниці на руці нижче ліктя був вирваний шматок м’яса, у восьмирічного хлопчика – на спині теж був вирваний шмат м’яса, шкіри не було, у дівчинки була розсічена голова», і, як кажуть, можна було анатомію вивчати за цими оголеними ранами.

Сосновський розповів, що він знайшов бинти, знеболювальні, сусіди принесли перекис водню та марлю. «Ми ж не медики... Ми, як змогли, промили рани їм, зробили першу перев’язку. Вони залишилися у нас… Кожного дня робили перев’язку. Хлопчик особливо дуже плакав уночі, йому було дуже боляче, бо рана велика, він не міг повернутися вночі, він міг лежати тільки в одному положенні, тіло затікало, і він просився встати і походити. Він встане, трошки туди-сюди походить і знову лягає, а потім все спочатку. Коли були перев’язки, я співав йому весь свій дитячий репертуар, який знав, щоб тільки заспокоїти його, коли ми знімали старі бинти та обробляли рану. Все рівно я вважаю його геройським хлопчиком. Тому що те, що виніс він – не кожна людина винесе, він герой», - вважає Сосновський.

Він пояснив, що дитина написала отой щоденник з власної ініціативи, дорослі навіть не знали, що він його пише.

«Але коли мати знайшла його (щоденник – ред.) випадково і показала нам… Вона сама, коли побачила цей щоденник, була у сльозах, принесла до нас… Мені теж було дуже важко, коли я читав ці коротенькі дитячі рядки, які показали значно більше, мені здається, аніж якісь там товсті книжки про війну. Коли він у цих кількох сторінках зумів розповісти майже все, що з ним відбувалося там у той час», - зазначив чоловік.

Так, у щоденнику хлопчик описує поранення, яких зазнав він та його рідні: «У мене рана на спині, видрана шкіра. У сестри – поранення голови. У мами – видране м'ясо на руці і дірка в голові». Також хлопчик зображує обстріли Маріуполя з літаків та танків, малює військових зі зброєю, загиблих людей та пошкоджені, палаючі будинки. «У мене вмерла бабуся Галя, дві собаки і улюблене місто Маріуполь», – написала наприкінці дитина.

Сосновський додав: «У щоденнику є один малюнок, на якому зображені два собаки з крилами і дві людини з крилами... Друга людина з крилами – це його дідусь. Найстрашніше, що він написав, це те, що вмер Маріуполь».

За словами фотографа, цей хлопчик «поки що залишається у Маріуполі».

«Навіть, якщо знайти кошти, далеко не кожний водій згоден везти зараз із Маріуполя. Ми теж не просто виїжджали, ми тричі намагалися виїхати колонами, приходили на Порт-сіті, чекали автобусів, мокли під дощем, були під холодним вітром з 90-річною бабусею. Цілий день стояли, але кожного разу поверталися ні з чим. Ми вирішили знайти водія, який нас вивезе. І таким чином за гроші, і теж не з першого разу, змогли доїхати спочатку до Токмака, а потім вивезли нас іще інші люди», - розповів фотограф Євген Сосновський.

Як повідомлялося, агресія росії спровокувала в Маріуполі одну з найбільших гуманітарних катастроф. Місто без нормального енергопостачання, без водопостачання та без газопостачання. Маріупольський міський голова заявляв, що з початку російського вторгнення у місті загинуло до 20 тисяч мирних жителів. Нині у заблокованому Маріуполі залишаються близько 100 тисяч мирних жителів.

У заблокованому Маріуполі залишаються люди, які мріють потрапити на вільну територію України

У заблокованому російськими військами Маріуполі залишаються люди, які дуже мріють потрапити на вільну територію України.

Про це на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ повідомив фотограф Євген Сосновський, який прожив понад два місяці в окупованому Маріуполі.

«Я знаю, що в Маріуполі залишилися, не буду казати, що дуже багато, але залишилися люди, які дуже мріють попасти сюди, на вільну частину України, дуже мріють. Зробити це не так просто», - сказав Сосновський.

Він зазначив, що йому з жінкою та бабусею дуже важко вдалося вибратися з окупованого міста і далеко не з першого разу.

«Ми теж вибиралися – багато чого було, не з першого разу це вийшло, вибратися. До того, оця ще фільтрація, коли у людини не тільки відбитки пальців беруть, а і сканують всю її історію… Потім направляють в деякі місця, і там, що потім з людьми буде, ніхто не знає», - констатував Сосновський.

Але він також повідомив, що є і ті, хто в Маріуполі схильний до російського агресора та намагається навіть його привітати.

«Там залишилися в Маріуполі люди різні. Є і такі, які, коли йде колона російської техніки, а ми бачили таких дідусів, які… їм махають привітливо. Ну що йому побажаєш? Махай далі, дідусь. А були такі, у яких вщент розбитий будинок, вони із вікна виглядають де там російські вояки, їм кричать з вікна «слава росії». І такі були. Або на дворі сидять люди, де залишилися доми майже цілі, вони сидять на дворі і грають «у козла», а над ними висить російський флаг. І такі є…», - з жалем згадує фотограф.

Він додав, що коли повернувся із заблокованого Маріуполя на вільну територію, готовий був «цілувати навіть асфальт», бо це його Батьківщина, бо це свобода.

Як повідомлялося, агресія росії спровокувала в Маріуполі одну з найбільших гуманітарних катастроф. Місто практично зруйновано обстрілами російських загарбників.

Маріуполь сьогодні без нормального енерго-, водо- та газопостачання. Маріупольський міський голова заявляв, що з початку російського вторгнення у місті загинули до 20 тисяч мирних жителів. Нині у заблокованому Маріуполі залишаються близько 100 тисяч мирних жителів.

Колаборанта Костянтина Іващенка російські загарбники оголосили «мером» Маріуполя та створюють картинку «відновлення життя міста».

Відео:

Video:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк