Що приваблює новоприбулих до США українців у професії далекобійника
Про це розповідає Голос Америки, передає Укрінформ.
32-річний Василь Кушнір – власник однієї з них. До того, як заснувати власну школу водіїв вантажівок у Філадельфії Start CDL Training, Василь на собі відчув усі реалії цієї непростої професії. Каже, аби витримувати навантаження, людина, яка вирішила заробляти гроші як далекобійник, мусить бути психологічно стійкою. «Адже, по суті, людина знаходиться 24/7 сама, хіба десь колись зустрічає людей при загрузці чи розгрузці», – пояснює він тонкощі професії.
З іншого боку, каже, робота приносить хороші гроші, що дозволяє зібрати початковий капітал, аби відкрити, наприклад, власний бізнес, чи купити будинок. Саме тому новоприбулі українці часто йдуть працювати саме на вантажівки. Навчання на далекобійника коштує від 2000 до 3500, в залежності від школи, але це хороше капіталовкладення.
«Ти потратив приблизно місяць часу на навчання, і можеш заробляти як адвокат до 150 тисяч доларів у рік. І це дуже класно, бо ти можеш заробити грошей, аби розпочати власну справу або ж піти на навчання і паралельно працювати», – додає він.
Анастасія Салахадінова – колишня киянка. Освіту вона отримала за кордоном, працювала в ресторанному бізнесі в Дубаї, потім переїхала до США. Зараз працює менеджеркою по роботі зі студентами школи, проте, мріє також стати водійкою вантажівки. Каже, поки сісти за кермо їй не дозволяє маленька донечка, але, коли вона підросте, Анастасія не виключає, що піде вчитися на далекобійницю. «Я вважаю, що це – свобода. Ти не від кого не залежиш, якщо у тебе є свій трак. Ти ставиш свій графік, маєш вихідні, їздиш та бачиш природу і країну. Зустрічаєшся з новими людьми, а ще й заробляєш непогані гроші», – пояснює вона свою мотивацію.
Василь розповідає, що саме робота на вантажівках допомогла йому зібрати кошти, аби відкрити школу. Шість років тому він купив перші машини для навчання та орендував територію. Каже, його метою було зробити заклад максимально клієнтоорієнтованим з широким переліком послуг. Згадує, що зі своїм партнером розпочали навчання з семи студентів у місяць. «І це було дуже круто, бо ми змогли закрити усі наші витрати, ще й заробити по тисячі в місяць з партнером», – додає він.
За шість років бізнес значно розрісся. Станом на минулий місяць у школі навчалося 160 людей. Кушнір додає, що для нього важливий результат – успішна здача тексту в Департаменті моторного транспорту. Саме тому строк навчання не лімітується. «Адже в кожного цей процес відбувається по-різному: комусь достатньо тиждень, а кому – чотири-п’ять. У нас від цього нічого не міняється», –- додає Кушнір.
Саме тому школа працює сім днів на тиждень, графік занять – гнучкий. Василь додає, що студенти отримують не лише знання, а й допомогу з працевлаштуванням. Школа співпрацює з низкою перевізників, які завжди зацікавлені у хороших водіях. «Більш того, якщо ми отримуємо негативну інформацію про ту чи іншу компанію від наших учнів, ми вносимо її до чорного списку», – пояснює власник школи.
80% його студентів – це представники пострадянських країн. Василь каже, що люди приходять дуже різні, був навіть лікар, доктор наук з Києва, який у США пересів на вантажівку.
Наталя Бутин – пішла у школу після того, як навчання там закінчили чоловік та син. Розповідає, що коли приїхала до Сполучених Штатів та побачила типові американські вантажівки, почала мріяти піти вчитися на далекобійницю. «Я мріяла їздити на ній, бо скільки тих грошей… Всіх не заробиш. Я дуже люблю ці машини. Особливо після того, як поїхала зі школи у місто на цій величезній машині і відчула себе справжнім тракдрайвером. І от їздити в ній по всій Америці та ще й з чоловіком – це найкраще для мене», – ділиться вона своїми роздумами.
Захар – також один зі студентів школи. Каже до США приїжджає часто, гостює у друзів, які його і переконали, отримати ліцензію водія вантажівки. Його мотивація більш меркантильна. «Водії вантажівок дуже добре можуть заробити, також є можливість побачити Америку, тому треба використовувати цю можливість», – каже він. В його планах приїздити до Сполучених Штатів на кілька місяців та працювати далекобійником.
Яна Качур – ще одна студентка школи. Називає Сполучені Штати країною великих перспектив навіть для людей старшого віку. Все життя вона пропрацювала в лікарнях. До Сполучених Штатів приїхала на запрошення сина. Каже: коли побачила цю величезну країну, вирішила сісти за кермо вантажівки. «Тому що вже надійшов такий час, що хочеться побути на самоті. А за кермом ти один. Мені дуже цікаво спробувати себе в цьому», – пояснює вона.
Кушнір тим, як розвивається його бізнес задоволений. Зараз вартість школи та її активів досягає 8 мільйонів доларів. Проте, Василь бачить потенціал для розвитку. Він вже створив радіостанцію для водіїв вантажівок, і в перспективі хоче побудувати для них максимальну комфортну сервісну інфраструктуру, яка полегшить їхнє непросто подорожнє життя.
Фото: Голос Америки
