Українська в Лівані: для чого її вчать іноземці та про що мріє діаспора

Про це, а також про важливість просування української мови за кордоном та освітні мрії українців Лівану розповідається у публікації Радіо Свобода.

«16 травня 2020 року в Лівані успішно відбувся іспит з української мови для ліванців, які пройшли навчальний курс за програмою «Українська мова як іноземна». Іспит пройшов у форматі Zoom-відеоконференції. До цього група ліванців відвідувала курс з української впродовж цілого року», - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, їхня викладачка Ірина Тимофіїва – випускниця філологічного факультету Запорізького національного університету. Вона проживає в Бейруті з 2012 року, упродовж 2014–2018 років викладала українську мову в Українському культурному центрі в Лівані. У жовтні 2019 року відкрила власні курси з вивчення української мови в Бейруті Language Time.

Помітно, що в Лівані підвищується інтерес до української мови, особливо серед дорослої частини населення. Адже протягом 2019–2020 років Ірина Тимофіїва викладала курси для 31 слухача. Наразі четверо з них успішно склали свій перший іспит з української мови й отримали сертифікати, продемонструвавши відмінні знання.

По завершенні іспиту до привітань студентів-українознавців долучився через Zoom-зв’язок Надзвичайний і Повноважний Посол України в Лівані Ігор Осташ.

Він подякував ліванцям за інтерес до України і висловив сподівання, що отримані знання знадобляться студентам «для нових українських проєктів».

Від імені посольства посол подарував студентам сучасний українсько-арабський словник, виданий видавництвом «Дуліби», вручив Подяку посольства України в Лівані та бібліотеку україністики викладачу Ірині Тимофіївій, яка докладає значних зусиль для поширення української мови в Лівані.

Важливо, що викладачі української мови з різних країн підтримують зв’язки та співпрацюють між собою. Тож до події в Лівані доєдналася викладачка української мови Олена Гнатюк, яка працює в суботній українській школі «Сонце в долонях» у Франкфурт-на-Майні (Німеччина).

До онлайн-іспиту з української мови долучилися також дружина посла України в Лівані, науковиця, письменниця, видавчиня Марина Гримич і викладачка української мови у ліванському місті Сайда Світлана Корнієнко.​

У кожного зі студентів, хто наважився опанувати українську, та не зійшов з навчальної дистанції, – своя історія. Наприклад, Рабіх Ельмдавар займається професійно йогою, до лінгвістики не має жодного стосунку. Однак його дружина Олена – українка. Тож саме вона спонукала ліванця глибоко пізнати українську культуру.

 «У якийсь момент мені стало важливо спілкуватися з дружиною та її родиною українською», – каже Рабіх Ельмдавар.

Хала Мунаяр за фахом лікар-ветеринар. Вона захистила дисертацію в Білорусі, зараз працює в Бейруті. У її подальших планах – працювати ветеринаром в Україні, переїхати в Харків. Така мета мотивувала ліванку вивчати українську мову.

Мажед Зіадех одружений з українкою. Він свідомо почав вивчати українську мову, тому що вважає за необхідне дивитися українські новини саме з українських телеканалів. В майбутньому хоче переїхати жити до України.У Вікторії Харрат мама – українка, а батько – ліванець, сама живе в Бейруті. В дитинстві Вікторія не навчилася розмовляти українською. Тож опісля того, як вийшла заміж і стала мамою, вирішила, що повинна вивчити українську мову і спілкуватися нею, оскільки це мова її пращурів.

Як зазначається у публікації, свідоме опанування української мови іноземцями є свідченням стратегічної важливості української мови, особливо на Близькому Сході.

«По-перше, це дає глибше розуміння культури, історії України, усвідомлення її окремішності як держави. Адже у Лівані, та й назагал на Близькому Сході, впродовж тривалого часу існувало несправедливе ототожнення України із Росією. У близькосхідних країнах ця територія співвідносилася із Радянських Союзом. По-друге, знання української мови є потужним інструментом у боротьбі із російською пропагандою, яка активна й на Близькому Сході», - зазначається в повідомленні.

Про це говорить, зокрема, голова Громади українців у Лівані Ірина Висота-Жарамані.

«Російська парадигма насаджується через російську мову і російські канали. Тому знання української дає можливість ліванцям дивитися українські канали, читати українські ЗМІ, відповідно розуміти справжню картину того, що відбувається. У Лівані дуже багато змішаних українсько-ліванських родин, тому тут стежать за українськими реаліями. До того ж, порядок денний України та Лівану дуже схожий: подібні проблеми, перебіг революцій», - розповіла Ірина Висота-Жарамані.

Наразі у Лівані діють лише окремі осередки вивчення української мови, як правило, це приватні курси. У планах Громади українців у Лівані – відкриття повноцінної української школи,  суботньої чи недільної. Однак існує велика потреба у підтримці таких кроків Українською державою.

«Ми хочемо, аби особливо діти, народжені в українсько-арабських сім’ях, у яких немає можливості повноцінно знати українську мову, вивчали її. І важливо, аби саме держава була зацікавлена в тому, щоб просувати свою мову за кордоном, виділяла на це кошти. Щоб охочі могли безкоштовно опановувати українську мову», – зазначає Ірина Висота-Жарамані.

Як зазначається у пцблікації, однією з ключових проблем, яка існує на Близькому Сході і з якою борються самі ліванці, – це неможливість навчатися дітям з українсько-ліванських сімей в Україні. Адже їм потрібно складати іспит з української, а можливостей, щоб вивчити її на високому рівні, майже немає.

«У нас близько 5 тисяч спільних сімей – лівансько-українських. Діти з цих сімей є громадянами України. І вони – в безвиході. Адже, з одного боку, вони не мають змоги опанувати українську, щоб вчитися в Україні, а з іншого – як українці вони не можуть навчатися на англомовних програмах. І мені дуже прикро, що багато вихідців із таких родин вимушені їхати на навчання в Білорусь чи Росію», – цитує автор статті посола України в Лівані Ігоря Осташа.

У планах посольства та громади – відкрити недільну школу української мови у Лівані, а також зробити так, аби українська стала однією із місцевих мов навчання. Звісно, це можливо за активної підтримки Української держави, її фінансування та дієвої зацікавленості, зазначається у публікації.

Фото: RFE/RL (з сайту Радіо Свобода)

Відео: Радіо Свобода