В СКУ вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи

В СКУ вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи

Укрінформ
Світовий конґрес українців (СКУ) з нагоди 34-ї річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції віддав шану пам’яті жертвами цієї трагедії та героїзму тих, хто брав участь у ліквідації її наслідків.

Про це повідомляється на сайті СКУ.

«26 квітня світ вшановує 34-ту річницю Чорнобильської катастрофи. Ця трагедія принесла спустошення та страждання, забираючи життя та змушуючи сім’ї полишити рідні оселі. Світовий конґрес українців (СКУ) вшановує пам’ять жертв Чорнобильської аварії та віддає шану героїзму пожежників та рятувальників. Їхні жертви та страждання не можуть бути забутими», - зазначається в заяві.

Зауважується, що з перших днів після катастрофи українська діаспора об’єднувалася для допомоги постраждалим від аварії, постачаючи ліки та обладнання. Діаспора також сприяла розповсюдженню серед міжнародної спільноти правдивої інформації про аварію та її наслідки. Представники діаспорних організацій доклали багато зусиль для внесення питання Чорнобильської аварії на розгляд у ООН у 1986 році.

«Сьогодні мільйони людей досі потерпають від смертельного спадку Чорнобиля. СКУ вдячний урядам країн та міжнародним організаціям, які протягом багатьох років надавали технічну, фінансову та гуманітарну допомогу Україні для подолання наслідків катастрофи», - зазначили в СКУ.

У Світовому конґресі українців зауважили, що нещодавні лісові пожежі у Зоні відчуження знову нагадали світу про тяжкі наслідки, які й досі несе Україна через аварію на Чорнобильській АЕС. «Ми віддаємо належну шану відважним українським пожежникам та рятувальникам, які знову стали на передовій під час цих пожеж. Ми закликаємо світову спільноту і надалі демонструвати солідарність у допомозі задля мінімізації наслідків Чорнобильської трагедії», - йдеться в заяві.

«Згадаймо в молитві усіх жертв Чорнобильської катастрофи, тих, хто загинув, і тих, хто продовжує страждати від її ефекту. Ми не повинні ніколи забувати людський вимір цієї трагедії», - сказав президент СКУ Павло Ґрод.

Читайте також: Пандемія COVID-19 не буде для ЄС тим, чим Чорнобиль став для СРСР - посол Щерба

Як відомо, 26 квітня 1986 року, о 1 год. 23 хв., на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу.

Після вибуху та пожежі, що виникла, утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося  перше офіційне повідомлення.

У перші дні після аварії було евакуйоване населення 10-кілометрової зони, надалі зону евакуації розширили до 30 кілометрів. Загалом в Україні радіоактивно забрудненими стали 2293 населених пунктів, у яких на кінець вісімдесятих років минулого сторіччя мешкало понад 2,6 млн осіб. В результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель.

Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» над зруйнованим енергоблоком Чорнобильської АЕС було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмету (НБК), який нині введений в експлуатацію. Проєктування і спорудження НБК повністю профінансовано Європейським банком реконструкції та розвитку: кошти на будівництво, а це близько 1,5 млрд. Євро, надали 40 країн-донорів.

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію,  якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-