Сьогодні – день народження українського науковця, діяча діаспори Івана Кедрина-Рудницького
Про це нагадує Музей української діаспори на своїй сторінці в Facebook.
Як повідомляється, Іван Кедрин-Рудницький (1896, Львівщина - 1995, Нью-Джерсі) походив із єврейської родини, його батько був нотаріусом. Навчався у гімназії в Бережанах, потім в українській академічній гімназії Львова.
З 1915 року як вояк австрійської армії брав участь у боях Першої світової війни. У 1916 році потрапив у російський полон. Після Лютневої революції у 1917 році переїхав до Києва, де працював у державних установах освіти УНР та Гетьманату. Коли до Києва ввійшли війська Червоної Армії, у січні 1919 року, виїхав до Вінниці, де вступив до армії УНР. Брав участь у боях, працював референтом військової газети «Ставка». За відвагу був відзначений Хрестом Симона Петлюри.
Влітку 1920 року емігрував до Австрії. У 1922 році закінчив філософський факультет Віденського університету. Під час навчання редагував журнал «Воля». Тоді ж почав вживати псевдонім Кедрин.
У вересні 1922 року повернувся до Львова, де займався журналістською діяльністю. Працював співредактором у газеті «Діло».
У 1920-1930-х роках долучився до політичної справи - став членом Центрального Комітету найвпливовішої політичної партії в Західній Україні - Українське Національно-Демократичне Об'єднання (УНДО). В обов'язки Кедрина входило підтримання зв'язків між УНДО і Організації Українських Націоналістів, контакти УНДО з екзильним урядом УНР.
У вересні 1939 року виїхав до Кракова, де працював у редакції української газети «Краківські вісті». З 1944 року проживав в Австрії, де очолював місцеве Українське Центральне Допомогове Об'єднання.
У 1949 році емігрував до США. Спочатку працював у тижневику «Канадійський фармер». З 1953 до 1973 роки був редактором першого українського щоденного видання на Американському континенті - газеті «Свобода».
Брав активну участь у політичному, науковому та громадському житті української еміграції. Був членом Президії НТШ в Америці, почесним доктором Українського Вільного Університету.
Його перу належать видання: «Берестейський мир: спомини і матеріали» (1928), «Причини упадку Польщі» (1940), «Паралелі з історії України» (1971), «В межах зацікавлення» (збірник вибраних статей, 1986).
Фото: Укрінформ, Музей української діаспори
