28 червня Україна відзначає 23-тю річницю з дня прийняття Основного Закону Держави

23 роки тому Верховна Рада України ухвалила новий Основний закон країни - Конституцію незалежної Української держави. Ця подія стала важливим етапом на шляху конституційного процесу в Україні, який триває й досі, повідомляється у публікації на сайті МЗС України. 

Конституція закріпила правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність. В ній взаємопов’язані норми юридичного та політичного характеру, які регулюють найважливіші суспільні відносини, забезпечення прав і свобод людини та подальшого розвитку держави.

Робота над створенням Основного Закону нашої держави розпочалася відразу після проголошення незалежності України в 1991 році із залученням найкращих світових експертів та вітчизняних фахівців, що завершилась схваленням Верховною Радою 28 червня 1996 року Конституції України.

Схвалення Основного Закону стало точкою відліку нової епохи в історії нашої держави, що забезпечило стабілізацію суспільно-політичної ситуації в країні. Проте Конституція України 1996 року не виникла на порожньому місці, традиції українського конституціоналізму мають глибоке історичне коріння та свою традицію.

Яскраву сторінку в історію світових конституційних пошуків вписав Пилип Орлик, який у ХVIII ст. був обраний гетьманом (лідером) України в еміграції. «Пакти і Конституції законів і вольностей Війська Запорізького» (1710) вважаються першою Конституцією Української держави. 

 Наступним, не менш важливим, етапом процесу створення Конституції стало прийняття Центральною Радою (парламентом) 29 квітня 1918 року основного Закону Української Народної Республіки під назвою «Статут про державний устрій, права і вольності УНР», а також схвалення Західноукраїнською Республікою 13 листопада того ж року тимчасового Основного Закону. Однак, трагічні події тодішньої епохи завадили втіленню в життя цих документів. Варто зазначити, що Конституція УНР ґрунтувалась на демократичних стандартах, які й сьогодні визнаються міжнародною спільнотою як фундаментальні принципи держави.

Розвиток української державності продемонстрував необхідність подальшого вдосконалення Основного Закону нашої держави. Продовження конституційної реформи посідає пріоритетне місце у всеохоплюючому процесі реформування, який триває в Україні.