Українці австралійського Вейвіля сім років підтримують сиротинець в Україні
Про це пише газета Церква і Життя.
«Громада Парафії церкви Покрови Пресвятої Богородиці у Південній Австралії підтримує український сиротинець з листопада 2012 року. Ініціатором проекту була Леся Зуб’юк з Аделаїди», - йдеться у повідомленні.
Зазначається, що дитячий греко-католицький будинок сімейного типу «Зернятко» був заснований у 2005 році при монастирі сестер св. Йосифа. Дітьми опікуються мама-вихователь с. Йосафата Карвацка та сестри-служебниці.
Спершу у притулку виховувалося семеро дівчаток, а у 2014 родина «Зернятка» зросла до сімнадцяти дітей. Тут свій захист і опіку знаходять діти від трьох до 18-ти років. Це не лише сироти, але й діти з неблагополучних сімей, яким довелося втікати від насильства з боку батьків та жебракувати.
Засновником сиротинця є о. Іван Ісайович, який відомий своєю активною волонтерською діяльністю та участю в бойових діях на Сході України. З самого початку війни отець Іван знаходився на передовій як військовий капелан. Він був двічі поранений, нагороджений медалями За відвагу, Патріот України, Хрещений знак і орденом Народний герой України.
Леся Зуб’юк народилася у Німеччині, проте її батьки родом з Галичини. У 1949 році вона разом з родиною приїхала у Південну Австралію і досі живе в Аделаїді. Навіть за тисячі кілометрів в їх родині шанували та плекали українські традиції: тато Лесі Зуб’юк завжди багато розповідав про Україну, про історію, пані Леся з сестрою ходили в українську школу.
Останні тридцять років Леся Зуб’юк як вчитель англійської мови працювала в системі освіті як вчитель та методист. Жінка завжди намагалася підтримувати дітей та родини біженців, мігрантів, проекти пов’язані з етнічним населенням Австралії.
Леся Зуб’юк переконана, що українці з діаспори мають допомагати знедоленим дітям в Україні у різний спосіб. Ідея підтримувати сиріт в Україні у жінки з’явилася після того, як її колеги-вчительки відвідали сиротинець в Індонезії і по поверненні в Австралію разом з учнями зібрали іменні подарунки для індонезійських знедолених.
Про «Зернятко» у Вейвілі дізналися випадково. «У той час в Австралії відбувався з’їзд молоді, і там наш отець Тарас Горпиняк познайомився з отцем Іваном Ісайовичем, який розповів, що перетворив свій дім на дитячий будинок. Коли ми почули його історію, то вирішили, що це варто підтримувати. Тоді о. Тарас зв’язався з сиротинцем і запропонував допомогу. Звичайно ж вони були дуже вдячні», - зазначила Леся Зуб’юк.
Вона зауважила, що у декого з вихованців закарпатського сиротинця є мама або тато, які були змушені поїхати на заробітки в Європу, і тепер за дітьми немає кому доглядати. «Вони, як одна велика родина. Вони живуть як дома, а не як у великому будинку для сиріт», - розповіла пані Леся.
Допомога австралійської громади «Зернятку» розпочалася з ремонту даху і системи обігріву води. «У перший рік їм були потрібні кошти на новий дах та систему обігріву води. І нам вдалося зібрати близько 5 тис. доларів. Ми також організували пакунки для сиріт. Я дізналася їх імена, а вже тут кожна родина готувала пакунок для конкретної дитини. І ми вислали ці пакунки на Великодні свята», - каже Леся Зуб’юк.
Наступні кілька років українці Вейвіля так само передавали дітям різдвяні подарунки. Пізніше виявилося, що пересилка пакунків коштує дуже дорого, тому було вирішено висилати гроші.
Пані Леся каже, що за сім років у Вейвілі зібрали для "Зернятка" понад 11 тис. доларів. Збір пожертв для сиротинця відбувається у різний спосіб. «Зазвичай десь за півроку до Різдвяних Свят о. Тарас повідомляє про початок збору пожертв, і щороку на Різдво ми передаємо для «Зернятка» зібрані кошти. Люди вже знають про це, самі звертаються до мене, коли починається збір грошей на сиротинець, і дуже дбають про цей проект, бо вважають, що це для них дуже важливе», - розповіла Леся Зуб’юк.
Крім того, зазначила вона, люди завжди стараються щось придумати, щоб зібрати кошти. Приміром, останні два роки дві парафіянки Розі Мішайло та Наталія Голіян робили власноруч ялинкові прикраси - прикрашали ялинкові іграшки українськими узорами. Минулого року з продажу цих виробів нам вдалося зібрати близько 1 тис. доларів, цьогоріч близько 900 доларів.
Леся Зуб’юк зізнається, що дуже хотіла б відвідати «Зернятко». «Я спілкуюся з сестрою, що доглядає за сиротинцем. Вони надсилають нам фото. Я б дуже хотіла з’їздити і вони завжди запрошують. Я завжди дзвоню перед святами, питаюся як справи і сестра Йосафата завжди просить щоб хтось звідси приїхав, щоб показати як вони живуть».
Фото: Церква і Життя
