В Анкарі обговорили особливості формування закордонного іміджу України

Ці та інші теми стали предметом обговорення в рамках Першого форуму українських викладачів та студентів, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«До Української спілки в Анкарі часто звертаються з пропозиціями щодо участі у різних заходах та представлення України. Не раз виникало запитання, як саме представляти Україну, що саме показувати, розповідати, оскільки ця інформація залишається в пам’яті учасників заходу», - наголосила на проблематиці питання Юлія Білецька, голова Української спілки в Анкарі.

Вона зазначила, що дуже часто Україна постає в образі часів 19-го століття, сформованому упродовж 70-ти років ідеологами СРСР. «Немає нічого поганого в аграрній Україні 19-го століття, але це не має бути основним фокусом чи прикладом для презентації України закордоном», - ввважає Юлія Білецька.

Також вона зкликала  усіх пам’ятати про те, що кожен представник України за кордоном створює уявлення про неї. «Які б програми ми не фінансували, які б не реалізовували іміджеві проекти, особисте спілкування іноземців з українцями має значний вплив на уявлення про нашу державу вцілому», - зазначила голова Української спілки в Анкарі.

При цьому необхідно враховувати специфіку країни, де презентують Україну, зазначила Перший секретар з питань культурно-гуманітарного співробітництва Посольства України в Туреччині Ореста Старак.

«Нам потрібно вміло балансувати між тим, аби показувати, наскільки ми давня, цікава, різноманітна, багатогранна культура і, з іншого боку, наскільки великий і потужний наш сучасний потенціал. Дуже важливо, презентуючи Україну за кордоном, враховувати специфіку країн, де це відбувається. Тому що те, що працює на заході, навряд чи спрацює на сході», - наголосила Ореста Старак.

В якості прикладу дипломат розповіла про минулорічний захід, організований у т.ч. посольством України в Туреччині, - «Орнаментальне ДНК». За її словами, цей захід вдало поєднав традиції і сучасність, продемонстрував як давні традиції знаходять відображення у сучасній творчості. «Цей проект дозволив туркам зрозуміти душу українців набагато краще, ніж якби було проведено десяток інших, дрібніших заходів. Обираючи між традиціями і сучасністю в представленні України, варто обирати перш за все якість, тоді це працюватиме», - пояснила Ореста Старак.

У свою чергу, ректор Таврійського національного університету Володимир Казарін у своєму виступі наголосив на важливому місці освіти не лише у формуванні іміджу держави, а й для захисту її інтересів. Він нагадав про події 2014 року і про гідну патріотичну поведінку університету та його студентів у найкритичніші місяці 2014 року.

Ректор звернув увагу присутніх на те, що після окупації Криму Москва, розуміючи роль освіти, одразу закрила в Таврійському університеті факультет української філології, кафедру історії України на історичному факультеті, повністю закрила кримськотатарське відділення. На їх базі були створені Кримський федеральний університет та Севастопольський державний університет - для того, щоб взяти систему освіти під жорсткий контроль.

Окрім виступів та обговорення актуальних питань популяризації української мови та літератури за кордоном, учасники долучилися до роботи творчих майстерень.

Фото: з архіву кореспондента Укрінформу