Українка розповіла, як відкрила ресторан у Гонконгу
Про це повідомляє gazeta.ua.
"В Китай поїхала, щоб продавати пекінесів. Один пес міг коштувати тисячу доларів. Під час поїздки в Гонконг, який тоді ще був територією Англії, познайомилася із чоловіком Айваном. Коли одружилися та зробили мені документи та візу, виявилося, що я перша українка, яка поселилася в Гонконгу", - розповідає жінка.
За її словами, ресторан відкрила 17 років тому через ностальгію за батьківщиною. Додає, що хотіла мати свій український куточок.
"Дуже сумувала за домівкою і нашою культурою. Не було земляків, з якими могла поспілкуватися. Запропонувала чоловікові відкрити український ресторан. Він підтримав. На оформлення документів, вибір приміщення та дизан пішло близько чотирьох місяців. Найбільше часу забрали декорації. Усі возила з України. В Києві замовляла дубові меблі, які потім переправляли морем. Багато речей - рушники, прялку, скатерки, глечики купувала у Києві або знаходила із допомогою батька у родичів", - розповідає Олена.
На вході у ресторан стоїть статуя козака, який тримає бочку.
"Це наш талісман, - каже українка. - Його замовляла у китайських майстрів. Привезла їм з України сувенірну глиняну фляжку. Але коли приїхали забирати козака, у нього було китайське обличчя. Довелося півдня позувати, щоб із мого обличчя зробили нову статую".
На кухні ресторану працюють лише українки. Продукти купують у Китаї в іноземних магазинах.
"Самі робимо соління — квасимо помідори, огірки, капусту. Женемо самогон. Дуже довго підлаштовувалися, щоб продукти були схожі за смаком на українські. Маємо свої секрети. Наприклад, овочі і картопля дуже водянисті. Щоб вийшли деруни, потерту картоплю треба добре віддушити від юшки. Китайцям найбільше подобається наш борщ, оселедець під шубою, олів'є з куркою та котлети по-київськи. Дуже люблять сало, яке солимо і коптимо", - додає вона.
Також українка повідомила, що за адресою ресторану зареєстрували спільноту "Українці Гонконгу". Тут організовують вечори для діаспори. Найбільше людей збирається на Різдво, Великдень і День Незалежності. Іноді до сімдесяти чоловік. У таких випадках українка закриває ресторан для відвідувачів.
Фото з архіву Олени Ванг
